Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
На перехрестях історії · “Хочеш зрозуміти сьогодення та зазирнути у майбутнє — озирнись у минуле…” · с. 10сторінка оригіналу ↗

Спроба уточнити минуле

Слово Просвіти, №28 за 2026 рік

Анатолій Ліщенко взяв на себе відповідальний труд – створити епічний твір про боротьбу українців проти різних окупантів, передусім радянських, у 30–50-их роках XX ст. Не треба говорити, що історія цієї боротьби спеціально перекручувалася й спотворювалася нашими “доброзичливими” сусідами – найперше, росіянами. А діяльність Організації Українських Націоналістів, Української Повстанської Армії та інших українських формувань того часу до сьогодні не дає їм спокою. Насправді, це була героїчна і, за великим рахунком, безнадійна боротьба. Адже ті, хто змагався за незалежність України в той час, діяли в надзвичайно складних умовах. Вони не мали своєї держави, не мали підтримки з боку великих військово-політичних потуг. Їх не підтримувала Німеччина та її союзники. Не підтриму- Анатолій ЛІЩЕНКО Як би не критикували нащадки розкольників ОУН, а також активних членів Революційного проводу, вони залишилися героями своєї нації і справи українського визвольного руху. Про що свідчать самовідданість чотирьох представників нової генерації ОУН, яка тільки народилася й встигла виплекати вже своїх перших героїв. Їхній вчинок назавжди залишиться на устах, у серцях майбутніх поколінь, гідних пам’яті предків своїх. Саме про їхню сміливу відчайдушність буде доведено нижче читачеві. У кімнаті по-діловому тихо і відчувається спокій серед невеликої групи людей, перед якими поставлена нелегка задача, яка має небезпечний характер. За столом сидять ті, хто наказує та проводить інструктаж на небезпечну подорож для підняття революційного повстання. Поряд, поза столом, – ті, хто приречені на цю подорож. Степан Бандера вперше інструктує на подібну акцію і йому незвично, нелегко дається цей інструктаж, навіть з огляду на те, що поряд з ним вірні його соратники Ярослав Стецько, Микола Лебідь та Роман Шухевич. Відчайдушні й вірні слуги своєї долі Володимир Тимчій, Микита Опришко, Зеня Левицька і Теодор Оленчак – це ті, яким випала щаслива нагода піти першими на західноукраїнські землі і підняти на боротьбу народ проти більшовицької тиранії. Вони тріумфують, у них святість на обличчі. – Романе Йосиповичу, Ви підготовили мапу маршруту? – звернувся до Шухевича Степан Бандера. – Аякже, – відповів той і дістав з теки акуратно складений папір, поклав на стіл та розгорнув його, – вважаю за доцільно вийти групі з села Бахлове, що в Генерал-Губернаторстві і потім перейти ріку Сян в районі села Угорців. Лід там ще досить міцний. До мапи нахилилися Степан Бандера, Ярослав Стецько з Миколою Лебедем, а також всі інші учасники наради. – Тільки одна біда, – продовжував Роман Йосипович, – це неймовірно гола місцевість, навіть кущі і дерева не завадять, оскільки вони стоять оголені, як людина без одежі. вали й країни Заходу, що воювали з Німеччиною й пішли на союз із Радянським Союзом. Борці за незалежність України були такими собі “воїнами-одинаками”, які сподівалися без надії”. Але, попри те, вели свою боротьбу не роками, десятиліттями. Анатолій Ліщенко зібрав чимало матеріалів про ці змагання. До того ж таких матеріалів, які не є відомими широкому загалу. Зокрема, про таких історичних осіб, як Євген Коновалець, Андрій Мельник, Степан Бандера, Роман Шухевич, Тарас Бульба-Боровець та інші. Водночас він, намагаючись відтворити історичне тло відносно недавніх подій, вводить вигаданих персонажів. Певно, відтворити минуле таким, як воно “було насправді”, не дано нікому. Ні строгим науковцям-історикам, які нанизують факти, але не завжди “за деревами бачать ліс”, загальну картину. Не вдається це й історичним белетристам, які намагаються вловити “дух часу”, але дозволяють собі вільно поводитися з фактами, бо не завжди ці факти вкладаються в їхню “картину обсервації”. Зрештою, навіть в різних учасників історичних подій, як правило, було різне бачення одних і тих же фактів. Чи однаково, наприклад, бачили діяльність Української Повстанської Армії росіяни, поляки, словаки, українці?.. Зрештою, й самі українці різнилися в цьому баченні. Адже були радянські українці, значною мірою зросійщені, які не хотіли української незалежності і для

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин