Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Мова єднає “Мудрість – це дар небес, а не набуті знання”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Менше звернень – більше мови

Слово Просвіти, №28–29 за 2024 рік

Варто нагадати: а) серед фраз до тире — багато ненормативних висловів, недолугих кальок; нагадую: норми є кодифікаційні та рекомендаційні. б) приємно констатувати, що українці, вживаючи форми ступенів порівняння прикметників та прислівників, обирають однослівні: Ми стали сильнішими, ріднішими, згуртованішими, поговоримо детальніше; найскладніша ситуація; найжорстокіші бої і под. До речі, добридень вживають наші класики, приміром у Шевченка читаємо: “Добридень же, новий годе. В торішній свитині…”. Галицька інтелігенція у довоєнний час вживала форму “ДобрИдень”. Такі форми добирають ритм мовлення, тональність висловлювання, шукають відповідний тон, інтонацію тощо. в) Варто зауважити, що добрий переклад українського тексту, наприклад, з німецької мови переважно є коротшим. Лексико-граматичне значення прикме3 тників кращий, ліпший, прислівників краще, ліпше. Особливості вживання Обидва слова є формами вищого ступеня порівняння, що властиво прикметникам та прислівникам. Вони утворені від основ, які історично змінилися. Сьогодні прикметник ліпший пов’язаний зі словом добрий та корелює з ним. Прикметник кращий – зі словом гарний, красний. Ця загальна настанова стосується й похідних утворень – прислівників (ліпше, краще) та дієслів (поліпшиться, покращиться). Кращий говорять, коли порівнюють, зіставляють речі. Приміром, ця сукня дуже гарна, але ось ця набагато краща. Оцінюю' чи предмет, покупець висловлює й свої ес' тетичні уподобання. Однак у мовленнєвій практиці словами кращий, краще часто на' дуживають. Наприклад, як тобі закордо' ном? Добре? Дома було краще. У галицько-руських приповідках, де зафіксовано чимало народних висловів, бачимо чітке розрізнення між словами кращий, ліпший. Перевагу має слово ліпший. Ліпше щось, як нічо. Ліпше недосолити, ніж пересолити. Ліпший розум, як готові гроші. У фундаментальній праці “Приказки та прислів’я і таке інше” Номиса чітко розрізняють ці слова. Приміром, лучче з розумним у пеклі, ніж з дурним у раю. Лучче з розумним два рази загубити, ніж з дурним найти. Коли люде до тебе добрі, а ти будь ліпший. Подано кілька речень для роздумів. Керуючись загальною настановою, поміркуйте, який відповідник дібрати. Пам’ятайте: слово вступає з іншими словами у складні взаємини, створюючи певні конотації. Гарно скомпонований текст завжди (кращий/ліпший) від недоладного. Добра порада мудрого – (краща/ліпша) ніж поміч дурного. На цій поляні гарно, затишно, а на цій – (краще/ліпше). Гарно усміхнутися сонцю – (краще/ліп' ше) на душі стане. Робити людям добро завжди на (краще/ ліпше) виходить ніж чинити зло. (Краще/Ліпше) змовчати, ніж в недоб' рий час лихе слово сказати. Нові чоботи добрі, але старі вигідні' ші,(кращі/ліпші). Ситуація з електропостачанням (не по' ліпшується/ не покращується). У вашому садочку так приємно, затиш'-но – (кращого/ліпшого) місця і в раю не має. (Краще/Ліпше) горобець у долоні, ніж журавель у небі. Учитель: у цьому реченні ти зробив сти' лістичну помилку. Поясни її і відредагуй. Пройшов час. Учитель: ось так буде (краще/ліпше). Як ми голосуємо? Які прислівники поєднуємо з цим дієсловом? Не довго думаючи, не вникаючи в нюанси стилістики, наш пересічний громадянин скаже: голосуємо одноголосно, інший може додати одностайно. Можливі фрази на зразок рішення прийнято. Якщо вникнути в семантику прислівників, поглянути, як кажуть, у самий корінь, то виникає певне застереження. Поглянемо на ці вислови дещо глибше, зважаючи на семантику і особливості вживання. У першому вислові голосуємо одноголосно, нічим невмотивована тавтологія, тобто повторення спільнокореневих слів (пор.: широко поширене, на сьогоднішній день); отже, обидві фрази – стилістична похибка. Крім усього іншого, вислів широко вживали в радянські часи, коли усі ніби один голос, монолітний, дужий, що прославляє мудре керівництво. Уже в роки незалежної України почали вживати прислівник одностайно, який етимологічно пов’язаний в єдності як один стоїмо. До речі у Тлумачному словнику української мови (в 11 томах, виданому у радянські часи) цей складний прислівник не зафіксовано. Тут, можна вважати, проявляється дія двох чинників: 1) Дерадянізація у мові, відхід від кальки з російської. 