Сторінка · с. 21сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №29 за 1996 рік
Слово Просвіти, №29 за 1996 рік
-
плн оо РТ
(дово ПРОСВІТИ
що ж пін сам, він -- Мазепа? Нетакий уже зм ІмоЛлоОдим, цоб марнувати часу пюгюЮ
емихо упхах, хоча вік поки що !| не анамивея на ньому, прийшлатша пора
| далі ми бачимо Мазепу в Москві Він, Мазепа посСоп Сірка | гетьмана Пвобережжя, гетьмана реєстрових козаків Самоимловича, кілька днів чекає години, щоб стати на очі царю Петру |, врешті, ця мить долі Івана Степановича Колединського настає Його допущено І
. ВІН, заціпенівши від цікавості, зрить. . Цар | Петро з цікавктю розглядає козака-посла Морока полягала в тому, що потрібно
Оуло все реєстрове козацтво Украйни Підпорядкувати одній булаві Сірко умовив
Дорошенка покласти клейнод гетьманства
(Том згодився віддати булаву Герою, про що и оповіщено Самойловича, а Самомлович, через Мазепу, сповіщає Петрові Олекайовичу Романову
Хоч мктя Мазепи і не мала доброго
(продовження, бо Дорошенко урешті
віІДМОВИВСЯ віддавати булаву 1 гетьманщина змушена була відбирати її
КРОДЗЬ УЯПРИЗЛХМ СУ ОЛЯУПЬ
ій іній, |
свом обязательства в 1708, ему бьло тогда 84 года Онсталп приверженцем Карла ХІІ
короля Швеции Царь отправил спом во
иска против него, столица его странь бьшта обзята ми розрушена ИЙ сам он Овбіл повешен в виде чучепа. Мазепа после битвь под Полтавою спасся в Валахим Й оттуда перешел в Бендерь), где вскоре и скончался Так закончилась его карьера в 1/09 году»
Ось який Мазепа. «Предал свой обязательства» у вісімдесят чотири роки! Повстав проти палко: дружби! Віддав тридцять возів золота, щоб у захист Україні привести одчайдушне військо шведів! Мазепа -- це вічне СиНнІОСТВО, а воно, як відомо, не зупинялося не зупинятиметься ніпередчим Адже воно - вища позначка, тавро, коли хочете, вірності людській спільноті, до якої нас додали батьки. То хто ж він? Якщо 1! зрадник, то кого? Несамовитого реформатора, котрим постеляв велику Росію від моря Білого по море Чорне Подумаймо, могло бути інакше?! Що доброго мало вийти із союзу
печать що реформаторам не кОПперечує ніХТО, навіть сердечним друг Петро Опекамйович дає Івану Степановичу добрячої о пяпаса! Щоб знав, що думати, а що говорити вголос!
Далі всяк знає Бобров та ші, що б вони нечинили, сьогодні вже не спроможні розпяти нове шельмування, нову анафему
Мазепа ізнов належить українському народові як один з мого достойних синів, як один з найбільших вождів, ревзувати вчинки котрого не дано нікому все закарбувала сама сторія, яка належить кожному
| сьогодні, коли наша юторія у кожному домі, коли ми відкрили для себе стільки нових знань, історичної інформації, коли чико усвідомили, що «Їоанн Мазепа, зайшлимй у вмиюсь, лежить на кладовищі у Варниці, що неподалік Бендер», не вІДДамоО нашому гетьману належного?
-- Тетьману -- наш доземний уклін. Миколі Гоголю -- наша велика шана.
|«О0ГО,
Розмову провела Любов ГОЛОТА
силою, сподіялась важлива для Івана Степановича рм. Він не тільки втрапив в орбіту російського царя, він зазнайомився з ОДНІЄЮ з найцікавіших і найскладніших особистостей свогочасу. Ось де годилося потрудитись, не жаліючи сил та інтелекту- І він сповнив це Спершу зробився навчателем синів гетьмана Самоиловича,
монархії та демократичного, виборного устрою? Могутніший не міг податися слабкішому, єдинодержавний -- обраному, молодшими -- вельми старому.
Тож наш Ян, Жан, Іоанн, в гетьманстві Мазепа, почувши з перших уст про загрозу Украйні, про те, що чекає на не! необавці,
Художник Василь Лопата
А
полонечих запорожців у дар ханові
дорога ж - через запорозькі вольнос п' От а | | одчайдушно заперечує царю: «Но сие івполювати посланця ! привезли на См, озив'їх, молодих козаків, на очі царю. невозможно!» отримує царственний жест, коли там батьком життя г: смерті був Але ж том, хто ставав
; зменитий кошовим Сірко'Як водилося, незамінимим У
І ДИН ванні присуд привязапи до роздумах моподого анебного стовпа лам чекає доля, доки царя гзамого хміЛЬНИМ гкажуть пюди, що СИМ ЧОПОВІКОМ столом, не МІГ бути
Фо. Не вперше чекає Мазепа просто собі цікавою .
жити чи не жити, вижити чи «податись ПЮДдИнОоЮю --ніким! Вже случаю О. то була кторична хвилина пішли подарунки царя пвоє людей, рідккних, незвичних, мали Раптом запроторили побачити один одного Героим, воїн,який Тетьмана Самоиловича незнав поразок 1 наш 31 аньоблі ии Їван Ніс Сибір і|дивнобуло 3 відчуттям в серці, що Він не випадком О, якби вольними рожденнийм В Ук раїні яко: одне Вічне гопосами козаки не шастя панів багато. по три гетьмани настановили на водночас Польським. Турецьким, чи, як "Тетьманство друга
мовлено Буджацьким. Ї, звюно, од МОсковії царя! Такі вже ми
Іван рко серед кошових ВІЙСЬКО Такими були, | такими Запорозького посів мкце найпочесніше Ж зосталися по Як Богдан Хмельницьким на гетьманстві СЬОГОДНІ здобув титуп Будівничого, зробився у віках Мазепа -- гетьман Вчителювання
ча
гетьманом над гетьманами, так само й
іван Дмитрович СІРІ О здобув право скінчилося просто називатися Героєм Бін б 'вКкоОшовим якого царственин ОЇ! "льки Запорожжя не знало ні До НЬОГО, ні, ТИМ здобувши Обулаву,
гетьман Мазепа наказав схопити своїх учнів (один вже був полковником, ВвОНОМ відважним! ) Самомловиченків похапали та и відрубали голови. За що? Чому? А думай що хоч
Гетьманство Мазепи 3168/ року по 1/08
Царювання Петра єдинодержавно з 1686 по 1/25 рік
пак, опісля зявився з дверем церкви Батько, то Лв ж порожці і почали кричати волю І все | виходило на одне то " Скарати на шию!» Повкити Дто «За давнім звичаєм!» Значить, забити костирями
Мазепа сторопів. Три тисячки горлянок одностайно вимагали страти Здається, Він уперше одвів очі від кошового, ковзнув по рядах | знову прикипів оком до ока КОШОВОГО Сірко звузив Повіки | піДВОДИТЬ руку, щоб здійняти шапку Ляк перед тим, що Батько невдоволений, що може скористатися з права кладу поклавши перед собою шапку, кине на неї клейнод "Ошового. Гіронюся гомін | тиша-тиша! Уа ПОГЛЯДИ зійшлися на шапці КОШОВОГО Доба МАР поле Д той СТОЇТЬ із шапкою в руції не кладе 1! промовила не лишень Перед собою. Вже за повної уваги й тиші, ПРО НОВУ косію; «ач коли слухають уа тридцять вюм куренів, продавню традиційно
Рта! РОЛИ РУ РЕ | ; ї т Фо ти - І й ЛО Лю і " - Г| чу нео же Ре " й - "я - й. й'й - "-'ао і ч - чі АР ре о "І ? р й Г. дн й Р - "ої Ки - - " . й
ча пе
бп я М 3.
- - сої Я з - - пи ї г -. б, то
"ромовив «Ні браття, ні Такоговатажного КОЗацьку Україну
"9ЛОВіка позбавляти життя просто СвіДЧеннЯя и
нори, сторикс "Мудро. Одпустімо його. Бог милостив. СТеїТЯ 8 'ч |
бібліографічному словнику відДОмМИХ, знаменитих івидатних
урни сей чоловік ще прислужиться нашій баня ЗвІПчИзнії» Промовивши своє слово, "ШОВИЙ п | Р Дносить шапку, старанно ; | осСтей всіх віків "Ладає під її краї оселедця -- гордкть особисто
Ода - ВІТУ, 7-7 Спершу на слово кошового !' У!» КА ей ПОвВІЛа гробова тиша Та урешті зринуло видрукувсе
7 році Ось кає «"Тодіодпуєтімо Да! Одпустмо вчи рент на ого Маз ; ТЕ й вона, у перекле
зепу їк "Наступне слово вкрив «Мазепа
російську Жан дворянин!) поляк, рожден В Украйне Стапслужить козакам, которьне вьірали его свомм предводителем. он сошелся с царем Петром, кКОТОрому верно служил ЗА 24 лет Но пределп
кто Кьодностайнеть рішеннія стає такою М. ДІ, коли вимагали страти пий Одв'язують Випробування тю смерті відс гупило, але із стовпа пд зовам інший чоловік. СІрко СИ ла на серце Ма зепі Ось воно, амозаб Ума Ш впчизні! До зреченогс Гі До ага "у Ття "Ні длей. Ні жінік Мі Один плькиИ "бр
З1СТ80 з холостьби, яке стоїть на
"ЯПТау Ір "ароду оберігаючи мого Душу дл ПУ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
