Сторінка · с. 2сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №3–4 за 1995 рік
Слово Просвіти, №3–4 за 1995 рік
є/ КН уення. Поч.на сі
Від дитини до Українського тіЙСЬКа " о0сьчому ми наласємо олнакогої ваги і програмі «Українське лошкільнятко», і наший роботі у пійс ЬКУ, КУДИ 1 ЛОПОмогою проспітян прийшла історична,
українська
ХУДОЖНЯ, тпттерату ра
релігійна
Ми активно працюємо в реліпиній сфері -- опираючись на Київський патріархат і греко-католиків, - разом зіІсєрархами заклалаємо Церкпи, вилаємо
Оюлетні, тощо. Алже українці з ділапраліда дотримутоться християнської моралі, бо мали прадавіо культуру, ститоглял, вірячи в те, що Бог прихильний до нас
Українці дали світові видатних діячів у різних галузях, а нам накидають дум- КУ, що ми неспроможні побудувати державу, що дадуть її Нам ТІЛЬКИ ЧУ- ЖжинЦці, «Просвіта», на перевагу налпотужним засобам російських мас-медіа, які мають всі МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ «ООбработки мозгоВв», ПОЯСНЮЄ СВОЇМ СПІВГромадянам, шо ми рівні і самолостатні -- ми зробимо пе самі, тільки треба докласти розуму і рук, опираючися виключно на нашональні їле! і грунт, ЯКІ завжди тримали Україну і зберегли п. А «Просріта» завжди була оберегом України, і справжні державотвориі це РОЗУМІЮТЬ
НІ, не «Знання», що жило, послутовуючись «Кратким курсом..», н! наскрізь антинаціональний «Прометей», ні телебачення, де немає жодного національного каналу, зате десятки зрусифікованих «ТЕТІвВ», «ІОТАРіІВ», «Гравісів», «ТОніСіВ», десятки видань, об'єднаних спільним бажанням зробити із самостійної України «пшик», не стануть на підмогу нашому Президенту, хоч він і зорієнтований на радикальні дії, Якщо не буде опертя на патріотичне, серцевинне -- не буде ніяких здобутків у ЖОДНІЙ ПЛОЩИНІ. Здається, що у верховних ешалонах влади не хотять помічати патріотично налаштованих організацій, а даремно. Нині налто ущільнюється незрима духовна речовина, а це передбачає вибух. І є сили, котрі ту вибухову енерго можуть використати так, що вона змете все. Взагалі, політична ситуація в державі нині є монологічною, «Просвіта» ж закликає до діалогу. Ї У своїх концептуальних засадах дотримується саме цього. На нашу думку, діалогогбі сприяла організована в рамках Слобожанського Великодня конференція «Роль Сло-божаншини в історії І духовному розвої України», - серйозний обмін думками між співрозмовниками. які толерантно ставляться до КОЖНОЇ точки зору, і поставила потрібні наголоси у нашій загальній меті -- сприяти духовному відродженню Слобожаншини і об'єднанню українців східних земель навколо ідеї розбудови незалежної України.
Потенціал «Просвіти», й прукораних видань великий і сериозний. І хоч ми не маємо коштів, зате ентузіазм і інтелект, а це не так уже И мало
Нарешті ми виходимо із своєю Те-
лепрограмою -- «ТУ-Простіта». Важко маючи фінансів. Але ми примо, що знаийдутьшо
вона собі торує шлях, не
ся срвідОМІ національні СИЛИ, підтримують п
І4 червня «Простита»
ва Просріти»
кої культури повинні БОЛОДІТИ
збулося, Хай допоможе нам Бог!
Павло МОВЧАН,
маємо
проподить Всеукраїнський форум «Інформашинимй простір і безпека України», аби ше раз поставити питання, про які и вестиме мопу нинішній і наступиїт випуски «Сло- Нашональна ідея, ілея державності, ідея відродження українсьцим простором безрозлільно, і «Простіта» поклале всіх зусиль, аби це дійсно
т но ПРА А
і-ї рр
мова -- єдина
--
щчч-, - ен: ни
жо соти
БЕРЕ
нн ен ЖЕ ЕЕЕЕАЕРЧЕЕ -о
«КАКАЯ РАЗ
3 нашому українському Куп'янська праналиять років тому була олиа ростиська школа -- Мо 6 -- ії українські школи МоМо 1,2, 3,4, теперусі ци школи мають
. и
статус російських
Шавчання в автотранспортному технікумі, медичному училищі, трьох ПТУ проволиться теж російською мового. Гаким стан речей керіпнтики міста ІміСсЬКОНО МОТИВУЮТЬ ТИМ, ЩО нІбИТО : дители пе жЖелоот» НОГУ СІТИ СПОІХ ЛІТеЙ рідною мовою. Насправді це пе так
З метою вивчення думки батькіб, вихователів, учителів шкіл членами товариєства «Просріта» 3. Воротцовою, Ф Птушко, В. Корвальовим та міської організаци УРП ТГ. Бесарабовогюо було проведено рейд у дитячих салках мо Мо 3 .4.6,9., Завідміочі, крім «Орленка»
ро-
ГОЛОГОГО
9 шона пл. Жовтневій, дали списки
ліТтеИ, КОТРИМ у наступному році ти ло школи. Понал половину груп по салках -- україномовні, але їх у школі МО Ї не чекають, підручників не придбали. Було опитано близько 100 батьків. діти ЯКИХ) вересні 1995 стануть першокласниками З результатів цього опитування видно, шо майже 50 відсотків батьків бажають, аби їхні діти навчались мовоо українською. Але І з другої половини не всібатьки категорично за ростиську моду нагпчання., частина з тих ще не визначи - пась. частина ло цього питання ставситься байдуже, а дехто заявив, що змушений віллавати своїх дітей до ростиських шкіл тому, що вищі, середні-спеціальні та професійні навчальні заклади російсьКОМОГВНІ, інавчатись вукратнській школі через пе сенсу немає
Поодинокі українські класи, шо відкриті в деяких школах, переповнені, знаходяться б повніІСТІО російськомовному оточенні, зазнають глузування, україномовних підручників немає, зате російськомовні є для кожного учня. В розмові з нами відповідальні чиновники не приховують своєї зневаги до української мови, свого протистояння їй введенні. Наприклад, голова міськвиконкому В. І. Потапов сказав: «Как захотят родители», сам чинить спротив розгляданні на сесії питання про статус української школи МО І. Хто ж.якнебатьки цього чекають! Завідуючий міськвно Г. Мусієнко відпогів там: «Какая разница, на каком язьтке учиться?», адиректор с/ш МО Ї (ця школа весь час була українсько) В. О. Гонта прямо заявила: «Я преподаватель исто-
НИЦА»? - ПРИНЦИПОВА
нні і
щобожатшине ШО
рий и утвержлаю, что на С украйнекого язаьІка ПИКОгГЛа Пе
Х корінні жителі щіобре знають, раніш у нас тут чути оуло пЛльки МОУ українську. До речі, Полтавшиня теж 5ХОЛИГТЬ СО с плобожайншини | ШО, ГАМ теж не було украї ської мови ' Виникає приролиє питанитя зтакими осьтидрерто
украттофобськими настроями чи МОЖ ІЛьИМ
("Те
димати відповідальни посали рок системі та ше й навчати наших істори
Дехто збатькі скаржиться п мосСериозною перешкологю ло ІГО АЧС Я українського мовою є м те. ШО ШКОЛИ розполілено за певними вулицями Що ж з того виходить? Наприклал, середи! школи МоМо | та 6 знаходяться пору" алеякшо батьки захочуть віддати дДдититу лоукраїнського класу, то п не зарахують, бо її вже закріплено не за ші сіо ШКОЛОГО, а змусять віддати дитину до школи Мо 6 те українських класів немає М ОТИВаціЯ та ж сама: «А какая разница?» Принии- ПОПИ
заявляємо відвертий саботаж ії оргатизоватим епротив з боку місцевих властей, в першу чергу голови міськВиконкому З. І. Потапова та зав міськвно Г, М. Мусієнка гаідКкриттю україтських шкіл
Твердження еродители нє -- є безпідставною вигалкою самих пих чипнопииків, Ми категорично вимагаємо від пладиих структур та посалових осіб, які, до речі, живуть за рахунок наших податків. вжити негайних заходів, аби наші діти та онуки могли безперешкодно здобувати остіту та професно рідною українськог мовою. Ми не хочемо, шоб наші діти та онуки почували себе у власній державі чужинцями, або непПорноціІнними
Хочемо:
1, Щоб у Куп'янську було відкрито лві українські школи та українську гімпазно, а в селишах Куп'янськ Вузловий та Ківшарівка хоча б по одній Українській школі та гімназії
). В автотранспортному технікумі, медичному училиші, професійнотехнічних училишах та автошколі були групи з Украпіського мовою навчання.
3, Щоб керівників, які займають антидержавницьку позишю, звільнили з посал
Т. Бесарабова,
голова міської організації УРІЇ 3, Воронцова,
секретар міської організації «Просвіта»
з Куп'янську чиниться
Желают»
ВОВКИ РОЗМОВЛЯЮТЬ РОСІЙСЬКОЮ.
| ЗАЙЦІ ТАКОЖ...
Як відомо, в Полтаві і Полтавській області, окрім 178.965 росіян проживають ше 1.536.630 українців (із видання «Полтагпська область: природа, населення, господарство», Полтава, 1993 р.). Та огляньмося навкруги: виріски, оголошення, реклами, всілякі бланки на пошті, догидки в лікарнях, в аптеках, вокзалах І навіть розрахункогі книжки за квартплату - всеросійською мовою. Чи не занадто плля такої кіІЛЬКОСТІ росіян, що мешкаіютьна Полтавшині? Проякі ж пропориі ілеться. хто ж тут : де дотримується Закону про мови? Книги на прилавках -- всушль російські. Періолика -- ПОІТИЙ набір видань Російської Фелерашиі -- пил «Правди» додитячих журналів, додаються ло цього ше й росіиськомогій, но України прописані видання ВСІЛЯКІ ено- ПОСТИ» ТА ЄхЗСЛОМОСТИ», ПОЛИКИМИ партіями поставляють на Полтапшиту ше й такі газети, як «Харькоп», «Донмеикий кряж», еаХарькогеким курьер» Промовляють російською не лише газети та журнали до читача, варто увімкнути телевізор щоб почути, що виключно російською підготоплені перелачи Полтавської телестудії ЮЮОТА-ТЬ, російською веде свої передачи «Тоніс» ІЗ Харкога, він же ретрансліоє на декілька українських областей Московевьким ка"
народний депутат | нал ТУ-б6. Доламй соли ше Останкино шеф-редактор "Слова Просвіти» | РТ». нелубльогані мультфільми та ху-
"У інею
| ЛлоОжЖиИп «ри ьми що є ЗВИЧЛМмМИмМ ЛЯ МТА по - "зи бо 0 ТО псій - сн чейїмото . - цим
в їй - -
програм українського телебачення...
Повальна русифікація вже має срої наслідки: спитайте діток у дитсадку, якого мовою розмовляють вовки, коти, качата і зайці, і вам скажуть: -- РОСІЙСЬКОЮ Правда, українці важче піДДаються русифікації, ніж звірята у мультфільмах, та вона послідОВНО | нНаполеглЛипоО продовжується. Як не дивно, приклал зневажливого стапвлентя до лержавпної мови постино демонструють ті пародій обраним які називають себе комутистами України. Говорять російського, їнолІ вплітаочи вевої виступи украї иські слогмі, пимопляюЧчИи ІХ глуалиго або спотпороїочи. Мабуть їм вилається пе особлипо дотепним, опим оІдакам, ШО ЗІСПАжили материнську мову ше и кривлять 1, іюородствуючи. До речі, навіть «рошиєти ло споїх в'язнів у конитаборах говорили БІДНОЮ ДЛЯ ТИХ МОМОУ, спе аломих переклалачіи змлІлуч«алу т Га. мабуть, ше спешальна еустановгка» тїарлєпиімкомуністів, адже їхити вожль, лепутаї П Симонейко, українською пололіє, але ПИе гу ПАС ростиського
Гірко волати з батьківшини осногоположникаукратської літературної мови | ПО Котляревського: -- ЗУПИНІТЬ русифікайцно Полтави ми"
| МЕЛЬНИК, мч. Полтава
СЕВАСТОПОЛЯ
Псеукраїнськое ІМевченка спільно 1 інсти ГУТОМ історі 11 «ПІ У країни, Мпноборони :
2.4 чероня
говариє? во Просвіта» їм
провело У ( СПИСТОПОЛІ пахково-практичих
| конференийо ма тему «України я історії Со.
пастополя ї Криму»
б роботі конференші взяли участь ца. І хзкопи Севастополя, Криму, Миєпва та ших міст України. Паралельно ї конференцією булуть органі зїовани ВИСТУПИ ЛІЯЧІЯ КУ ПЬТтУри мити, ДЄПУТАТІЮ ВР України пе Пе? мешканпями С еваєстоп тя ІТоклалені кипіти ло могил пвизначних уУКраїНшоО, ПОМОМАНИХ 5 ( свасто ПОЛІ
Шя акшя лавно на часі хай світ почує, що українці жишуть у Криму багато століть І свосю працело, галантом), терними Сто виссли вклал В КУЛЬТУРУ, ПООУТ ! розши тинострова
Тернопільське обласне об'єднання Това-
|"
(риства У трави! провело семінар-практикум питань ліяльності «Молодої Просвіти» і | | учас пою пре ІСТОВИИКІМ ОО ЄНИм ОС СЛИОМьУ»СІЄ! | України
майже 100 просвітян- | терногільчан прашоють в 342 первинних осе- | релках -- У 13 районах ! 5 містах діють | мололіжий об'єлнання. Бідроджения «Мололої Просвіти» почалося ше з 1991 року і нині вже є чим похвалитися пересла нішими: вивчення і прідповлення кращих тралиши «Просвіти» урамоманштили форми діяльності обласного об'єднання, залучили ло Говариства школярів, СТУПСНТІВ, УЧНІВ
і 1) -ЗФАРВІКРЕРАТВУ
КИЄВА
Відліл культури шентрального правління «Просвіти» організував г провів для киям рял культурио-просвітницьких захолів:
- пнародознавче свято «В же весна воскресла»: самобутиі весняні звичаї «вулиця», обрял вибілювання полотна, дитячі ігри показували |киянам фольклорні колективи Козелецького району Чернігівської області. Це продовження просвітницьких вечорів з народознавства, апочаткованих ШВссукрашіським товариством «Просвіта» їм. І Українським державним Центром культурних шшиатив, які прохолять У Китвському міському будинку вчителя за участю фольклорноетиографічних гуртів з різних регіони» України
Відбулися також свята «Весілля свічки», «Дівоча доля Золоте сяйво Колодія», ямі проходили при переповиесних залах І неолноразово були показані по Українському телебачентюо;
- Творчий вечір кінорежисера Нололимира Горолька, автора локументальних фільмів про Україну, режисера-постановника фільму - канлашоева сім'я»;
-рвиставка родини Ступариків- Каришумів 1 м. Коломиї «А нже лівони залявонили» - присутніх полонили великолиї обрялові атриг бути, писанки, вироби з сиру, паролими оля!
ХМЕЛЬНИЦЬКА
Ф
| | | | Шевченка спільно 2
ІДМОЛІН уУ ШшКОЛЯМ,
Проведено ряд них 60-річчю з дня наролженния вилатиого |
українського поста-шістлесятника басиля
бібліотеці ім. Ос: комерційному
«ЛИ тровського, технікумі. Говариство обласної «Просвіти» листовио ПІДТРИМУЄ ЛІСИ контакти 1 пре пставниками української діаспори, нашими земляками. ток рем, катериною Білешькою 1 її сином ()утсгом Канлибою (син Олега Ольжича), яка теміком Григорієм Костюком, письменницею (ульгою Мак та ін. Зібрані їхні спогали і матерілли мл»
в обласній науковій Хмельницькому
Симонсика. Симоненківські читання промш- |
бібліотеках, навчальних заклалах, присвяче- | |
гого, щоб вилати окремою кинтою
Коштами товариства «Просвіта» плектопано ОЛІОТСКУ, ЯК МИГЧИНМИМИХМ літератури ліаспори лля того, щоб тех Р все пе рамонним 1 мікольнимо оо потекам до ласті. Є задум пвилавати просвітянську ОМ пк ну ГЛЛСТУ
Оформлені єспіглині у підрпозлілах, школах, 11 У
| отуєсмося п0 провеленния у м пьтитько му пауково-практичної копференим «Просле МИ ДУМОНМНОГО 1 ОНИСАИЦНО НИ П'НИОГВО ДЛА продженним "а | КРАВ
КОМ гак !
ПР ЕН ЕРА,
А м ьКоОВиХ
нний нн Ин
ПОЛТАВИ
Силами полтавських просвітям готуються» б вилання книги: «Вибрані праці» професора || МО Степаненка, «ШЩоленник» ПНоесвіцького; «Як навчити математиці» М. Острогралеьмо"
ГО
м
| | У червні міська «Простітя», іьратство | Апарія Пернозванного та С яятоустеномми пер кид промо ць громилеюьку плинамхилу, УРрОМІМ
гий вечір смігонОї памомті |, паж нини ОГО
Патріарха МАДЛИ І Містис ана
- 1 ПР РАНИ, РЧР ДЕНО м
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
