Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
З роси й води! · “Поетична Одіссея Павла Мовчана триває понад півстоліття і має свою тернисту, але щасливу долю”. 3 · с. 3сторінка оригіналу ↗

Павло Мовчан: Космос і Слово, «і зоряна — в душі — речовина...»

Слово Просвіти, №28 за 2019 рік

Закінчення. Початок на стор. 1 Представляючи спільний французький переклад Дмитра Чистяка і Ніколь Лоран- Катріс вибраних поезій “Срібна кров” Павла Мовчана після його обрання, разом із незабутнім Юрієм Богуцьким, дійсним членом Європейської академії наук, мистецтв і літератури в Парижі на презентації у видавництві “Лярматтан” у січні цього року, Кавалер Ордена Почесного Легіону Генеральний секретар ЄАНМЛ Ніколь Лемер Д’Аґаджіо зауважила, що саме завдяки ліричному світовідчуттю поет пропускає крізь душевну структуру знаки духовних вимірів, утривалених у світі культури, і перевтілює їх у творчу матерію вірша. На презентації збірки були присутні відомі письменники, члени ЄАНМЛ з різних країн, які також тепло відгукнулися про автора, тож заповідається на тривалу і плідну співдружність. Так, присутній на презентації член Румунської академії, Президент Міжнародної літературної академії ім. М. Емінеску, почесний професор Крайовського університету Йон Дяконеску на Міжнародному фестивалі поезії ім. М. Емінеску вже згодом, у червні цього року, з нагоди ювілею поета “за визначний письменницький доробок” відзначив П. Мовчана Золотою медаллю ім. М. Емінеску, висловивши надію підготувати румунське видання “Срібної крові”. Високо оцінила творчість поета відома італійська поетка, Президент Міжнародного фестивалю “Європа віршована” Лаура Ґаравалья, зазначивши, що “духовний досвід Павла Мовчана дає наснагу для європейського читача, відкриваючи міфічний космос маловідомої ще української культури” і, сподіваючись на зустріч із автором восени в Києві, запропонувала підготувати італійське видання його творів. Її підтримав професор міжнародної політики Римського університету Лучано Монті. А давній друг поета, класик азербайджанської літератури, професор Чанакалінського університету, лауреат Премії ЄАНМЛ “Любов до свободи” Мамед Ісмаїл поділився теплими спогадами про спільні відвідини місця поховання видатного мислителя Насімі й наголосив на видатній роботі П. Мовчана з поширення в Україні тюркських літератур. Інший член ЄАНМЛ і Молдовської академії наук, головний редактор тижневика “Література і мистецтво” Ніколае Дабіджа, який також планує незабаром відвідати Україну, зауважив, що французьке видання творів українського поета має стати джерелом для пошуку духовних цінностей і для сучасних франкомовних читачів з усього світу, адже в пору надмірної інтелектуальної еквілібристики твори П. Мовчана переносять акцент на духовну структуру країни, роду, душі людської та загальнолюдської. Член ЄАНМЛ і Болгарської академії наук і мистецтв, лауреат Премії ім Ф. Коппе Французької академії Атанас Ванчев де Трасі зауважив, що вихід творів П. Мовчана у серії “Поети п’яти континентів” у видавництві “Лярматтан” є перемогою для української поезії і пожалкував, що досі не видано в ній твори відомих йому класиків Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, які майже не доступні для франкомовних читачів. Але поет зауважив, що “тексти П. Мовчана — такої мистецької сили, що вони напевне прокладуть шлях і для інших українських митців”. Маємо надію, що творчість ювіляра тільки розпочинає свій широкий шлях, адже французьке видання впевнено завойовує серця відомих зарубіжних письменників, літературознавців і діячів культури — від Китаю до Мексики, від Японії до США. Дуже хочеться, щоби й державні структури нарешті усвідомили важливість представлення за кордоном найвищих зразків сучасного українського письменства, до якого, безумовно, належить творчість П. Мовчана, адже Нобелівські лауреати не з’являться в Україні без належної промоції наших авторів за кордоном, і-то передусім авторів, які складають ядро української духовної культури. Поділяючи думки зарубіжних колег, зауважимо, що одухотворена віршева матерія у П. Мовчана набуває нової якості й на формальному рівні — через появу складних магічно-фонічних структур, новацій у словотворі чи навпаки — “оживлення” призабутих кострукцій, завдяки потебніанській “внутрішній формі” слів чи “креативній функції” поетичного за Р. Якобсоном. Але ж вірш само-твориться і в плані образно-символічному — через прирощення смислів завдяки багатозначності введених образів і їхніх поєднань, поліфонії “слідів” культури з розмаїтих культурних традицій, взаємне перетікання суб’єктів оповіді й ліричного героя, метафорично-езотеричні смерті-ініціації матерії для абстрагування й ідеалізації. Тому коли автор на завершення збірки “Сіль” у вірші “Взаємне віддзеркалення” зауважує, що “на відстані любові” “світло з світла виника // і відбиває близнюка”, за цим ліричним спостереженням — і платонівські ідеологеми Ейдосів та Андрогіна, підсвічених Божественним Благом, і еманація Єдиного у неоплатоніків, і кабалістичне світло Дерева Сефірот, і патристична тріада Преблагого, Прекрасного і Пресвітлого, і відлуння законів аналогій у численних езотеричних течіях, і прадавнє відчуття душі як частини циклічного сонячного бога в українській міфології... За лише однією цією цитатою промовисто видно, що суб’єкт поезії Павла Мовчана — багатоманітний і водночас сталий. Попри мінливі метаморфози, трагічну боротьбу в різноманітних просторових і часових координатах, духовні сили, закладені в Людині, постають проекцією вищих духовних структур за умови гармонізації подібного подібним. Звідси — боротьба ліричного героя за зчаста драматичне уподібнення до християнських чи давньоукраїнських язичницьких ідеалів. Такий катарсис може навіть уявитись розкладом матерії, але за ним угадується вихід на новий цикл на шляху до духовного вдосконалення. Зауважимо, що такі трансформації розпросторюються не лише на людину, а й на ширші духовні сутності — Родину, Рід, Землю і Людство. Відкинувши недоречну патетику, поет розкриває їх саме як структури всезагального Духу, що перебувають у тісних взаємозв’язках і також проходять складний шлях крізь одміни часу та просторів, крізь Хаос — до осягнення самості і спільності з гармонізованим Космосом. А в очі входила досвітня імла студеним промінцем; ставав кінцем початок світу, першопочаток же — кінцем... (“Погляд крізь магічний кристал”, 1988) Одним із важливих засобів гармонізації хаотичних тенденцій у розвитку України постає її Мова як проекція Духу (така ідеалістична думка в різній термінології має давню традицію — від Платона до Св. Томи Аквінського, від В. фон Гумбольдта до Ю. Лотмана) і водночас Духу Народу. Ось чому, як показує опубліковане цього року монографічне дослідження О. Строкаля (К.: “Ярославів Вал”), важливо не лише проаналізувати, а й популяризувати мовотворчий потенціал поетичного доробку автора — тонкий знавець гармонізує її, ретельно дбаючи про її чистоту й відновлення, окреслюючи тенденції для її можливого розвитку. Попри те, що: ...ніч така, як безодня — глибока. [...] Порох шерхне на устах, непрошита глухота, а на грудях меч лежить, — ходить колом чорна нить — навиває голосок, — довкіл серденька клубок. (“Соловейку маленький...”, 2015) У цьому контексті стає зрозумілою поважна і чітка державотворча діяльність Павла Мовчана, зокрема з відновлення і організації у важкі часи Всеукраїнського товариства “Просвіта”, яке несе виняткову культурно-освітянську місію, продовжуючи традиції тих славних попередників, які заклали духовну основу для формування української нації — для плекання наступників, що забезпечать безперервність історичного поступу Духу України в гармонії з діяльністю вищих духовних структур. У рік поважного ювілею Павло Мовчан — у дивовижній формі. Зрештою, такі має бути — коли життя присвячуєш роботі й творчості, яка одухотворює, — роботи і творчості вистачить на літа й літа, і навіть за цьогосвітніми літами, адже шлях Слова і Духу не має меж. Про це знає гаразд і сам Митець, наснажуючи й нас: Розверзається світ, і в розломі зіяє свідровина гудюча, що всмоктує час. Невагомий вже я — оболонка прозора злітає у продухвину круглу, де сонце висвітлює нас. (“Повертаюсь і я. І ніхто не затрима...”, 2015) З роси і води Вам, дорогий Павле Михайловичу, — на благі і ясні літа! Юрій МОСЕНКІС, Дмитро ЧИСТЯК Представлення кандидатури П. Мовчана Д. Чистяком спільно з Генеральним секретарем Європейської академії наук, мистецтв і літератури в Парижі Н. Лемер д’Аґаджіо Презентація французького видання збірки П. Мовчана “Срібна кров” Вшанування П. Мовчана на Міжнародному фестивалі поезії ім. М. Емінеску в Румунії

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин