Про#читання · “Його мова дихає Україною, тож Україна теж має дихати нею”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
“Мова – душа народу!”
Слово Просвіти, №28 за 2023 рік
Якою ж мовою говорив Сковорода?.. Легкою стежкою ніхто не йшов. Мова – душа народу. Працює на серце. Щоб ми спілкувалися на рівні серця й душі. Я б поезію назвав “космос”. “Спочинку кращого немає…” (цитує вірша. – Б. З.). Ось вам жива українська мова. Спілкування людини з Божою красою. Зразковий стоїк – Іван Франко. Він працював, як віл. Франко ніколи не відділяв себе від народу. Дещо свого прочитаю. Поезія – це моя друга любов. Термін “українство” – цвітка для мене. (Читає поезію. – Б. З.). … Останнє слово – “я”. Античний гумор сьогодні ми не вловлюємо. Ми відійшли від інтелектуального гумору. Наша доба – це розв’язність. Зразок стриманості – Григорій Кочур. Античність любила стриманість. Середину планую – античне правило. Сенека: “Поспішаю до мене, але – поспішай до себе”. Я став на стежку – “до себе”. Роман Федорів говорив: “Пишіть!”. Починав і закінчував Горацієм і Овідієм. Горацій – це величезна тема. Шевченко і
Овідій – два великі приятелі, Горацій – зі мною все життя. Головне: дати людині зрозуміти, що повнота життя буде, коли вона усвідомить, що людина – смертна. Чекаю на дитячу книжку “Забави зі словом”. Читати – це по-читувати, шанувати. Багато в нас бур’яну – з інших мов. Я – не песиміст, я – реаліст. Мовна практика – це мовне мовлення. Сьогодні кажуть: “Давай почуємо!” замість “Послухаймо!”. З вдячністю звернулася до Андрія Содомори директорка МІОК Ірина Ключковська: “Дякую, що ви погодились на зустріч. Мені пощастило особисто спілкуватись з паном Содоморою ледь не щодня, вловлювати глобальні сенси. Це були не діалоги, а монологи. Так народилась ідея публічної зустрічі. Ми почули живу мову від Содомори, занурилися в його живе слово. З глибокою людиною маємо справу. Содомора щодня дарує нам стежку в античні часи. Ваші переклади Сенеки в мене на столі. Дякую видавцям, що їх видали. Наступне, що в мене в душі, – чутливість Содомори до того, що його оточує, до всіх процесів, що довкола нас.
Є безліч речей, на які ми не звертаємо уваги. А в Содомори є третє око! Його мова дихає Україною, тож Україна теж має дихати нею. Для мене Содомора належить до тих, хто формує середовище. Дякую за те, що ви сьогодні з нами, за те, що олюднюєте нас”. Андрій Содомора: “Я відчуваю прихиль: ність всіх і не можу не віддячити. Вагу має слово премногу. Нам треба рятувати усмішку – диво дивне. Ми зневажаємо сльозу. Добро йде проти зла”. Після того, як ведучий Назар Данчишин подякував видавництву та Василю Габору за видання багатьох книг Андрія Содомори, в тому числі перекладів, пан Андрій відреагував: “Видавництво “Літопис” мене підтримує. “Наодинці зі словом” – вийшла щойно. “Під чужою тінню” – роман, що має вийти”. “Генія місця” (як назвали присутні Андрія Содомору) привітали головний редактор порталу “Збруч” Орест Друль, журналістка Тетяна Вергелес і літературознавець Данило Ільницький.
“Сьогодні людина націлена на дороги і втрачає своє життя… Є частина молоді, яка вважає, що треба бути славним. А для мене важливо, щоб люди були душевними”, – вважає Андрій Содомора. Переконаний, що й сам Андрій Содомора – душевна людина. Берімо приклад з його життя, творів, з його ставлення до мови.
Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Національного університету “Львівська політехніка” провів унікальний захід – розмову “Жива мова від Андрія Содомори”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
