Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура · с. 14сторінка оригіналу ↗

СКУЛЬПТУРА — ЦЕ ХАРАКТЕР

Слово Просвіти, №29 за 2004 рік

Нещодавно в приміщенні виставкової зали Національної спілки художників України у Херсоні відбулася презентація персональної виставки робіт скульпторів родини Шапків — “Мій рідний край”, — присвяченої дев’яносторіччю Івана Григоровича Шапка, який народився в день найдовшого сонцестояння далекого 1914 року в с. Кузьменка Чишминського району Башкортостану (Росія). Після закінчення середньої школи навчався в Одеському державному художньому училищі імені М. Б. Грекова. Іван Григорович належить до покоління людей, через життя яких пройшла жорстока війна, в перші дні якої він пішов добровольцем на фронт. Брав участь в обороні Одеси, пройшов тортури полону… І все ж вижив. Тож своє навчання в художньому училищі закінчив уже після Великої Вітчизняної війни. З 1952 р. по сьогодні бере участь у Херсонських обласних, усеукраїнських та зарубіжних виставках. З 1967 року Іван Григорович Шапко — член Спілки художників України. У 1959 році авторська робота Івана Шапка — пам’ятник О. Д. Цюрупі — встановлено у м. Цюрупинськ. “Скульптура — це характер”, — уже понад 50 років своєї творчої праці стверджує один із засновників Херсонського скульптурного цеху Іван Шапко. Серед його творінь — образи переможців Великої Вітчизняної війни (пам’ятник Герою Радянського Союзу Дмитрові Гридасову, встановлений у центрі с. Рубанівка Великолепетиського району), а також і відомих митців світового мистецтва — Ван Гога, О. С. Пушкіна, Г. Сковороди. Протягом своєї творчої діяльності скульптор неодноразово звертався до образу Великого Кобзаря. Широке визнання отримала його робота “В неволі”, створена в 1964 році до 150-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. Твір експонувався на виставках у Києві й Москві та був придбаний Міністерством культури України. Іван Григорович має хист чітко відображати всі риси, настрої та переживання людини, володіє чуттям у виборі матеріалу, вміє відкрити в ньому приховані таємниці й примушує жити його своїм життям. Так, наприклад, чудово втілено в портрет нашого земляка — славнозвісного поета, просвітянина Леоніда Куліша (1968 р., тон. гіпс), родзинку його творчості — українське звучання. Найбільше вражає своєю неперевершеністю експонат виставки — портрет сенсу життя скульптора — робота по дереву “Натхнення” (1989 р.). Тож недаремно прототипом найголовнішої роботи Івана Григоровича є його син Юрій Шапко, який продовжує торувати творчу путь батька. Пензлю наступника належать пейзажі рідного міста (“Моє місто”, “Зимовий Херсон”), ноктюрни про дітей (“Сон”, “Дитина спить”) та жінок (“Вечір”, “Дівчина”), керамічні та гіпсові настінні вироби, а також оригінальні скульптури (“Янгол”, “Дощик”, “Жайворонок”). Творчість Юрія Шапка вражає розмаїттям образів та ідей, а головне — несе в собі інтелект та красу загальнолюдських цінностей, поєднаних із національною самобутністю особистості. На адресу ювіляра звучали теплі та щиросердні привітання від родини, колег, друзів та людей, які поважають і цінують нелегке мистецтво скульптора. Сподіваємося, що слова народного художника України Володимира Чуприни: “У цій виставковій залі ми відзначали 60-ти, 70-ти, 80-ти, 90-річчя Івана Шапка, тож давайте зустрінемося тут і на 100-річчя митця з новою колекцією його робіт” — здійсняться. z Євгенія ПІКУЛЬ, голова Цюрупинської районної організації ВМГО “Молода Просвіта”

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин