“Сумнівів у патріотизмі народу не існує”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
ПРОСВІТИТЕЛЯМ
Слово Просвіти, №29 за 2008 рік
З-за Карпат пласти тягаря купаються у тихому пірнанні присмерку. Рабуш слов’янства дозріває.
Попливли води. Осадки від крапель — не своє, від споконвіку буття далеке джерело.
Апостоли Дня вернули Сонце нутрощі.
Глаголяти Вам заради Великості писання слов’янства, в яблуках очного кругозору, яблуком зірки напоюють.
З повагою, Світлані Симинець-Кобевці
Від запорізьких водоспадів начерпана, через хоралі Дніпра перелита, в колиску синопільну відкочена, сльоза прозора зелень чим засліплюючи ллє, кидаючи світлість на згадку з Галичини. Згадка згадку відчуває, Проростає чорнозем із могил. Душа за благородством і насущною потребою слів, залишених від діда онуці, робиться легкою, а чим багатішою стає. Легкість обіймає тони; Бальзам руки переплутані в родовику зібрав. Підносячись над далиною, щоб століття промовили в течії нових акордів. Глянь… Водяні сліди по шляху, щоб щастя знову зустріч вернуло.
ЗУСТРІЧ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
