Палітра · “Жнива — то наче знакова межа між двома літочисленнями: минулим і прийдешнім”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Художник з-над Дністра
Слово Просвіти, №29 за 2018 рік
вича як художника, зокрема, його здібності як рисувальника та замилування ним народними традиціями, Іван Франко саме йому доручив ілюстрування та художнє оформлення цієї унікальної збірки-книги. Портрет Тараса Шевченка 1904 року — один із кращих творів Юліана Панькевича. Тоді ж він намалював перший зі своїх портретів Івана Франка. Це єдиний портрет письменника, виконаний художником з натури. Володимир Гнатюк запросив свого земляка до ілюстрування своїх збірок. 1918 року у Львові вийшла з друку невеличка книжечка велеснівця “Баронський син в Америці. Вибір народних казок. З образками Юл. Панькевича”. До десяти казок надруковано сорок ілюстрацій, двадцять заставок і кінцівок, виконаних Юліаном Панькевичем. Приблизно тоді ж він виконав замовлення Гнатюка — ілюстрації до збірки “Народні легенди”. Це — титульна сторінка, 50 ілюстрацій до легенд та 14 маленьких кінцівок. І в попередній збірці, і в цій, шрифт титульної сторінки виконаний у вигляді кириличної в’язі. Тоді ж на замовлення Володимира Гнатюка Юліан Панькевич створює 40 ілюстрацій із заставками до збірки народних голосінь, укладеної вченим, а також ілюстрації до народних загадок — обкладинка, 22 ілюстрації — 16 пейзажів та 6 заставок і кінцівок. Це все й досі чекає на опублікування. Перебуваючи деякий час у селі Пуків на Бережанщині, художник намалював портрет відомого борця, уродженця цього села — Петра Шеремети — одного з організаторів групи, що вела боротьбу в Західній Україні проти польської шляхти в 20-30 роках. Є відомості, що восени 1933 року Юліан Панькевич опинився у Харкові, і що Наркомос УРСР направив його працювати старшим науковим співробітником Харківського історичного музею ім. Т. Шевченка. Тут літнього дня 1935 року за загадкових обставин раптово обірвалося життя славного митця Юліана Панькевича.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
