Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіті» — 145 · “Товариство має на меті допомагати розвиткові української культури і першим чином просвіті українського народу його рідною мовою”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

На захист мови і культури Початок діяльності «Просвіти» в Києві

Слово Просвіти, №29 за 2013 рік

Статут Товариства “Просвіта” у Київі, заснованого в пам’ять Тараса Шевченка Мета Товариства 1. Товариство має на меті допомагати розвиткові української культури і першим чином просвіті українського народу його рідною мовою, працюючи в Київі і в Київській губернії. 2. А для того Товариство має: а) видавати книжки, журнали, часописи і т. и. українською мовою; б) заводити свої бібліотеки, музеї, читальні, книгарні і т. и.; в) споряджати публичні лекції і відчити, загально-просвітні курси, спектаклі, літературно-музичні вечори, концерти, вистави і т. и.; г) заводити стіпендії, школи, захистки про дітей і дорослих, бюро праці і т. инші просвітні і добродійні заклади; д) оповіщати конкурси і премії за найкращі твори письменства та умілости. Засоби Товариства 3. Засоби товариства складаються: а) з членських вкладок, жертв, процентів з капиталів і прибутків од майна, виданнів, предприємств Товариства і б) зо зборів од вистав, концертів, відчитів, спектаклів і т. и., що будуть споряджатись од Товариства і на користь йому. 4. Грошовими тратами Товариства порядкують Загальні Збори, або Рада у тих межах, які визначили їй Загальні Збори або на підставі постанов тих Зборів. Склад Товариства 5. Членами Товариства можуть бути повнолітні особи обох полів, опріче тих, які не мають права належати до Товариств на підставі загальних законів. 6. Члени Товариства діляться на почесних, дійсних і членів-співробітників і вибірають їх Загальні Збори таємним по голосуванням: нових членів рекомендує Рада або не менше, як 3 члени, і ймена кандидатів Рада оповіщає за два тиждні перед виборами. 7. Почесних членів вибірають Загальні Збори з членів, чи й з не-членів Товариства за особливі заслуги Товариству або за вельми користну роботу на полі літератури, науки, умілости або громадської діятельности. 8. Дійсні члени платять що-року до каси Товариства членську вкладку три карбованці. Дійсні члени, які зроблять вкладку не менш як 100 карб. за один раз, звуться довічними членами. Увага. Загальний Збір може своєю постановою побільшити або зменшити членську вкладку. 9. Члени-співробітники мають такі самі права, як і дійсні, і допомагають Товариству своєю працею. 10. Члени Товариства: почесні, дійсні і співробітники мають право рішати всі справи Товариства на Загальних Зборах і подавати їм через Раду свої заяви і пропозиції. 4 березня 1906 року під впливом першої російської революції царський уряд затвердив “Высочайше утвержденные Временные правила об обществах и союзах”. Саме після цього на підросійській Україні стало можливим порушити питання про організацію культурно-освітніх товариств, зокрема, й “Просвіти”. 16 травня 1906 року до канцелярії Київського губернатора надійшла заява Миколи Віталійовича Лисенка, Бориса Дмитровича Грінченка, Марії Миколаївни Грінченко, Марії Михайлівни Старицької, Федора Павловича Матушевського (с. Будаївка Київського повіту), Всеволода Олександровича Козловського, Максима Стратоновича Синицького, Фотія Степановича Красицького (художника), Мефодія Івановича Павловського і Григо- 11. Вибрані члени одержують права дійсних членів Товариства тоді, як заплатять членську вкладку, або частину її, коли вона платиться частинами. 12. Членів, яких діяльність не відповідає статутові або суперечить меті Товариства, Загальний Збір може виключити більшістю 2/3 голосів присутніх членів. 13. Товариство може заводити в районі своєї діяльности місцеві філії. Порядкування справами Товариства 14. Справами Товариства порядкують Загальні Збори членів і Рада його, що пробуває у Київі. 15. Рада порядкує всіма справами Товариства і являється його заступником скрізь і завжди. 16. Рада Товариства складається з 8 членів, яких вибірає Загальний Збір на 2 роки. Опріче того Загальні Збори вибірають що-року ще трьох кандидатів на членів Ради, щоб заступати тих, які вийдуть з Ради до часу, на який їх вибрано. Увага. Коли треба буде, чис6 ло членів Ради і їх кандидатів мо6 же бути змінено постановою За6 гальних Зборів. 17. Що-року з Ради виходить 1/2 членів, перший рік по жеребу, а потім по черзі. На місце тих, що вийшли, Загальний Збір вибірає нових і може знов вибрати тих самих, що вийшли. 18. Рада вибірає що-року зпоміж себе Голову, Товариша Голови, Скарбника і Секретаря і поділяє проміж себе усі инші обов’язки. 19. Засідання Ради бувають звичайні, не менш одного разу на місяць, і надзвичайні, які скликає Голова або його Товариш, тоді коли сього треба, з власної ініціативи, або коли заявить про те 1/3 членів Ради. 20. Засідання Ради стають правоздатними, коли збереться не менш як 1/2 її членів і Голова або його Товариш. 21. Всі діла у Раді рішаються звичайною більшістю голосів присутних на засіданні членів; коли голоси поділяються нарівно, перевагу дає голос Голови. 22. Опріче Ради Загальні Збори вибірають що-року Контрольну Комісію з трьох членів і двох кандидатів до них. 23. Що-річні звідомлення і обрахунки Підписи фундаторів Київської “Просвіти” під російським текстом Статуту Ради повинна попереду розглянути Контрольна Комісія, яка подає до Загального Збору свою постанову про них. Увага. Для звідомлення рік лічиться з 1 січня до 31 грудня. 24. Щоб улаштовувати окремі справи і порядкувати окремими інституціями Товариства Рада може вибірати окремі комісії з проміж своїх або инших членів Товариства. Такі ж комісії можуть вибірати й Загальні Збори. 25. Загальні Збори бувають звичайні і скликає їх Рада що-року, і надзвичайні, які скликає Рада коли треба, з власного приводу або ж коли того вимагатиме, — пояснивши мету такого збору, — не менш, як 15 членів Товариства або Контрольна Комісія. У такому разі Збір повинен бути скликаний не пізніш, як через місяць після такого вимагання, поданого на письмі. 26. Перший Загальний Збір складається з фундаторів Товариства, які у тому ж Примірник Статуту Товариства українською мовою-таки засіданні вибірають нових членів Товариства без звичайної (п. 6) рекомендації. 27. Про день, годину й місце Загального Збору Рада сповіщає завчасу всіх членів Товариства, визначивши всі справи, що мають бути поставлені до розгляду Зборові. 28. Загальні Збори лічаться дійсними, коли на них буде не менш 1/2 Ради і число членів Товариства, рівне 1/3 числу членів, що живуть у Києві. Щоб рішати питання про зміну Статута і про скасування Товариства, треба, щоб було на зборах число членів Товариства рівне 2/3 числа членів, що живуть у Київі. Коли збори не могли здійснитись через те, що не зібралося на них вище згадане число членів, то не пізніше, як через 2 тижні мусять бути скликані другі збори, які вважаються дійсними при всякому числі присутніх на них членів. 29. Загальні Збори вибірають щоразу Голову й Писаря Зборів з присутніх членів. 30. Загальні Збори порядкують ось такими справами: вибірають членів Ради, Ревізійної комісії та инших органів і кандидатів до них; виробляють накази для діяльности цих органів, провіряють і затверджують звідомлення і обрахунки Ради, рія Андрійовича Коваленка про намір заснувати товариство “Просвіта” в Києві. До Заяви додавався Статут, складений російською та українською мовами. Примірник російською підписали усі засновники. 26 травня 1906 року Статут уже було затверджено постановою Київського губернського у справах товариств присутствія під номером 1. Під резолюцією стоїть підпис віце-губернатора Трефілія Лукича Рафальського. Тож “Просвіта” стала першим товариством на Київщині, яке було створене відповідно до нового закону. Цікаво, що за цим Статутом товариство “Просвіта” діяло в Києві аж до 1921 року. Жодних суттєвих змін документ не зазнавав. Подаємо його в повному обсязі (особливості правопису збережено). вибірають нових членів Товариства з рекомендованих кандидатів; визначають порядок трат з капиталів Товариства; рішають питання про придбання, продаж і застанову майна Товариства, про позички і взагалі рішають усякі питання щодо діяльності Товариства. 31. На Загальних Зборах усі справи й питання опріче показаних у п. 32, розв’язуються більшістю голосів (закритим чи відкритим голосуванням) присутніх на зборах членів, які мають право голосувати. Увага. Право голосу на Загальних Збо6 рах мають тільки ті члени, які зробили постановлену членську вкладку на той са6 мий рік. 32. Щоб рішати питання про продаж нерухомого майна, про трати з основних капиталів і про позики, про зміну статуту і скасування Товариства — треба не менш 2/3 голосів усіх присутніх на зборах. Права й обов’язки Товариства 33. Товариство має право на законних підставах набувати для своїх потреб рухоме й нерухоме добро, а також продавати й заставляти його, робити позички, умови і т. и., що буде потрібно до осягнення мети Товариства, а також обороняти свої справи через від-поручників Ради у всіх інституціях і скрізь, де може бути в тому потреба. 34. Члени Товариства мають полегкости, як купують видання Товариства і у всіх інституціях його, в мірі, яку постановлять Загальні Збори. 35. Товариство має печать зо своїм назвищем. 36. У своїй діяльності Товариство підлягає всім істнуючим державним законам. Про скасування Товариства 37. Коли Товариство перестане істнувати, все майно його, постановою останніх Загальних Зборів членів Товариства передається одному з просвітніх Товариств за для тієї ж самої мети. Одержавши Статут, члени-фундатори на десяти підготовчих засіданнях упорядкували все, що треба було для початку діяльності Товариства “Просвіта”, зокрема, надрукували 5000 примірників Статуту і розіслали його як додаток до №133 газети “Громадська думка” від 11 червня 1906 року всім її передплатникам. Загальний Збір розпочався в неділю, 25 червня 1906 року в залі Народної аудиторії о 12-30. Окрім додатку до газети, фундатори персонально запросили на збір 150 осіб з Києва та з-за його меж, проте прибули на зібрання, сплатили внесок і стали членами “Просвіти” того дня лише 56 людей. Головою збору обрали Бориса Грінченка, який звернувся до присутніх з таким словом: “Нема потреби говорити тут про вагу культурно-просвітніх товариств взагалі. Треба зазначити тільки два пункти, які

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин