Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Незаймані пейзажі — це свіжотворне дихання природи в природі”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК

Слово Просвіти, №29 за 2007 рік

ду пісковиків поширені скельні утворення (“бескити”, “бескеття”), часто взяті під охорону як геологічні пам’ятки природи. Зсув-урвище на корінному схилі долини р. Рибник Майданський — цікавий пізнавальний об’єкт для еколого-освітніх екскурсій і польових практик студентів-географів. У Бескидах гірські хребти, як правило, мають широкі, лагідні гребені. Вершини заокруглені, схили — відносно похилі та м’які, що пояснюється літологічним (мінералогічним) складом гірських порід — вони легко піддаються фізичному вивітрюванню. Міжгірні долини просторі. Усе це сприяє доступності й зручності Бескидів у їхньому рекреаційному освоєнні. Особливо зручні гірські схили для звичайного гірськолижного туризму. Класичний приклад — широковідома гора Тростян, підніжжя якої перебуває за 2 км від смт. Славське Сколівського району на Львівщині. Саме Славське розташоване у живописній долині рік Опір і Славської. найбільше у світі гірськолижних курортів (Австрія, Швейцарія, Франція, Італія). Але гора Тростян добре витримує конкуренцію за складністю спуску. Так, найважчим є стрімкий центральний схил, який, без сумніву, подарує захоплюючі хвилини спортивних випробувань тим, хто насмілиться спуститися по ньому. Складності трасам також надають снігові горби, що формуються сотнями лижників. Новачкам гірських лиж Тростян запропонує відносно пологий західний і пейзажний північний схили. Усього на горі — п’ять канатних і один крісельний підйомники. Ще чотири підйомники знаходяться на інших схилах навколо Славська. Зустрічаються у Бескидах кам’яні розсипи, стрімкі урвисті скелі — “греготи”, “бескиди” (форми так званого гольцевого скульптурного рельєфу). Від “греготів” пішла назва розташованих південніше, в Івано-Франківській області, гір Горган (що також входять до Зовнішніх, Скибових Карпат), а від “бескидів” — гори Бескиди. Зазвичай ці скопища каміння зустрічають-взнаки морозне вивітрювання, багаторічна мерзлота). Також назву гір “Бескиди” дехто пов’язує з племенем якихось “бессів”, що жили тут, або, за іншою версією, з грецьким словом, що означає “пасовисько, полонина”. Можливо, вірогідніше друге… Втім, Бескиди споконвіку були прабатьківщиною нашої української народності — бойків (між ріками Сяном і Лімницею). Хоча було кельтське плем’я бойїв, що протягом ІІІ—І століть до Р. Х. “борознило” простори Центральної і Східної Європи (в межах сучасної Австрії, Південної Німеччини, Північно-Східної Італії, Чехії, Словаччини, Угорщини, чи Паннонії). Під тиском ворожих і сильних тоді гетів і даків бойї знайшли пристановище (тобто сховалися) десь тут — у Карпатському реґіоні. У І ст. до н. е. згадується ж бо Бойська пустеля (рівнина), що була у басейні р. Тиса. Це про що говорить? Що крім північних схилів Карпат, бойки обживали й південні (де протікає р. Тиса). Зазначимо, що кельти в ті часи були найбільш високорозви- 1100—1200 м, значна стрімкість схилів і велика залісненість. Долини потоків, які течуть у місцях поширення твердих ямненських пісковиків, мають вигляд мальовничих ущелин. Одна з них — долина Кам’янки — охороняється як геоморфологічна пам’ятка природи. Ознайомитися з особливостями геоморфологічної будови території національного природного парку можна на екологічних стежках і маршрутах, прокладених по хребту г. Парашка (туристичний маршрут м. Сколе—с. Майдан) та по хребту Зелем’янки (екологічна стежка “Павлів потік — урочище Святослав”). Доволі цікава історія урочища Святослав. Ідеться про трагічну загибель на початку ХІ ст. у Сколівських Бескидах київського князя Святослава. Історичні документи про цю подію відсутні. Бо скільки в нас чого пропало?!. Так, у квітні 1718 р. згоріла багатюща бібліотека Києво-Печерської лаври, у якій зберігалися літописи, акти княжої доби (а підпалили її, між тим, підіслані Петром під виглядом монахів агенти). Про кончину князя Святослава існують лиш перекази, що передаються з покоління у покоління. Та з літописних джерел відомо, що після смерті Володимира Великого почалася суперечка між його синами за батьківський престол. Святополк Окаянний, який убив Бориса й Гліба, хотів прибрати й третього брата — Святослава, головного претендента на князівський трон. Святослав шукав допомоги у свого тестя — угорського короля, але в долині біля нинішнього м. Сколе його наздогнали дружинники Святополка. У збройній сутичці Святослав загинув. Було це у рік смерті батька — князя Володимира (1015 р.). Отже, поширення в народі переказів про смерть Святослава і послужило причиною для найменування місцини урочищем Святослава. Відомі й дві фольклорні версії щодо поховання Святослава в Карпатах. Перша — разом із тілом князя в могилу поклали його бойове спорядження, друга — князь був похований за давнім (ще з часів прадавньої

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин