Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №3–4 за 1995 рік

Слово Просвіти, №3–4 за 1995 рік

гчаприкінці до тридцятих років нинішнього століття. Українська «Просвіта» винайшла єлино пра- ВИЛЬНИМ На той час вихі в ОбСЛнанні Кримтних КОШТІВ малозабезпеченого роб тгичого і селянського люду влосить потужним фінансовий калитал, утворив- Ши певну фінансову систему аля су илування кустарного виробонігитва переробки сільгосппролукиії, збуту п через власні гуУртовит кромниці, тим самим захишаючи трударів від пограбувань, перекупників на зразок теперішніх комершиних мІнянлів ПОШТОВХОМ ПІЛЬКИ Утих ПОЛІТИЧНИХ Ттасоцальн6о-скюномІНИУу УМО- МОН СВІ Пл егиою У КРЯТНСьЬКОЇ кооперативної | Просвіти інших областей У крони ІМ ЩО ЗешШшо ноаголуютіь НИНІШНІЙ СТан УКРАЇНИ, рази 00 ІНЛНО МОФИТЖе ДВІСТІ ТИСЯЧ Членів кредитових х ІСОНИЙ ЛДОСПпі побати кю НАРОДНІ кКооперативно-кредитові спики розвивали СПОЛОК 3 КОЛІТ ОМ Ло ЛлрОХ МІ ІБЬЯрдів доларів ( ГО РА , країні, використання якого мое ІгоСслодарство , виготовляти споживчі товари, торгу- ) ЦИХ КОШТІВ ЩОргімо виділяються Ффонли лопобу ДЛЯ КрОДИТНО-просвітиниького ру ВАЛИ 2 20стУПНИМИ Цінами, регулювали грошовий Обіг, утримували школи, вели вилавничу діяльність форму В.ОТИ ВИСОКУ мораль 1 держаовніийьку свідомість Недарма Просріту» того чосСу називали лержавою в державі асло «Свій 20 СВОГО ПО СВОЄ» ОЗНОЧОЛО ЄДНІСТЬ на хіСолах правливості, довіри, високої моралі, реальної Допомоги ВСІМ бе) винятку трударям, котрі сповлували чесну працю 1 просвітянську демокрагичну філософію. У цьому році виповнюється 130 рітниця заснування першої в Україні Крелитної спілки, минулого | на початку ЦЬОГО СТОЛІТТЯ, у часи ТЯЖКоОгоО ЛИХОЛІТТЯ. матеріального г духовного обкрадання України | активної, свідомої частини інтелігенції. були створені збіднілих і малозабезпечених верств українського лі Цю сторичину ЛОД00 МИ ПОВИННІ ГІДНО ВІДЗНачИТИ спешальною конференісю, яка мала б стати суттєлим ЗООВИТК Всеукраїнської «Просо» ЗАВЛЯЮИ ВИКОРИСТІННЮ ДОСВІДУ ЛІЯЛЬНОСТІ креди - ГОВИХ СПІЛОК В У країні, представники нашої діаспори котріолинилися з різних причим у далеких світах. не не перетворилися м здобули поважні МІСЦЯ серед юаможних людей багатьох моги розвиткорі Української кулі ГУРИ, НОЯУКИ. ТІЛЬКИ ю 199| РІК НО ДОПОМОГ Україні Виділено понаї 106 млн. ДОЛарІВ США Наприкіни минулого рок ДіОСПпОрою утворено спеціальний комітет " виродження кооперативного руху в УКРАЇНІ Згаланий комет ДОМІГСЯ від урялів Канали : СІДЦА ЗНАЧНИХ СУОСИЛІЙ ДЛЯ кредитових кооперативів в Україні ) оглялу на важливість ше) проблеми силами Всеукраїнської «Просвіти» при сприянні 1 матеріальній потримш представництва Каналійського кредитового союзу, зокрема пані Ольги Завірюхи, креди ІНИХ СПІЛОК Просвти 7 КРЕЛИТОЛОгО руху спрарлі Всеукраїнської Просвіти Реалізуючи ухвали ЇМ зер створені 1 фУНКШІОНУЮТЬ ЛИДарів | вИиИЖИЛИ, а й пОРТкКОошОнНУ Кр ЗИННО СПІЛКА ТЬВІВСЬКОЇ 00 СТІ еПДОВІ ТПІЯЛЬНОСТІ "ЧЛеніІВ ШІЄІ СПІЛКИ відновлення 1! розбулови ПІШИМ Членам Особливе значення тосвід роооти Крелитної спілки а2жуть, що на нашити житте бім дорозі нема жодної випалкової зустрічі. Усі знайомства и розтавання -- хІКОЛОГАаНІСТЬ ДОЛІ Кожне із них або як винагорода за добродіяння, або ж як покара за неусвідомлені гріхопадіння. ІТ заздрісники, и лиходії, і кривдники -- все за щось! | добрі жертові, світлі душі -- теж, Знаю, шо моя зустріч із Еммою Бабчук не випадкова, -- записана на скрітжалях і моєї, 1 й долі... То був звичайний собі дзвінок. Я зателефонувала журналісти на радіо в одній справі. Її прізвище й ім'я були мені віломі, а от познайомитися особисто не дородилося. Назвалася. Ї раптом чую у слухавці якийсь шовковисто-оксамитовий голос, у якому було стільки срібла, яскравих барв, чогось доброзичливого, щирого, шо я аж завмерла ріл несподіванки. Така сонячна повіїть, подумалось нараз, притаманна натурам чистим, безхитрісним і неймовірно доброзичливим, на яких при народженні не дихнув лукавий 1 у їхні душі не впала і крапля зазлрощшів. Слухала срібний голос і силкувалася уявити зовнішність жінки, знаючи, шо зелена молодість у нім явна омана, бо вона вже давно працює в журналістиці. Ще не знала, що тій хвилі судилося витягнутися на роки, шо невловзі почуватиму порожнечу, коли цей голос якогось дня не пролунає у слухавці, що чути його стане потребою і мосі душі... Живучи у содомогоморській державі, де прослуховувалося навіть твоє дихання, і відчуваючи на собі постійно звелений курок людської підступності й продажності лишетому, шо не хопаєш спосі української душі, надивилася на те кашове порідля й помітила, що попо таки добряче понишило український характер. посіяпши поміж нас недогиру и упередженість. А тут така первозланна довірливість, незаймана широсерлнисть і непілкупна лоброта! «У неї повинно бути багато арузів, -- лумаю, чуючи на собі цілі потоки світла, шо йдуть гід спіпрозмовниці. -- Такі люди притягують, бо в них немає крихти зазларошіп іони пололіють прихильністю и любов ю багатьох, вони володарі доброго настрою, а також -- доброго здоров'я. Вони може більше під інших людей наближені ло Бога, бо живуть у захисній броні срітла...» То було перше прідчуття й перше наближення ло пеликого серия. Перша мить, перше враження, якому хтось дав точи визначення: воно найпраплигвіше А було все ло нашої ери. До ери незалежної України. Заавалося, ловгій українській ночі не буде кінця, тому раптовим доспіток захопив багатьох зненацька. Ми пресі ходили як після ЛОПГОГО ССаПсУ ГІПНОЗУ, ШОКУ | Нагалупвали тих, шо шукають г ніяк не можуть знайти пихолу з дрімучого ЛІСУ, В ЯКОМУ Нас оглушили, осліпили й тримали у польєрах, напколо яких похолжали розліотогані хи жі звірі. Гось хижаки птекли вчагарники, клітки розпалися, а дороги и виходу знайти голі: розучилися холити, гопорити, мислити І нагбіть посміХатися Олин ло ОЛНОГО Кожне СЛОгО, Пп якому було пже метише злячого страху, лягало розлогим волунмням | пикликоло Ликео кІгЄНе гарчання п чагарниках. «Знаєш, -- сказала толі мені Смма, -- людям потрібне якесь шише слово. Брехня і страх так пихололили наші луші | так їх переродили, шо потрібна якась тепла розмога, шоб хоча 6 трохи їх пвілігріти і подати наліо Давай шось зробимо Р жорстокого українців державами-окупантами, зусиллями кредитні спілки --як важливий засіб виживання оду. Подібні спілки діяли в Україні з 1865 року ми Провезєенощшемх 199 рошісемін іревишк л органшаторів іс був стборенийм оргкомітет по заснуванню союзу Крелитних спілок ЗУТ «Просвіта ім.Т.Шевченка щОоО розритку Кре 1ИТНИХ СПІЛОК СПІЛКИ Харківшині, у Киє ві, Луганську, |вано-Франківську. | ІНШИМ, проловжуєтіСся Пей процес ОргДнснзаціям ЛИКУ перелекти М |осить сФек- ТИВНО ТСКОНОМмІЧНО ОЗШКОаГЛеЄНО ЛЛ1Я Ч СНІВ Просвіти і МИ |з АКТИВНО ЗаЛУч: кредитної спілки «Скарб-Ї», що створена при ВУТ Прес ППД» 7 КИ бі ЛО актТИвІЮІ ПОПрисмницььої ТІКОЖ ЛЛЯ НОЛОННЯ ПІДМОГИ 1 придбанні «ІМСИНИХ ПООУТОВИХ ТОВАРІВ пОТІЄЯ ІЛЯ рОоповсюдлження ма головою обрана Оксана Симотюк. До участіу крелитному русі Тут злучені літи і; мололь Р РЕ САН шин о - нн з сс ні - нн о Для роботи удтьми відкрита окрема є крезитІвкд» р ДИТЯЧИМ рохунком Починаюи і 12 ПОКІВ, ДЛ мають право саміорати кредити Ди аблучаютіся 20 МОШДОЛИВОСТІ, СВОГО роду рООЮНОальютого "ОСПпО12- інтелектуального» поприємництва, ле гроші ефективно використовуються, але не є основ- |ИТЯЧИХ ІНТересіг рІОВУЧГНИЯ і НИМ ЧИННИКОМ М; ІМІСЯЧНО ЗИТЯЧІ ринки "енами кредитівки проволяться | ШАЛПИМИ ромджальними програма- Тобто дюрмується свшоминм український громадянин, п уПрибметь | госпоОар у СВОИ ООТЬКІВШИНІ Щоквартально ролгруються призи для НОМАКТИВНІШИМ МУСНІВ КРЕеЛИТІВОК, а також ВІКТОВИНИ Призами Є переаіІплата но Дитячі УКРЧІНСЬКІ ВИДаННЯ Гут не так справи у грошах -- СКІЛЬКИ У вихованні. їх ОМА бУННИ нормального ІрОМмалянИНа рОЗВИДВОТИСЬ В САМОФІНЯНО ВОННЯ АналогІЧНО ВОКРрИТО І Молодіжний ПОХуНок для ) СКСКУРСІЯМИ ЛО МУХІВ латного умовах | самозаробіткиу на Льпівшокні. | 77, МОЛОЛІ ВІКОМ ВІ | А дО 2; років По |(оження про юю крелитібку розробили самі стуленти | НІВСРЄЕ ТеТУТ |Полтехн ІНОГО УНІРеПСИТеТУ 1б0уними Державного ИТПИИХ СПІЛОК І (рормами зохочення, ПІЛЬГОВОГО Крезитування Ссфективного використання крелитів. | даю ЩО ТО- КИМ ЧИНОМ МИ МОЖСМО 4КТИВОУРТТИ СДме чере Р ( трию кредити Кредитні спілки ЧЯЛЬНОСТІ МЛУЧЕННЯ ЛО ПОосвІтянськоО! МОЛОІ Треба зазначити, що створення І функціонування кредитних спілок, звичайно, нелегка справа Є певні перепони 1 труднощі 00 єктивного 1 суб'єктивного характеру. По-перше, в ПООКІіЛИМ КОЛЯм ЧМОБКУХ СКОНОМІТНОЇ кривіДТрвати віл оюджету кошти на початковий ретупним та позатькгі важко стмейного Львівська» , де | внески. По-друге -- діють також застарілі чинники СОПоТЬНО-ГПОИХОЛОГІЧНОЇ 1 ПЕРеДАСНОСТІ, с Їх ІПНМОВаНОЇ ПСИХОЛОГСЮ КОЛИШНЬОГО «СОрСТСКОВО чес ЛОВЕКІ с 0 о що а ст с т рани зи і ФС | З - сю сні ак» АЙ рр, чЧ Па У бий чн Рі чи Рі т Ї і о об Році хі до «ій г Є ПОРТРЕТЕММИБАБЧУК 1. 1.0, -7-. Катерина МОТРИЧ. З щі Зі, с є. чес ЧрюрУ а ор ді, Ї | ші - 1| а ї - ' чий ь" ч чі - | с РР и - урни Серія передач, які ми зробили з Еммою, принесла нам кільКа МІШКІВ ЛИСТІВ, зірвала багато ширих сліз ії ширих прокльонів. У нас з'явилося багато прихильниким порогіп, ми викликали хвилю добрих почуттів і роздратування. навіть в однодумців і патріотів. (Ми, україни унікльний народ у своти філософії любові. Любимо Україну, але не любимо в ній... українців і часто того, шо вони роблять задля неї. Може тому, шо багатьох із нас хрестив тої кум, який усе чогось радіє, коли в сусіда хата горить). Були переконані, що треба розбурхати народ якимось іншим словом. Робили як могли. Коли посипалися цілі зливи подібних радіопередач (гірших і краших) поставили крапку. Це теж надто важливе Кожного із нас вилно як кільця на зрізі дерева. Час кожному вручив свій хрест Треба було вибирати: або йти шляхом найменшого опору (якбільшість представників 4-1 влади) або жити вогтяног дорогою боротьби... за Україну, справжню незалежіисть, за п мову, на яку посунула ше зловісніша русифікашія ніж при тоталітарному режимі. ЄСмма, одна з небагатьох , не вагаточись ступила на ту дорогу. й голос одним з найперших засєріолився у сірому сгітанти, де так надійно звив гиїало страх, знегира, ле червоні ідоли оберігали більшовицькі капища, а черпонми заклинателі и калебісти усе ше тримали ліодський лух р неполі. Тримали, незпажаючи на те, що демонська нич минала, що «светлое будушее челопечества», піднявшись сна чорнобильську Голгофу, розпилося, як старий трухлявий різ, а «лружба народоп» жебракувато поливлялася на гикна пеликого притону, з якого п вигнали за прогийлі зуби 1 запалим пис. То був періол виходу з московського полону. Не було у нас Моисся, навіть Моисесеєчка, а поїтим пілатіб -- ХОЧ гребліо гати" | псе жрушили. Емма кинулася у самістький вир того тяжкого походу. «Тобі шо -- найбільше треба?» зо МІПИТУЮІЛИ ПО НС З ПУОнІЧНІОЇ ПОСМИЦКОГО ТІ, ЩО поселилися у хаті, що ескрао». -- «Я, слава Богу, пе петигла узобити собі кар'є ри на лений чи батожент! банлеріпшини, то ж палолужую прогаяне, -- підпОГІЛЯЛа різним голосом. -- Як кахір Данте, для байлужих у пеклі СІГОТОПЛОСТИ НОМЕРА ОМ МОЦЯ П срібними голос скоОлихнуг У країту 1 примуємт пока ямно плакати т момирати Ви Просто миапучам мо меТх широтах І; мередіанах, а став пополирем лотм пеоїх сип Ух І ІПІДПІВСЛІЛПИХ, ГЛУХИХ | НОПІВГЛУМИХ, (1 нашональног пілшето 1 СпОомСТІО, ПИМОРЕМИХ СТРОМІ, гололомором, репресз8тми, Ям пе, хто |успіІЛломитм «стий страшний діагноз, але хпороба так глибоко мишлі, шо без пополиря не лійти ло великого праматерика -- України Вона як наполегливим і терплячим учитель початкопгої школи лонесла мільйонам абетку рілногаємлі У КкоОЖИИ раліоперелачі, у кожиомо чере» прості ЛостуУПпИй ПАрАЛІЗОїМ МОГО "овігерії чо жо тю си я ни а де а сСтТимИи,яктом каторжанин-гречкости сіяла І сіє у перелоги такий колись доступний і такий поширеним прідлномл краї злак, анині перероджений кукілем і пирісм яничар- СТО пам'я стало спосериним мірилом УКриинсСькОГгО характеру. Української незламності. Української душі і люборі до всього рідного. П голос гукає слухайте! Ї його слухають у містах і селах, в розкішних кабінетах 1 петхих хатинах, припавши вухом ло приймача. Вит переконує, шо Україна с і збудеться, а українці народ добрий 1 вродливий, і він нСоОдмІННО, ЯК той пвртомленин прочанин, пололапши шлях до Гоподнього храму й назал, вілпОочине Й гидродиться Єммі пишуть згилусюли. Пишуть добрі, лихі, мудрі й убогі, пишуть молоді і літні. Пишуть людли різних національностей, Хтось любовно клале у непеличку посилочку пшеницю, мак -- ло Спят-печора. Хтось молитовно зізнається: «Зи повернули мене ло України» -- «ДякабБогогі, що ви п нас є, Бммочко. Ви даруєте нам надио» -- «Ви наше сонце.» А ло того, хто осбфбороно пхолить у ліолЛсьЬкІ душі, і стапмлешня особлипе. Хтось просить лопомогти галправити тяжко хпору литину на пкугання хи корали Ії вона не залишає це безупаги, Хтось опинився Осз житла, то чи це лопоміг би сонячним Сммин голос віднайти закуток п Україи, ле можна б убогій плогі з дитиною знайти притулок І пона ного інАХхХОдЛИтТЬ. «хтось просить попомогти піЛлремонтупати тах. Кожен, хто впустиг п ГОЛОС У ДУШУ, ЯК побрий ПУ, пважає, шо має право и просити лопомоги й захисту. Тому є багато в тих листах натїоного и Ооезпосерелнього. «Гммо, плопоможіть знайти мені жінку» бабуся з Донбасу мпигує, хто 6 лопоміг їй лдпері поставити на місце, бо перекосилися. Чи ше більша біла: «У мене хтось пкрап 15 кроліП Дорога паша рммочко, роокожіть Про моє горе презиленту Крапчуку: | прихолять листи, написані: коряпим почерком піл сині і ЛОЧОК ечерпомог Олулийиці», перепописнті Орутальною лайкою й прокльономи «Убьем, четпертуєм, руховка, бенлеропекаля с Вона 11 Є |ТТУС ІХ, ІМІЖКО 1РРГМА Ї ІПЛПОІНИТтТЬьЬ МЕНІ І КОажЖе |і перепопнисти | ДАР, РА МІ сумом «Ось послумли, шо пишуть мети ІкКОгСьЬ ЗОб0лОогЧНОГг ' ПОН НИ ПО ритки рамояь п «ЛОКК РИ КА, ін МСА ЛМеСИ М аТуоже! У ОО МПА М | М (1 1.1« олкровений нема шо перетпоремо наши наро 1 |Шшиио мене так ме комлинриои | Іспже Жу|ІСЗЯПпЛЯТтісЯя ГУТ ПНИШІ ЛЮДИ, НеПЖо Ж ТАКІ ПОЛИКІ ПОПИ МмОрМОТЬНО, МК ГРІХИ твої, У країно Рь хле більше помічає понма отих інших г раліє поягі кожної спіломОї Ггармоншіиної ОоСООнСТОСП с раз оула пеМОГМІМ, птіаноють по Зно Р ОАмААКО Бабчук СПІЛКОМ ТОГО. ЯК її ОТОЧУМУГЬ 11 гобосУу |;е«ХпНитТьСсгЯ0 ПО Г(ІПИТУМюЮТЬ -

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин