Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 29 (1356), 23—29 липня 2026
Слово Просвіти, №29 за 2026 рік
Сергій ПРИСУХІН, доктор філософії, член Головної Ради ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка Світлини автора
15 липня Україна відзначила День Української Державності, День хрещення Київської Руси-України, День українських миротворців. А ще це була особлива дата просвітянської спільноти – день ня, розбудову та зміцнення Української держави Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка нагородило почесною відзнакою “Будівничий України” відомого журналіста, краєзнавця Павла Смовжа з Київщини. І всі просвітяни – і ті, хто були присутні в інформагенції “Наголос”, і ті, хто долучалися до роботи дистанційно, – з радістю привітали Павла Мовчана з новоліттям і побажали нашому державникові, поету, громадському діячеві многії благії літа!
через Мазепу пізнавав Україну. Його романтизували, міфологізували, возвеличували, захоплювалися, закохувалися… Французький просвітитель Вогюе у драматичній розвідці про Мазепу натхненно напише: “Історія не дала йому корони, але поезія обдарувала його гарнішим королівством, ніж тим, що дає їх політика… Противники ненавиділи його, зате жінки кохали. Церква прокляла його, але поети оспівали. Бо їх, як соняшник до сонця, інтуїтивно й незбагненно тягне до всього, що велике, міцне і сильне”. Навіть М. Костомаров, який не встояв перед царськими ідеологемами, опише в своїх “Життєписах…” ті Мазепинські якості, що не могли втаїти і його люті вороги. Він ствердить: Мазепа був “красивим, спритним і добре освіченим”, знав латину та європейські мови, зрощував у собі “надію політичної незалежности своєї батьківщини (України), наочно проявляючи бажання в тій думі, яку Кочубей презентував царю як “Мазепинську неблагонадійність”. Спраглість волі, як найвищий чуттєвий і політичний прояв єства українського Гетьмана, стала однією з найвищих чеснот у європейській історії, яку талановито й емоційно забарвлено описували видатні діячі: Байрон, Вольтер, Гюго, Словацький, Ліст, Делакруа. А п’ятиактна драма німця Готшаля “Мазепа” (1865) стала в Європі популярнішою, ніж “Робесп’єр” і “Марсельєза”. Тоді знаний у культурно-мистецьких колах критик Воге визнає, що саме Мазепа став видатним діячем видатної епохи. Справді, згадуються ті часи, коли французькі школярі, чуючи про Україну, вигукували: “О, Україна – це
Продовження на стор. 2, 7
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
