Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №3–4 за 1995 рік
Слово Просвіти, №3–4 за 1995 рік
є занодувннни
НЕ С Ре ПР
життя І люди
а чи чі по МІК ОАЕ ГІ СФроОпмогі р ЖхолопіОЮ КОЛИШЛЬОГО «СОбЕТСКОГО ЧСЛОВеКІ Печі АКУЛИ , |ДЛАГОТЖеМО!: Системи ПОЮру | Мамі НОеОЦІЙСИНИЙ МЛС хкламноч інформативного характеру, мах о форму осві «Проспітих ; ПХТ СХ КОМУВАЛа МОСЛеМИХ У НОООМІЛДНХО "Я | вколо медержавних структур з мстою | «КОНОМІСИВ ПРАВНИКІВ у зкувзадния хі ПАХУНОкК СОЖКТИМОГО ПИКОг их КОП ООЮТО, ХАТУЧОГОГЯ ЛО УЧАСТ СИХ ІСОРЯМКАХ псжюго РОДУ ПІЛХТРИЄМНИЙ ПМ І. нарештї, є і проблеми і З шо хамактеру,. ЮКрема, ПОМ перепо- Сом счИрютИВ 3 соку ПуЧУПанию й с! рого ук "ого ЗЛОМ ТУ 0 орсиМмХх. що промолять
зжавну реєстром о КІХЛИТНИХ сПпилок, ОоСсООЛлИО
чі «ПАЛ «ТОМИ
сих умов Ффмиким актирного ориеши хи ори спелитного руху в Украіо повинна покласти на ссоє | м ІК ПОШИ КОВО ороуохшія. Шо мас ЧИ більше СИМПОТИКІВ серед хкраьосеького лоту здЛУЧені ЯМ 0 ПИхХ ПОМІАІЬКИХ ОЮ І ПД)Ль ЛЕМОКТКІ:
"ПЙиЧчИО-! ' ОтТИ Ого Спрям у ІПИІЯ іс ро ронних секружтаритом ЦО ально: о ПІІ 11013 ДУМІ 4|Ї|00СДІТО» ІМ |Попче) ко про-
рам позу оби мотер ІльнО-тем ОЧИОЇ БАЗИ | ПОСТУпового Переход НІ ( моФ нансмоотия кКрелитним спілкам й ЛАЄТЬСЯ важливе місце Проти ПпОНТИ ЖІЛУЮТЬСЯ ОС; ПОПІЛЬНО ЯК 1 о ІДСНОМУ. ТІК 1 НО злйдїотому ДІЗНЯХ. 1х КЛЖУЧИ ПРО 23210 Очевидно, вит еМИЯ КОМУНО-СОПКОВОЇ ішфекий шертності та
удкування поштовху згори - ХІТЯЖНИЙ процес, що
склало формування СПІТОГЛЯЦУ ЗИНКОВОї рілософИ | ПОДКТИЮИ За тепериШих УМОВ, МАМ просвітянам , ПАЛежить здухюиті | реалізувати чи Не ( ПО МОЖЛИШ НО ОСИ програми Мате рІАЛЬНОЇ ТЦ пимки наролних ма ПЛ ИЄМО ПІТ | «СП сия ло дер ІДОТВОрЕНИЯ
ерез їх участь У кооперативно-крелитних структу:
| 1Я ПьоОГгоО гребо ІОЛУЧИТИ ДОСВІД перелових уж «пітУ, КУН, ЩО ЗВІЛЬНИЛИСЬ | СО ОЛІСТИЧНОГО
теці Ппросвітям 3 профестоналі-фінамсисти г - Реалиміля шсо програми може ВІДОУВАТИСЄМ )
| | Організацій о-методична жпональних просбітницьких структур Мається о умі прюдопжения провелення міжобласних, облаєских 1 міжрайонних семінлрів-винтколій орі п маторш КРУЛИТових спілок у Гізмих репонлх Україи 1 наданням вілповілної методичної допомоги, Із ТРА ечениям УЧасним ІВ семитару плоорами пруковаих інструктивних матерілліив, зразками УЛСПОПІИЛЬКИХ установчих документів, нормативними правовими іпкументами, що регламентують Порядок прохол- ) ження реєсстропи Спілок у державних органих ЗИМ ма частина таких документів розроблена «Просвітоїо» і ми надаємо їх при необхідності
Семінари суто практичного спрямування вжи
лають позитивний ефект. До участі У їх роботі юлучені фахівці-скономісти, фінансисти, правники га активісти кредитового руху, що мліоть спеціальну підготовку з ших проблем 1 досвід реальної практики, функціонування «Просвіти» -- «Вигода» м. Стрий (Петро Макорськуй). «Самопоміч» м. І» Франківськ (Іван. Івасюк), «Калинка» м Тернопіль» (Андрій Олепчук та Василь Чайківський), «Скарб-Ї» м. Київ (Роман ДЯКІВ) Слухачі семінарів пе тільки одержали інформацію з історії кооперативио-крелитиого руху в Україні 1 3а кордоном (Ольга ЗОВ рум Клнала), але Й розглянути смс проблеми органіхаци 1 функціонування
аткорого регла ПОГОНЯ ВМЄМИМ 3
|, зрозуміло, нлявими кадровим
підТРИМКА
ДИТ СПІЛКИ Сторення
їх реєстрацією
лючих Кредитних спілок
Крелитівок, питания празового. Ффуинасопого та ПОдлержллою, мічшя історичний | прав, обов язків Члени кредитівок у СИСТЕМІ СВОЮ спілки, оптимім ци розмірів висскюо, оберт грюшозого каліталу, ефективного використанні кредити окреслили перспективи розвитку кредитима сплок У крто цорообл оргагизаціям розіслані мами розроблені положення про филії Кредитиих спілок Гаю філії є сенс створіовати у селах районних центрах, окремих підприємствах в 25-Х) члегов, аби уникнути труднощів формування статутиюї кроти не мете 50 чл г проблем довготривалого пропесу зеєстрації 1 тим слмим прискорити процес кооперагивно-Кредитного руху Потім, при (рум ціону ва о | палбанні віДПОВиЩОЇ ПОТУЖНОСТІ, філії можуть 1 повин перерости у самостини кре
центральному спетпального грошового фогду сприяння розвиткові кредитних спілок «Просвіти» Цей фонд забезпечувар би ма перших порах грошову підтримку видания методичної літератури, сплату витрат (відряджень проведені у Кисві, Тернополі, Стрию, Вінниці і | фахівців), пов'язанних З заснуванням кредитних спілок при обласних відділеннях «Просвіти», а також
1 Угворення при ВУТ «Просвіта» їм Тараса Шевченка кредитних спілок «Просвіти», який би став центром організаційного, правового, науковометоличного та інформаційно-кординашйного забезпечення, та шформаційно-координаційного оргаму. Через цей Союз відбувалось би входження до загальноукраїнських та зарубіжних об'єднань крелитних спілок на засадах просвітяніської ідеологи | моралі, утверлження української державності
Певного оптимізму у ши важливій справі надає позиція президентій нашої держави 1 Сполучених
тато Америки, шодо сприяння розвитку Крелитких спілок в Україні, ЯКІ Містяться у СПІЛЬНОМУ коміоніке, ПІДПИСаМОМУ МИМИ ПІДЧАС перебування президента США Клиштона у Києві. У цей сприятлисий чле ми повин Вийти з ВІДПОВІДНИМИ Іишративами до органів державного управлиюия лля олержання певних приорітетів 1 пільг оподаткування, правового фінансово-скономічного характеру Особливу Увагу слід приділити розподілові 1 ефективному викорисглитю можливих коштів. Вони пови використопуватись виключно за шлевим призилченниям ком кретними організаціями у комкретимх регіонах України на конкрет, плуковообгрунтовані практичні програми створення реальних кредитних спілок з відповідними скономітними обрахуваннями, прогиозами. ошиками (Греба д укикнути можливого марнотратства коштів на малоефективі о вссукрашисько і міжнарод конферении, семінари загального хлрактеру, друкування другорялиих матеріалії, Перебування численних делегацій утримання громізлкого біорократичиого апарату. Єфективиость діяльності організаторів кредитних спалок повимна визнача» тись кількістю створених 1 юридично зареестрованих спілок, калькістіо членів кредитівок, КІЛЬКІСТЮ І сумою виданих кредитів, швилкістіо обороту грошових коштів і дОШЛЬНІСТЮ їХ ВИКОристання, сумами одержаних членами дивіденттів, кількістю і розмаїттям наданих послуг, залучениям до кооперативно-крелитної діяльності просвітяй і їх симлатиків, особливо молоді. За таких умов ми зможемо прийти до висновку, що наша організація виконує основи статутне завдання -- Через просвітянськю крелити спілки. через економічні інтереси залучаємо маси до просвітянської культури, моралі, духовності
активному
правління
Роман ДЯКІВ, кандидат економічних наук
нання рн ог м-н же
«Ой. ми так любимо ваєс"» «Тебе розсмикають колись на сувеніри», - пожартузала. дивлячись на той захват прихильників. -- «Є такі,
м-
| засміялася вона, - що ІХ задоволенням взяли о на сувенір : мОЮ ГОЛОВУ»
Олнак ні вдячні патріоти, ні переповнені злобою й ченавистю Уукраїнофоби не висмикують грунту у неї 3-ПІД ціг. «Я добре знаю свої можливості, -- зізналася якось. 77 На що я здатна, а що мені не підсилу Мене не похитнуть ці похвали, ні гнів. Я не думаю, що роблю щось значне. Я просто зранку до ночі рию носом і почуваю себе волом Я ж телець»
Мати свою позицію, виявляється. важко навіть ! В самостійній державі, коли ти всіма своїми помислами й прагненнями працюєш на п ще більшу самостійність. Вона її завжли мала. Вона не з'явилася в нет, коли «стало можна». коли «дозволено». Не почувала себе на хиткому роздоріжжі, не славила безбожну облудну людинонена - висницьку у своїй суті систему, Не була навіть серед рядових комуністів. П позиція патріотки народжувалася із болем. із великої й трагічної правди, Із просвітленої нашональною підДністю душі
Тому й не дивно, що опинилася на малочисельному острівш поводирів і просвітителів, стала Поруй Із ТИМИ, кто насмілився вивести скалічілий народ із МОСКОВСЬКОЇ неволі. А це виявилося куди важче, НІЖ Мойсею. Бо той народ був монолітний, а наш явив усі сумні «ознаки кінця світу». Він нагадує химерне дерево з обгорілим стовбуром, з неймовірно деформованою кроною, побите шаш - лями. поточене гусінню, випите омелою, з ВИСХЛИМ зіллям, з листям осики, дуба, бузини й горіха водночас | на вигляд воно червоне, жовте, зелене й сіро-буре. Його гілля по-різному відчувають коріння В землі 1 небо над собою Такого побитого вітрами й негодами національного древа ще не було, напевно, під Господнім Небом. Однією свою частиною (жовто-блакитною) воно вчепилося 34 рідні грунти, а другою (червоною) воно усе повзе ПІД ТІНЬ Кремля і не уявляє ні свого квіту, Ні ПЛОДУ без «сонечкл», ЩО «СВІТИТЬ , 2 ВСЄ ЗВІДТІЛЯ».
Заається. й сам Господь втомився дивитися на хохлоохлоса. який не може жити без посвисту батога, 1 ПОВОЛІ пересіває його через велике сито
Рабство невпізнанно вило український характер, як оси яблуко: оболочка є, а середини -- Катма Раби засіли на престолі, сидять в парламенті, їздять в дорогих пмузИНаХ стоять у чергах. У їхніх генах чітко записано глише з Росією» Немало їх і серед представників едругої ВІЧНО! професії і
Виявляється, зовсім мало треба було, щоб оголить Ту нетривку, продажну суть, яка здавалося 6. встигла наростити за роки неза тежності надійну шкіру П|ригадуєте, який темний пласт нашої! суті зірвав || резидент єдиною фразою, якої ОПІСЛЯ І СМ ЗЛЯКОВСЯ, пооошявши надати РОСІЙСЬКІЙ МОВІ СТАТУСУ офІШИНОЇ
Емма сприйняла це як сравжню трагедію, спостерігаючи наступного дня 3а поведінкою кКОЛеГ, У свідомості яких неначе стався землетрус Хтось МОВОЙ крутнув колесо історії назад і неначе сам сатана пролетів над Суверенною. Щоб десь відкрити бодай один український клас, потрібні були роки, а щоо не відкрити першого вересня українські ШКОЛИ, 2 ЗОМІСТЬ них
повідкривати російські, було достатньо ТІЄ! необережної Фрази президента
Емма стражлала |ї голос у слухавиі падав до розпач ЛИВОГО ЗОЙКУ І вона вилихала грРаби, пПоднІЖКИ, грязь
Москви». Яка ж мука жити й дихати серед цього прокля - тущого болота!»
«Четверта влада» безсоромно і майже основним Своїм складом вийшла на звичне своє торжище 1 для початку вирішила продати правильне оголошення часу.
У радіосфері знову запахло «общепонятною епохою», «обшечеловеческими ценностями». А сіро-червоні люди знову заговорили «0 потерянной великой родине», «0 советском патриотизме».
Одна необережна фраза, а зірвала важке покривало, за яким ховалася сірість і пітьма, отруєні бацилами українофобії, породжена імунодефіцитом національної і просто людської ГІДНОСТІ.
Емма кинулася у справжню атаку на колег, на керівництво. Влаштували 1 ій невеликий «показовий спектакль». Проаналізувати чусі недоробки», вказали на «листи трудящих», що вкрай обурені п передачами
Кажуть, що тоді вже був складений список тих, хто підлягав негайному звільненню, ЯК Такі, що заважають історичному процесу становлення незалежної України Вона стояла чи не найперша у тому списку
Вона одна з небагатьох, хто гидливо, обурено 1 з великою гідністю обійшов ту слизьку стежку, на яку безсоромно повернулися ояничарені колеги Їх було всього лиш кілька, що захистили й не дали на поталу рідну мову
Вміння любити людей -- дар, який дістався не кожному. Любити своїх єдинокровних стає усе важче і важче То тяжке випробування на духовну зрілість. Вона витримує його з гідністю. Я ніколи не бачила п злою, осудливою. Вона із дивним спокоєм читає мені по телефону листи. в яких клекоче ненависть до неї, ії слова. | щось є у тому від терплячості и мудрості садівника, який знає простий закон оновлення природи. Греба терпляче чека - ти, поки виросте новий сад і дасть новий квіт та ПЛІД, А поки-що треба терпіти трухляві нетрі старого, від якого стільки затінку Й гіркоти...
Однак на ояничареного українця дивиться як на найбільшу ганьбу й трагедію наці. Якось розгублено 1 з затаєним розпачем цитує їхнє безсором'я: «Хоть я й украйнец, но своїй язьк ненавижу». -- «АХ ЗТи ваши перепички, галушки». -- «Я всегда стеснялась своего неотесаного язька»
«Бодай ви пошезли навіки, - кажу Еммі крізь глухий СХЛлИП, як мамонти, як літаючі ящури"!'»
Процес руйнування лжетдеалів і лЖжецінностей тяжкий і болісний, Скільки людей насолоджувалися словосполученнями «старший брат», «великий русский народ», «шнарод-освободитель», енарод и партия единь». І водин лень все це обернулося у фарс, викликавши гомеричний сміх тих, з очей яких упала полуда г вони побачили, що голий зовсім не Король, а всього лиш наймит, що претен - дував на роль короля. Емма одна із тих, хто показав юроі голу реальну суть цієї містерії ЛЖі Й облуди
А подібне не прощається. П ім'я, голос викликають приступи люті у всіх, хто ненависть до України усе ще несе поруч із портретами більшовицьких вождів. Бунт комуністів викликали кілька імен журналістів | вониу березні оточили приміщення Держтелерадіо, Пікетуючі, кажуть, несли та чогось не донесли плакат, на якому був намальований триголовий змій; на кожну голову була наклеєна фотографія Емми Бабчук. Серед тих, хто не ечраГоусТе вра ВІ Го Чі Нтелектуально-духовного» смаку комуністів, хто «сіє розбрат між народами», «Хто оскверняє нашу
недалеку історію І Наші Святині», «хто Привів до жебрац-
о - -
рен же о
а 0
о ьо
тва наш народ» її ім'я було виписане вогняними літерами.
Своїм ангельським голосом Бабчук таки добряче допекла власниці новітнього Вавилону... ОтІй, що в заміжжі носила гордякувате їм'я «ума, чести й совести зпохи», а після того, якії суджений помер у 1991-му ромі, прихопивши зсобою й епоху, зодягла червону жалобну вуаль 1 взяла собі кілька скромніших імен: «лівий блок», «партія комуністів», «селянська партія».
У червоних глибока алергія на жовто-блакитну Бабчук. Я спостерігала за пікетуючими. Це були здебільшого літні люди. озлоблені і агресивні. Тримали в руках плакати і все вимагали «на розтерзання» Емму Бабчук. А вона стояла перед ними при вході в приміщення Держтелерадіо і якимсь роз'ятреним поглядом дивилися на цю наєлектризовану агресивну юрбу і все смикалася спуститися до народу й поговорити. Ми відмовляли п й переконували, що цього не варто робити. І все ж сутичка сталася. На Хрещатику п'яненькі комсомолки 40-50-х років оточили й і з відбірною «общепонятною» лексикою рушили на «руховку-бандерівку», «врага дружби народов»...
«О роде невірний розбещений, -- Казав Спаситель, бачачи людські гріходіяння, -- доки буду Я з вами 1 терпітиму вас?»
Як важливо на цьому тяжкому історичному перевалі не озлобитися, не осквернити власну душу і не впустити в неї зневіри. Як важливо не опуститися до всеядності натовпу, до його трагічної дальтонії. Г як безмірно важко знайти до нього у своєму серці співчуття. Піднятися над його вимореним духом, злобою, його поганським поклонінням велетенському людомориську, імперському капищу, в якому понад 70 літ діялися моторошні жертвоприносіння червоним бісам. | яке той охлос ще Й досі називає вітчизною.
А вона знаходить до нього співчуття. Допізна сидить у своєму кабінеті завалена листами, читає Й зітхає. Часто болить серце, іноді воно Й зовсім підводить. Бо давно стало неначе тією всеукраїнською трасою, якою ходить І біль малої людини, і біль великого народу, й зраненого краю. Ходить українська доля й українська душа Шукає у неї розради, гріється, воскресає й росте коло неї. Бо десь там. на своїх Небесних левадах, де ангели вибілюють полотно. Господь висвітлив 1 п Душу до срібного сяїїва.
Ось тому вона із впертістю й запопадливістю каторжанина-плугаря розорює важку, густо засіяну бур янами ниву і сіє зерно великого засіву. До Бога. До України. | воно неодмінно зійде у якусь може надто далеку українську весну. І неодмінно виникне колос у якесь неблизьке літо. | хтось пожне його. А хтось напече хліба, якого вистачить на всіх. Богом береженна Україна буде згадувати свій содомгоморський шлях, усі СВОЇ ВаВИЛОНИ 3 ЖОЛХОМ ІвіІДРаЗОЮ
Лише якась дещиця мен залишиться у її пам'яті. Лише небагатьох відбере Вічність у свій ковчег... Іневтомусуть А в тім. щоб пекло й чистилище відійшло І розпочалася нескінченна доба українського Раю. Ї хтось запевнятиме, що так було завжди, що Рай панував в Україні ще від Адама. Дай Боже, щоб так сталося.
А поки-що -- тяжка межа від пекла до ЧИстиЛИЩа | Емма одна із тих, хто силкується п вкоротити. Словом Любові. Бо навіть тоді у ранню рань Божого світу все розпочалося з Слова, яке «було Бог», І світ Господньої УКРАЇНИ, якл вирвалася з пазурів «багряного звірл», теж розпочався із слова Правди, Любові. Вона одна із найпер-
ших принесла його до вимореного народ краю й ; ми
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
