“Народ, який не знає своєї історії, приречений на постійні поразки...” Таціт · с. 14сторінка оригіналу ↗
ЗЕМЛЯ КОЗАЦЬКА
Слово Просвіти, №29 за 2008 рік
Борис МАНЖЕЛА, генерал-осавул українського козацтва, отаман Сумської паланки
Такий генетико-топонімічний код для нашого козацького міста Суми — прадавні назви річок Сума і Сумка, на берегах яких виникла колись фортеця Суминого городка. Красиві легенди та перекази пов’язують етимологію назви міста зі знайденими на берегах цих річок козацькими ранцями-сумами, тому й місто так назвали — Сумами. Звичайно, ця легенда прижилася в народі, оспівана в піснях і думах, а нещодавно легендарній козацькій сумі — праматері назви міста — вдячні нащадки Сумського слобідського козацького полку, що об’єдналися в столиці в Сумське земляцтво, поставили в центрі міста поруч із козацьким храмом пам’ятний знак: із чистої джерельної криниці підняли чи то мисливську, чи то козацьку суму-ранець, яка й застигла навічно в бронзі. Автор — молодий місцевий скульптор Олексій Шевченко. Генератором і двигуном цієї ідеї виступив наш земляк, а нині киянин, засновник культурно-мистецького центру в Сумах, поет і журналіст Микола Гриценко. Спонсорувало спорудження Сумське земляцтво Києва в особі голови Печерської райдерж-
Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл. Фото автора
БРАТСЬКА МОГИЛА — НА СОТНІ БОГУНІВЦІВ Як відомо, гетьман Богдан Хмельницький на битву під Берестечком покладав великі надії, адже у разі перемоги Польща повністю втратила б контроль над Волинню, і споконвічні українські землі перейшли б до рук українців. Утім, внаслідок зради союзників задум не здійснився, хоч, як напише через віки поетеса Ліна Костенко, “ця поразка варта стонадцять перемог”. Тут, під Берестечком, відбулося перше серйозне випробування бойового і патріотичного духу козацького війська. Особливий героїзм виявили кілька сотень вояків, які створили захисний редут між селами Плоска і Семидуби.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