2) Приявність подібних композитів в інших слов’янських мовах. Прислівник однозгідно (одне з “приспаних”) виписала з роману А. Крушельницького; воно так гарно пов’язане з давнім слов’янським згода, яку звеличують у п’єсі “Наталка-Полтавка” – “Де згода в сімействі, там мир і тишина…”. Отже, добираючи вислів, варто пильніше глянути на його семантичне навантаження, на його зв’язок з іншими словами, уважніше подивитися, чи його вживають умові, хоч як уже сказано і не все те народне, що живе в народі. А це дисциплінує думку, формує мислення, учить блокувати недоладне. Необхідний, необхідно, необхідність Є застереження щодо семантики та словотвірного інструментарію цих слів. Доволі аргументовані. Запитую у пані професора: “Коли вживаєте слово необхідність?” Почула відповідь: “Не маю необхідности вживати слово необхідність”. Натомість у мові є чимало засобів, що відтворюють це значення: (до) конечна потреба, доконечність, ми зобов’язані виконати, нам конче потрібно зробити це вчасно, це справа честі та ін. У першому півріччі 2024 року до Уповноваженого із захисту державної мови надійшло вдвічі менше звернень громадян про порушення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, ніж за аналогічний період минулого року, – написав на своїй сторінці у Фейсбуці Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Так, за 6 місяців 2024 року надійшло 1062 звернення громадян про порушення мовного Закону, за півріччя минулого – 2020. Зокрема, 297 звернень (29% від загальної кількості усіх звернень) стосуються відсутності стартової української версії сайтів інтернет-магазинів та вебсайтів, через які здійснюється обслуговування споживачів, 160 (15%) – порушень під час обслуговування, 72 (7%) – у сфері надання інформації про товари і послуги. Також громадяни скаржаться на недотримання вимог законодавства щодо мови інформації для загального ознайомлення (ст. 28) та зовнішньої реклами (ст. 32). За півріччя 2024 року надійшло 136 таких звернень (13%). Станом на 30 червня громадяни надіслали 78 звернень (7%) щодо порушень мовного законодавства у сфері освіти та науки, з них 38 стосуються освіти дорослих. Щодо порушень у сфері охорони здоров’я (під час надання послуг окремими лікарями у лікарнях, діагностичних центрах та сімейних амбулаторіях, а також про отримання інформації від лабораторних центрів недержавною мовою) повідомили 65 громадян. 44 звернення (4%) стосувалися порушень мовного Закону в органах влади (законодавча, виконавча, судова). Найбільше повідомлень протягом звітного періоду стосувалися порушень у Києві (365 звернень), Одеській (203), Харківській (98), Дніпропетровській (93), Київській (42) областях. Також 26 звернень має Запорізька область, 20 – Полтавська, 18 – Миколаївська, по 17 – Львівська та Чернігівська, 12 – Житомирська, 11 – Вінницька та Донецька, 9 – Кіровоградська, 8 – Сумська, 7 – Закарпатська, 6 – Хмельницька, по 4 – Тернопільська та Чернівецька, 3 – Івано-Франківська, по 2 – Черкаська та Волинська. З Луганської та Херсонської областей звернення не надходили. “Зменшення кількості звернень громадян щодо порушення Закону про державну мову говорить про часткове покращення мовної ситуації в окремих сферах. Особливо це помітно в інтернет-просторі, обслуговуванні та медіа. Натомість структура порушень у регіонах суттєво змінюється, і на це впливають як регіональна мовна політика, мовна свідомість громадян, так і доступність до інформації та послуг державною мовою”, – зауважив Тарас Кремінь. “Вперше за роки війни, дії Закону та функціонування секретаріату Уповноваженого ми помічаємо як позитивну статистику, так і сталу тенденцію в переході громадян держави на українську, відмову від застосування недержавної у приватному (домашньому) спілкуванні, а також високий запит суспільства на українську незалежно від сфери чи регіону. Наступальна українізація кожного громадянина, дієві механізми контролю за виконанням мовного закону, а також гарантований захист мовних прав зміцнюють національну ідентичність і консолідують країну незламних. Віримо в поступ, утверджуємо українську, наближаємо Перемогу!” – наголосив Уповноважений. За результатами розгляду звернень громадян з метою усунення та недопущення в подальшому порушення законодавства про державну мову Уповноваженим вжито заходів реагування, у т. ч. проведення державного контролю та накладення на порушників санкцій, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Про результати заходів реагування інформуватимемо додатково, – зазначив Тарас Кремінь. Твою ласку витримати в надії й терпеливості так довго, доки Тобі це подобається; Ісусе, кріпи мене в моєму терпінні. У народі також кажуть хто терпен, той спасен, розуміючи Біблійну істину, що страждання дають терпеливість, а терпеливість надію. Основне значення слова терпеливість – терплячість, витримка. В І. Огієнка є мудра порада: Майте терпеливість у терпінні. Поширені вислови: будь терпеливим, терпець увірвався. Отже, можна побажати людині хіба що терпеливості (витримки), а терпіння бажати не годиться, його вистачає і без побажань. Спільнокореневе слово терпимість утвердилося як юридичний термін. Означає невороже, стерпне ставлення. Терпимість до інших народів, національних меншин, молодших, старших. Є ще терпима погода, заробітна плата. Це та, з якою можна миритися. Близький за значенням, але не тотожний слову терпимість, інтернаціоналізм толерантність, який закріпився у значенні поблажливості до чиїхось думок, дій, інакшості. Толерантне ставлення є більш сприятливим ніж просто невороже. Толерантність – вищий щабель, коли не тільки дозволяєш, наприклад, людям з особливим потребами доступ до кваліфікованої роботи, а й сприяєш цьому – виділяєш спеціальні робочі місця тільки для них. Уточнюємо відтінки у значенні слів муд3 рий – розумний Слова розумний, мудрий, як чимало інших, характеризують інтелектуальну діяльність, пов’язані з роботою мозку, набутим досвідом, знаннями, розвинутою пам’яттю, кмітливістю, здатністю аналізувати, реферувати, порівнювати, висновку-вати. Їх часто трактують як синоніми, а відтінок у значенні пояснюють дуже загально, приблизно, не вникаючи в семантичне наповнення цих слів. Приміром, Тлумачний словник української мови (11- тт) дає таке пояснення: мудрий – обдарований великим розумом, має значний життєвий досвід; розумний, досвідчений. У повсякденному житті можемо почути, що мудрий – дуже розумний, вміє вирішувати життєві проблеми” Виникають запитання: “Які критерії визначають великий розум”?! Як охарактеризувати “дуже”? Поняття неточне. Мозок мудрого пронизаний морально-етичними засадами, прийнятними у вільному, демократичному світі. Говорять: бистрий розум, гострий розум і Соломонова мудрість. Як твердять наші мислителі “мудрий бачить корінь у кожному явищі”. Додам, що не лише корінь, коріння, стовбур і крону, а й перші плоди. І застерігають: розум без мудрости може зробити багато лиха, спричинити велике зло. Мудрість – причетність до вищих життєвих цінностей, універсальна сила життя в істині; мудра цілісність світу нашого. Мудрість закономірно пов’язують з Енергетикою Космосу. З дару мудрости постає багато чеснот: знання, вченість, простота, милосердя, доброчесність, добропорядність, доброчинність, вдячність. Мудрість – це дар небес, а не набуті знання. Чимало приповідок пов’язані зі словом мудрий, протиставляють поняттю дурний. Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже. Ліпше з мудрим загубити, ніж з дурним знайти. Мудрого порада більше важить, ніж дурного поміч. У Біблії натрапляємо на розуміння значення мудрости. Бог дав Соломонові мудрість і великий розум, і незмірне розуміння всіх речей, таке широке, як пісок на морському узбережжі. Якраз у Біблії натрапляємо на глибокі думки про це складне поняття. Що не думка, то коштовний камінь. Багато краще мати мудрість, аніж золото! Здобути тяму важливіше, аніж срібло найщиріше. Мудрість – то насолода для душі, якщо знайдеш її, матимеш добре майбутнє, не розвіються твої сподівання. Цікаво розмірковує відомий дидакт Я. А. Коменський: “Мудрість – вміння правильно судити про речі”. Переконані: здобутки людської культури мають засвоїти майбутні покоління.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин