Разом — до Перемоги! · “Надання касетних боєприпасів для ЗСУ – серйозний крок, який стане вагомим внеском в успіх літньої визвольної кампанії Українського Війська”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті «Війна проти Орди вимагає моральних рішень», с. 1
Війна проти Орди вимагає моральних рішень
Слово Просвіти, №28 за 2023 рік
Закінчення. Поч. на стор. 1
Таким чином, швидкість проходження шляху до НАТО повністю залежить від успіху демократичних перетворень у нашій державі і зусиль українського суспільства, яке має не тільки вижити і перемогти у війні за своє існування, ай забезпечити собі гарантоване неповернення до стану своєї держави, подібної до Росії, – авторитарним, корупційним глухим кутом розвитку суспільства. Нас не примушують до реформ, від нас лише вимагають бути відповідними до вимог перебування в одному строю зі світом демократії і свободи. І гарантують допомогу у визвольній війні. Вся істерія, що була розкручена політтехнологами української влади довкола умов вступу в НАТО, вимагання без усяких умов і негайно (або бодай ось-ось) прийняти в НАТО, – це намагання галасом уникнути реформ, які не тільки слушно висунуті нашими партнерами, а й є необхідними для самого українського суспільства, які, до речі зменшать корупцію і спричинять керованість влади суспільством, а не власними інтересами – все це також має сприяти успіху у війні з Ордою. І в цьому ракурсі карикатурний вигляд мали заяви Зеленського про те, що він ще, мовляв, не вирішив, чи йому їхати на цей саміт, чи ні. Усі ці маскарадноінфантильні дії викликають хіба що гомеричний сміх або ж роздратування та зневагу до нього збоку західних лідерів. Поїде ж, звичайно! Від його недолугого блефу було б і справді смішно, якби не було так сумно. На початку війни в повномасштабній фазі Захід бачив, але не зважав на всі провали чинної української влади. Навпаки в пропагандистських цілях він навмисне героїзував Зеленського – все для того, щоб організувати широку суспільну підтримку у всьому світі героїчному українському народу у війні проти смертельного гігантського монстра – Орди. Якщо ви помітили, останнім часом цієї штучної “героїзації” Зеленського в західних масмедіа значно поменшало. Бо це вже не актуально. Вони не акцентують увагу на фейлах української влади, і цього достатньо зараз, оскільки загалом мобілізація західних суспільств на допомогу Україні вже є фактом, що відбувся і має більш-менш сталий тонус. Тепер цей тонус залежить тільки від успіхів в Україні, насамперед на фронтах. Штучна героїзація Зеленського на Заході закінчилась, але не закінчились спекуляції його оточення на проблематиці війни, і та істерія, що була ним влаштована останнього тижня, є тому наочним свідоцтвом. До цієї істерії зовсім не несподівано для мене підключились ледь не всі українські масмедіа, а нещодавня редакційна публікація в “Європейській Правді”, під якою підписалася не тільки вся редколегія, а й усі журналісти цього видання, взагалі є “вінцем” кампанії цькування визнаного “винним” у негайному неприйнятті у НАТО без будь-яких умов – Джо Байдена. Це є свідченням того, які цінності і наративи любі цьому виданню і для всієї цієї кампанії цькування загалом: все штучно зводиться до однієї особи, щой не дивно, бо саме так бачать цей світ автори – в авторитарному ракурсі, де все залежить від якогось лідера; більш того, вони свідомо облудно стверджують, що всі інші західні лідери (знову ж таки саме лідери, все інше редакцію не цікавить і вона ні з чим іншим не рахується = авторитаризм) згодні без умов і негайно прийняти Україну в НАТО. Ну свідома ж брехня! Це не так, і далеко не так, варто лише добросовісно погуглити, щоб легко в цьому переконатись. Між тим, на саміті будуть неодмінно оголошені нові пакети допомоги Україні і, можливо, навіть революційні. І одне таке рішення напередодні було здійснене саме “клятим” Байденом, який наважився на постачання касетних боєприпасів для потреб України у війні проти Орди. Цим рішенням, дуже важким з огляду на певну неконвеційність застосування таких боєприпасів, була подолана ще одна – чи не найважча “червона лінія”. Так, надання касетних боєприпасів для використання Збройними Силами України – це дуже серйозний і рішучий крок, який безумовно стане вагомим внеском в успіх літньої визвольної кампанії Українського Війська. Журналісти запитали у Байдена, чому він саме зараз наважився на цей рішучий крок. Президент США відповів коротко і чітко: “Тому що Україні зараз бракує боєприпасів”. І додав, що поки виробництво і постачання боєприпасів не досягне необхідних обсягів, доти є необхідність постачання касетних боєприпасів, під розписку української влади – в жодному разі не використовувати ці боєприпаси у населених пунктах з наявним цивільним населенням, а також за межами державних кордонів України. Очевидно, що в нинішній ситуації це може мати революційні наслідки, бо у цій війні домінує артилерія. Це головна тема цієї війни, її рушійна воєнна сила. Якщо ЗСУ не отримують достатньо артилерійських боєприпасів, як це було минулої зими, вони не можуть утримувати навіть нинішні рубежі, не кажучи про подальше просування – саме такі суворі реалії цієї війни. Причина в тому, що це масштабна війна, в якій бере участь величезна кількість військ і бойових машин, для знищення яких потрібна величезна кількість вибухівки. Іншого способу зробити це, крім як засобами артилерії, просто не існує: тільки артилерія здатна “доставити” більше вибухівки проти ворога, ніж будьякий інший вид Збройних сил, включаючи Повітряні сили. ЗСУ потребують стабільного постачання щонайменше близько 100 тисяч звичайних снарядів калібру 155 мм на місяць. Це абсолютний мінімум. А в ідеалі – понад 300 тисяч на місяць. Та, на жаль, реально вистрілюється в рази менше, бо немає в достатку, тож мусимо дуже і дуже економити. Завдяки тому, що “клятий” Байден вмовив нарешті Японію постачати вибухові наповнювачі, яка їх найбільше виробляє, США та європейські партнери по НАТО перебувають у процесі збільшення своїх місячних темпів виробництва з приблизно 65 тисяч снарядів до приблизно 110-
120 тисяч. Звісно, певна частина цього залишиться для їхнього війська – США і НАТО. Ця кількість незабаром різко зросте тому, що у Болгарії “раптом знайшлись” значні ресурси для виробництва і постачань таких снарядів. Як бачите, сумарна кількість виробництва снарядів навіть у майбутньому зможе лише досягти кількості потреб ЗСУ на рівні трохи більшому абсолютного мінімуму, а про ідеал – 300 тисяч на місяць, навіть з урахуванням заводу з виготовлення боєприпасів в Україні, який нещодавно почав виробництво, можна мріяти хіба що у віддаленому майбутньому. Тому було знайдено єдине можливе рішення: постачати касетні бомби у формі снарядів калібру 155 мм, що містять 88 субснарядів – маленьких бомб. Як це працює: при досягненні заданої висоти над ціллю такий снаряд “розсипається” і “зливою” з 88 бомб падає на ціль, вибухаючи і змітаючи все суще на площі щонайменше 300 кв. м – найперше ворожу піхоту, як би вона не ховалась в окопах та бліндажах, а також їхню техніку та польові укріплення. Ефективність вражаюча – у прямому і переносному сенсі! Але варто зазначити, що такі бомби надзвичайно небезпечні й для мирного населення, тому що не всі 88 субснарядів вибухають при падінні, тому вони залишаються вибуховою небезпекою для цивільного населення після війни. Такий “залишок” нерозірваних суббоєприпасів може сягати навіть 20-30 і навіть до 50% від їхньої кількості – саме такі показники характерні для російських касетних бомб, які є у них на озброєнні і які вони використовують у війні проти України. Саме тому вони були заборонені конвенцією, яку підписали 111 держав, але 74 держави її не підписали і серед них – США, Росія, Бразилія, Індія, Іран, Пакистан, …і Україна теж. Та я вам скажу ось що: більшість тих, хто підписав, або не мають змоги виробляти касетні бомби, або знаходяться під “парасолею” держав-гігантів. Ведення війни вимагає моральних рішень. Факт: Росія веде війну на винищення України. Це вигнало мільйони українців з їхніх домівок; Орда вкрала тисячі дітей; вона вже вбила сотні тисяч цивільних українців, знищила значні частини країни, вона коїть геноцид – Орда постійно шукає способи, аби вбити якомога більше українців. Не дивно, що цей людожер уже засіяв величезні частини східної та південної України мільйонами мін (щонайменше вже 10-15 мільйонів), а також десятками, якщо не сотнями тисяч одиниць нерозірваних боєприпасів. Московія постійно застосовує касетні снаряди проти України. В Україні таких боєприпасів колись було трохи, але всі ті невеликі запаси вже витрачені повністю. Касетні снаряди, що нам будуть постачати США, мають незрівнянно нижчий показник неспрацювань – лише 2,3–3%. Натомість нагадаю, що в ординських – від 20% до 50%. До речі,
це свідчить і про те, наскільки ефективнішими є американські касетні снаряди, які майже всі вибухають на полі бою, а ординські – від чверті до половини не вибухають. А головне ось що: США мають колосальний запас таких снарядів – близько 4,6 млн! А якщо це гігантське число снарядів помножити на 88 субснарядів, які містяться в них, то це число стає приголомшливим, навіть враховуючи те, що не всі такі снаряди вони передадуть Україні, але якщо, наприклад, 1,5 млн, то й це число грандіозне! Тож у довгостроковій перспективі, коли НАТО і Україна разом збільшать виробництво звичайних снарядів до необхідного рівня (тобто більше 300 тисяч на місяць) у наступному році, то потреба в касетних снарядах якщо й не зникне, але точно зменшиться, а поки що це єдиний шлях для України виграти цю війну. Звісно, таке зволікання (але це не єдина причина) з наданням касетних снарядів Україні дало агресору багато часу, щоб замінувати значну частину України. Але ніхто не був готовим до такої війни – війни тотального артилерійського та мінного характеру, і ніхто не знав, що запаси снарядів та мін у Московії були настільки великі. Зараз Орда все-таки значно витратилась і починає все більше відчувати снарядний голод. Тому постачання касетних снарядів може стати переломним чинником у ході цієї війни.
Цього тижня трапилася ще одна трохи несподівана і значуща новина. Без зайвого галасу в Україну з Польщі доставлені ще 12 ударних гелікоптерів Мі24В! Це саме те, чого вкрай потребує наш визвольний наступ у цю годину – максимально знизити перевагу ворога у фронтовій авіації. Сам факт наявності такої додаткової чималої кількості ударних гелікоптерів відіб’є у ворога бажання зайвий раз вилітати на наші позиції та змусить їхнім засобам оборони та їхнім складам зброї і концентрації найближчих резервів триматися подалі від передових позицій, а отже, збільшить можливості для нашого наступу на передовій. І власне безпосередні удари цих гелікоптерів стануть у нагоді для успіху нашого наступу, прикриття бойових наступальних порядків. Варто зазначити, що у фронтовій авіації перевага агресора найбільша саме у кількості гелікоптерів, а не літаків, тому така підмога є вагомим внеском у хід нашого визвольного наступу.
Головний підсумок огляду Україна за сприятливих умов, а головне, якщо не імітуватиме, а справді проводитиме демократичні та правові реформи під тиском наших партнерів та українського суспільства, може в найкоротший час стати 33-ю державою, повноправним членом НАТО. І жодна Угорщина чи ще хтось не зможуть заблокувати поступу України в НАТО. А Московія трохи побіситься, трохи повправляється у шантажі ядерною зимою, та незабаром її швиденько попустить. Китай вже, хоч і приховано, але виявляє незадоволення цією війною, бо провальна агресія Орди, на яку він покладав свої деякі геополітичні сподівання та зиски, тепер починає приносити йому збитки, як економічні, так і політичні. У нас є сильний шанс, але ми маємо для цього навести демократичний і правовий ладу себе в державі. І звільнити всі свої землі від окупації за допомоги наших партнерів, до яких ми маємо ставитися без підозр, без безглуздих звинувачень та надуманих теорій змов. Так, ми маємо бути наполегливими і вимогливими, але по-партнерськи, потовариськи, бо до нашої Перемоги ми йдемо разом – всім Українським народом у партнерстві і за допомоги світу демократії і права.
На фронтах йде наполеглива і послідовна бойова робота задля пробиття передової лінії опору окупантів. Це зараз здається, що все відбувається дуже повільно, але найважче розбити саме цю лінію, а це кропітка робота, яка потребує наполегливості, терпіння і розважливості. Все це є, все це й роблять наші воїни на передовій. Згадайте, наприклад, що під час Другої світової війни десант союзницьких сил у Нормандії кілька місяців поспіль довбав оборону Вермахту, зате потім все покотилось аж до самої Німеччини, як по маслу. Тому варто всім набратися терпіння і кожному на своєму місці невпинно робити все для нашої Перемоги. А головне – вірити у наше Військо і знати, що ми переможемо!
Ще одну знаменну подію минулого тижня оминути я і не маю права, і не хочу. Ретранслюю тут, у фіналі нашого огляду найзначущих подій, своє вітання Валерію Залужному, бо ця людина варта того: З днем народження, Командире! З 50-ю річницею життя, Воїне! Слава Україні! Героям Слава!
Віктор СКОРИК
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
