Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Незабутні · “Державу не твориться в будучині, Державу будується нині...” · с. 13сторінка оригіналу ↗

Унікальні виставки до 110&річчя Олега Ольжича

Слово Просвіти, №29 за 2017 рік

У Національному музеї літератури України відкрилася виставка “Поет суворого життя”, приурочена 110-річчю від дня народження поета, автора збірок “Рінь”, “Вежі”, праці “Євген Коновалець”, археолога, одного з керівників ОУН, сина видатного майстра слова Олександра Олеся — Олега Ольжича. Портрет Олега Ольжича На ній представлені унікальні документи: нотатки, фотографії, археологічні замальовки, автог% рафи з архіву літератора й учено% го, який передала дружина його сина Ольга Кандиба Інституту лі% тератури ім. Т. Шевченка НАНУ. В експозиції — дозвіл на в’їзд до Чехії Олега Ольжича і його мате% рі Віри Кандиби, виданий 1923 року, свідоцтво про шлюб поета з Катериною Білецькою, донькою професора, проректора Україн% ського Кам’янець%Подільського університету, шлюбний перстень із надписом “Калина”, альбом родинних фотографій, на яких є і Олександр Олесь та усі члени ро% дини, інший — з археологічних розкопок, дисертація “Неолітич% на мальована кераміка Галичи% ни” з начерками, зробленими під час експедицій та в музеях Євро% пи тощо. Окрім архіву, який ро% дина Ольжичів%Кандиб, “будучи свідомою своєї ролі”, під час пе% реїздів із Праги в Німеччину, по% тім у Канаду, “зберігала, як най% більший скарб”, пані Ольга пере% дала речі, якими користувався поет, — особистий наплічник, із яким він 1941 року прийшов із похідною групою у Київ, оригі% нальну ляльку в українських строях. “Її, зроблену на замов% лення, як тоді казали “ук% раїнськими дамами”, Олег Ольжич подарував амери% канській дослідниці Етель Лессер під час свого пере% бування в США. “За знім% ками, а в родині кожен рік фотографувалися, за лис% тами можна зрозуміти ат% мосферу в родині” — каже Ольга Кандиба. — А за штемпелями на листівках — простежити шлях пере% сування Олега Ольжича. Завдяки цьому архіву та% кож можна простежити по% годинно і навіть похвилинно життя поета. Втім, досі залиша% ються не до кінця дослідженими обставини його арешту і смерті”. З початком гітлерівських реп% ресій поет переїздить до Львова, де 1944%го його заарештували і по%звірячому закатували вже в Наплічник, українська лялька Олега Ольжича гітлерівській Німеччині гестапів% ці. Є версія, що до його знищен% ня були причетні агенти НКВД. Як розповідає пані Ольга, її роди% на тривалий час шукала докумен% ти в німецьких архівах, але ніде нічого не збереглося, попри ні% мецьку пунктуальність: ніяких свідчень, навіть звичайних про% токолів затримання та допитів. За однією з версій, каже Ольга Кан% диба, арештанта утримували в тюрмі, з якої радянські війська вивезли всі ар% хіви. Тож їх необхідно шукати в Росії, звичай% но, не тепер… Директор Інституту літератури ім. Т. Шев% ченка НАНУ Микола Жулинський подякував Ользі Кандибі за збере% ження матеріальної пам’яті про видатного українця. Він зазначив, що науковці тепер ма% ють упорядкувати ар% хів, перевезення якого в Україну стало можли% вим завдяки сприянню посольства України в Канаді, та підготувати його до друку і вивчення. А поет і видат% ний громадський діяч Дмитро Павличко зазначив, що повер% нення архіву до Києва, де в 1941—1942 рр. жив Олег Ольжич, налагоджуючи підпільну мережу ОУН, і де став одним із організа% торів Української Національної Ради, “це значна подія для нашо% го політичного мислення”. А наступного дня у Націо% нальному музеї історії України відкрилася виставка “Державу не твориться в будучині, Державу будується нині…”, теж присвяче% на 110-річчю з дня народження українського поета, археолога і громадського діяча Олега Ольжи% ча (1907—1944). На виставці представлені унікальні докумен% ти, малюнки, археологічні зама% льовки, фрагменти трипільської кераміки, фотографії, твори для дітей, дисертація та її переклад, наукові статті, автографи та збір% ки поезій Олега Ольжича (Олега Олександровича Кандиби), нада% ні Інститутом літератури ім. Т. Шевченка НАНУ, Фундацією імені Олега Ольжича, Бібліоте% кою ім. О. Ольжича та фондами НМІУ. Також складовою вистав% ки є планшети з інформацією та фотографіями, які висвітлюють основні етапи життя Ольжича, його діяльність як вченого, поета і політичного діяча, фотографії О. Ольжича в дитинстві та юнос% ті, його листи до родини і близь% ких, пам’ятні речі на вшанування річниці від дня народження Оле% га Ольжича. Директор НМІУ Тетяна Сос% новська у виступі зазначила, що Олег Ольжич прожив лише 37 ро% ків та за цей короткий час він встиг зробити дуже багато. За її словами, назва виставки “Держа% ву не твориться в будучині, Дер% жаву будується нині…” є надакту% альною сьогодні. “Ця виставка повинна бути для співробітників музею і всіх, хто її відвідає, ваго% мим стимулом, щоб поміркувати над тим, а що ти за свій відтинок часу, який ходиш по землі, зробив для держави”, – сказала Тетяна Сосновська. Історик Сергій Кот розповів, що Олег Ольжич міг би реалізу% вати себе у багатьох сферах поза політикою, міг влаштувати осо% бисте життя в США з дочкою мільйонера, але він своє особис% те поклав на вівтар України. “Коли він писав, то ніколи не кривив душею. Він жив життям героїв своєї поезії. Він так і скін% чив героїчно свій шлях, як і його літературні герої”, — додав Сер% гій Кот. А Богдан Червак повідо% мив, що до 110-річчя у Житоми% рі — рідному місті Олега Ольжи% ча, встановлять пам’ятник поету. Подія має відбутися на День не% залежності, 24 серпня цього ро% ку. Сергій Гальченко, Микола Жулинський, Ольга Кандиба та Сергій Кот під час презентації виставки в Музеї літератури

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин