Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “Загалом у період 2004–2021 рр. ліквідовано понад 10 потужних державних радіоцентрів”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

Точні науки підтверджують Біблію: старостильне датування православних свят

Слово Просвіти, №28 за 2026 рік

Юрій МОСЕНКІС, Дмитро КОЛЯДЕНКО Питання про “старий стиль” (юліанський календар) і “новий стиль” (новоюліанський календар, дуже мало відмінний від григоріанського) останнім часом стало особливо актуальним. Однак об’єктивному розглядові цього питання перешкоджає декілька обставин. По-перше, проблема сильно політизована. Нерідко можна почути, що старостильні дати асоційовані з московським патріархатом і московитською традицією, і хто святкує Різдво Христове 25 грудня – той патріот, а хто 7 січня – сепаратист. За такою логікою можна і Великдень, і Новий рік святкувати в дні, відмінні від московитів. Однак Різдво за старим стилем відзначають Єрусалимська, Грузинська та Сербська православні церкви. 7 січня святкує більшість грекокатоликів – на відміну від римокатоликів, що святкують 25 грудня. Через те не одне десятиліття в розмовному слововжитку 7 січня називають православним Різдвом, а 25 грудня – католицьким Різдвом. Вірменська апостольська церква святкує Різдво 6 січня – за давньою традицією одночасно з Богоявленням. По-друге, датування свят – проблема астрономічна, а не історична й тим паче не політична. Звідки взялася відмінність календарів (“стилів”)? Датування свят є умовним і символічним, аж ніяк не пов’язаним із суттю християнського віровчення про спасіння. Христос у Новому Завіті асоційований із Сонцем. Різдво Христове прив’язане до зимового сонцестояння, Благовіщення і Великдень – до весняного рівнодення. Натомість Різдво Івана Хрестителя (Івана Купала) – до літнього сонцестояння. Різниця календарів мотивована поступовим зміщенням точок сонячного року (сонцестоянь і рівнодень) – на 8 днів за 1000 років. На початку нової ери точка весняного рівнодення переходила з сузір’я Овна (символ жертовного агнця) до сузір’я Риб (символ новонародженого християнства). Нинішня різниця юліанського і григоріанського календарів становить 13 днів. Для поточнення календаря один день різниці додається за 100 років – за винятком тих століть, чий номер ділиться на 4 (1600 і 2000 роки). Через те і в ХХ, і в ХХІ століттях різниця становить ті самі 13 днів. Легко вирахувати, що така різниця накопичилася приблизно за 1800 років (8 днів за тисячоліття плюс вищезгадані два століття, коли дні не додавали). Зрозуміло, що перший час після запровадження юліанського календаря він був точний, і тоді ж формувалися церковні образи християнських свят. Для прикладу розглянемо богородичні свята. Народження Діви Марії святкують 21 вересня за старим стилем, 8 вересня за новим стилем. Успіння Пресвятої Богородиці відзначають 28 серпня за старим стилем, 15 серпня за новим стилем. Богородицю в Новому Завіті названо Дівою – і під цією самою грецькою назвою (грецькою мовою Партхенос) відоме й сузір’я Діви. Відтворивши за допомогою комп’ютерної програми небо першої половини І тисячоліття по Р.Х., побачимо вражаючий результат. Сузір’я Діви зникає з неба (стає невидимим у променях Сонця) близько дати Успіння Пресвятої Богородиці, а знову видимим – близько дати Різдва Пресвятої Богородиці. Але йдеться про старостильні дати – для новостильних дат ця закономірність не спостерігається. Таким чином, астрономія підтверджує Біблію – але за старим стилем! Отже, датування християнських свят – не віровчення і не політика, а астрономія. Без точних наук не обходиться й тут.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин