Сторінка · с. 5сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №3–4 за 1995 рік
Слово Просвіти, №3–4 за 1995 рік
"А.
УКРАЇНА В НЕБЕЗПЕЦІ. ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
україна-держава національна
РЧР
Української держави не вийдемо на рівень аналітичного осягнення усієї сукупності проблем як одного історичного цілого, усі наши патріотичні зусилля залишаються
відтинку вона скрутилася в середині |/-го алеко не всІМ. Знаючи вже завдяки століття в клубок прямих протиєтоянмь, ) | імтепер нашональним умо- | Існуючи до гого часу У ВИГЛЯДІ сприятливій і - | ЗАЛ У С вамо певну суму історичних «рактів ІЗ історіографічних претен | |
агальнорвіломо. Хочай ні - Не ВСІМ віДОМО
й РРО " і) - - и і чі нашого радянського мину пого, УКРОЇМСЬКе кови) на всю спадщину Київської Русі, ОСЗПЛІДНИМИ Нє окресливши й чі "Р і) , - РО Р ШуБ Р | ' чі і ї і « ІСМ о «торій піастуУпПпнНа в тому розумінні що СУСПІЛЬСТВО, ОДН че ШЩШеОНе усвіДОМИЛО ІМ отже . На У крана М У Ан рашоналісти ІНО З со но лу - і - З зпейс » . і є і " м й ся она З ч ЯК СИСТеМА якаісторичні обставини резль: У Переяславі о року ЯК ВИ ІНСЬ ЙОГО ЛОГІКИ, 2 ВІДТА -
ВОНО В ОЗОН СНОМ ПАркЕ РАМ М о б ного життя ВСІХ УКрЛЇНЦІВ воно ше Не В гру дни 199 1 року ) У країні! Росія зійшлися пра восвідОМОСТІ ! МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ - і Р Й . чи ї - з г М з й іі ї . й об - - чн 7 | РУ | і - А АН ітек Со звело цих фактів до своєї історичної! | НО «братерську раду» з двома протилежнии людей основних регуляторів ІХНЬОЇ
І П« ІТНІ« ДТ УТ 1« зн . з
ми намірами: Україна -- щоб заручитися підтримкою одновірця в нашіональновизвольній війні проти Польші, Росія вважаючи себе єдиною спадкоємницею Київської Русі (Як 1 СЬОГОДНІ -- СРСР). - щоб забрати «своє». ,
Перший союзний , міЖДержавний договір між Україною та Росією , укладений у середині 17--Го СТОЛІТТЯ, МАВ СВОЇМ наслідком нетільки політичне, економічне та культурне поневолення Укаїни «союз: ником», а й заперечення самої етнічної окремішності українців, їхнього Пприродного права на самостійне, незалежне від Росії історичне життя. Звичайно , щоб лійти до цього ідеологічного, теоретично-
поведінки; наші слова та аргументи, наші скарги, болі 1 надії не досягнуть алресата --їх умить поглине пустеля несприйняття упердженості. Ідсологічно ї Психологічно ми станемо беззбройними -- немічними.
Між; державні, правові вза.мини України з Росією почалися в епоху Богдана Хмельницького, Сучасний академічний історик, дослідник проблеми, про українсько-російську Переяславську угоду пишетак, «Москва, укладаючи договір. визнавала Україну самостійною 1 незалежною державою, однак , виходячи зі своєї самодержавної, загарбницької політики і дивлячись на Україну як на ) майбутній набуток свого царства, прагну-го знищення українського народу, треба | ла обмежувати українську державність, було вчинити над ним велике фізичне | ставлячи за кінцеву мету замінити протекнасилля , знищуючи ЙОГО ПОЛІТИЧНО І | торат повною інкорпорацією України».
памяті, до моральної самосвідомості етносу. наші і країни. Це найважливіша проблема сучасної Української держави га п перспектив,нашого національного життя взагалі. Емоційно-моральна глухота українського загалу (І не ТІЛЬКИ «обивате - ля»). коли заходить мова про Наши нашональні потреби й домагання, ство-
з ідеологією 1 практикою ОільшоОвиИзЗм) УтопіІічна КОМУНІСТИЧНА ІДСЯ побудови на «емлі Марксового «царства свободи» пшла історичним шляхом, рухаючись від ситущіци до ситуаці реальної і зрозумілої полям, передусім соціальним низам. | авжли більшовики були на вершині епро-
гресу», виступали речниками «народних ц ее ан інтересів». Отак вони гордо ступали, поки рює атмосферу, в якій домре поч аа
не довели країну до страхітливого «царст- | ахрезнянн охупантколони коз - гпоресій. Зал злободе грідний» ЯянНИЧар чи жа. ККУ зле всеохопних репресій. 32 злободенни - рід | | | » ми життєвими КР лемАмй не всім було |! безцеремонний демагог-Інтегратовнми видно загальну картину завтрашнього дня, мосферу В ЯКІЙ зарано сі ооо че всім думалося про те, куди йдемо питпукраїнської де рац 5
офіцІЙномо а Наприклад, ВІДСУТНІСТЬ
Отак і нині. Міждержавний еконо- : рак пчний еонаруінн МЕКОУ Ро тут поганого офіційної делегації ВІД Донецької ооласті
а лерж | 7 (иєві 1993-
-- координувати економічну політику дер- ЧЕ разово во жав? Економічний союз? А діда не краще у Пи ть
, 5 | Пам»еять провиморених голодом міль ІОНІВ
-«пільними зусиллями виходити з кризи. ам! - |
Інтеграція країн СНД? Але ж і продано українських селян не діЙШЛа до владних
Європа об'єднується! сердець цілого регіону держави: Нібито
Масова свідомість ковзає своїм погля- | УКРАЇНСьког р. ан з злом по верхівках окремих життєвих колізій Ні помиляється а00 хитрує класик" не
о 3 5 ! і "Р О! і не бачить лопіки явища. Тієї логіки, яка СР Бо том; о КОДУВ Ко завтра стане гіркою правдою реального | ФП о ДУкЕ рамах міс о с ЖИТТЯ МІЛЬЙОНІВ, УСЬОГО СУСПІЛЬСТВІ А | мувипадку - якщо заоути, чі
суть нашого «явИиШа» полягає в ТОМУ, що - "що це нечувані віСТОРІї ЗЛОЧИНИ ТІЄЇ
духовно. би (Олена Апанович, Українсько-російський У двадцятому столітті внаслідок друго- | договір 1654 р. МІФИЇ реальність. - К. 1994
го входження України в союз із Росією, | -с. 37). точніше , внаслідок другого загарбання Отож, виходячи зі своєї мети, Росія України Росією , історія повторилася з | відступається відугоди, фактично розривеликою точністю: ми втратили і політичну, | ває договір , за спиною України веде і культурну автономію, і національне по- | переговори з Польшею про долю неволеня знову дійшло до заперечення комин НИХ земель, вводить СВОЇ ВІЙСЬКА В 5 зн аержави, нею породжені трагедії мільйонів | самого українського етносу, ЯК І ІНШИХ країну, придущуючи український опір мова йде не про АГ ОДУКОРЕАНУ п є влнано елей ратедтиній я народів. неросійських етносів СРСР. Такий теоре- | російській експансі, спочатку обмежує, про ою ецтаннИ У А посада у о 10 А що варта голова при такому серці? тичний 1 практичний зміст мала тодішня | 14 потім знищує будь-яку автономІЮ про усвідомлений дооровільний р; Яку ( чию!) державу вона збудує? Яке офіційна доктрина про єдиний радянсь- | України, насаджуючи в НІЙ свою
г Кк Ус | начеото ОсзЗзумовно б | п баб жест ой ог ря це У НЕ суспільство витворить" Які права і яку | кли народ як нову історичну спільність | окупаційно-Колоніальну адміністрацію І руни: зриньой рабом соціальну справедливість забезпечить? людей.
з х створюючи для українців режим постійних Б ке вк дерен нано ет У тому, що серце глухе, винна голова, Русифікація в СРСР була тотальною, | репресій, тобто закріплюючи завоювання криття 1 п т зупжзудтасаисчи ооаановенат ЙКДИМ сліпа наша голова. Затри роки національної | вона охоплювала всі сфери життя --
зрсвучавнвоя ЗАДИМ У країнських територій | асиміляцією ри О | НЯ ТИХ, ХТО Не ЗЗУМІЄ 200 А | - - б М - Чон т Рона сто- | свободи українська інтелігенція, інтелек історіографію , економіку, політику, куль- | економіки , урядування, культури, мови -- вдає, Ш роз; лук і 4 туру, мову, ідеологію, ба навіть людську
| ; - - ос туальний та політичнИЙ Провід Нації не | й. етносу Взагалі. р ЯНаНи о ни спромігся поставити суспільні процеси в | людську психологію. Особливо жоретоко
начно написала на своєму державному | Історичним контек є настільки виразно й | й цілеспрямовано воювала Росія з
прапорі: «О воссоєдинений России» (про- | ЛОГІЧНО. щоб наші висновки, гасла й дек- | самосвідомістю українців. і ект постанови Державної Думи РФ) УТ ларації | могли правити для СТИХІЙНОЇ, Сили були нерівні, жертв завойовник би краще сказати - ена своєму державно-масової СВІДОМОСТІ За надійний іІсторичне рахував, його поліІТИЧНа, ЄКОНОМІЧНа І ау тлиті». Бо готується вона до бою -- за | НИЙ орієнтир у ласіринті фактів, явищ і | культурна /| експансія доповнювалася аВелику Росію» | вже чуємо п перший процесів. У тому лабіринті, з якого зможе - фізичною колонізацією чужих територій, бойовий клич -- Чечня! | мо вийти на ясну дорогу ефективнодо тож не дивно, що здобув він багато. Пікаво, як собі уявляють українські | творення справедливого й доброго життя На кінець 19-го століття серед освіченої комуністи соціалісти відновлення СРСР | лише в одкому випадку; тримаючись за | людності Києва українською мовою говоси начебто оновленого «братерського со- | ОДИН ланцюг 7" за національний ланцюг | рило всьогокілька родин. Через п»ятдесят б років після входження радянської України
9 зд . | історії, історичного поступування народу. юзу»? Алже в Російській Федерації пере- | "- 5 - | | и 5 важає дух і сила «Великої Рол а не ідея о правда, що основне зараздля збере- | в політични союз ІЗ Росією український
То хіба це не стан війни -- за ЛОГІКОЮ права 1 реального політичного становища завойованого народу? Війни, що мала, у відповідь, прямі, безпосередні вияви з
раїнського боку: збройні виступи проти осії частини українського козацтва, а згодом -- гетьмана Івана Мазепи.
На руїнах царської Росії, до складу якої входила Україна, у вирі революційної і водночас українсько-російської боротьби народжується 1917 року Українська держава -- Українська народна республіка,
рівноправної спілки вільних народів, 1 це ження Української держави, для утвер- | народ, маючи нібито свою суверенну дер- | УНР. Як відомо, російський уряд Леніна ВИДНО ВСІМ. ХТО ООЛІАЙ УПІВОКО бачить І дження нашої: незалежності -- Це жаву (УРСР), став практично нашональною визнає нашу державу Але тіЛлЬьКкКИиИ З ТактТиЧч-
напіввуха чує, що робиться там Після | якнайскоріший вихід із економічної кри-
першого ж кроку України в правове поле, зи. Проте матеріальний добробут не дає спіЛлЬфНЄ З Росією. посилиться (бо вона автоматично гаранти державності Рух 32
менщиною на своїхетнічних землях. Ішов активний , зумовлений політичними о00- ставинами 1 запрограмований російським
них міркувань -- із тим, щоб невдовзі послати проти не! свої війська. Іе, що ми звично називаємо громадянською віЙНОЮ
ніколи не припинялася) боротьба | вІДдОКремлення Квебеку від Канади ви- | державним центром , процес фізичної | в Україні 1917 -- 1920-го років, було російських патріотів за всю Україну, ї | Ростає В кінцевому підсумку не на | колонізації України росіянами. Отак 1 насправді, в СВОЇЙ історичній ОСНОВІ, вестиметься вона всіма засобами не | економічному грунті Рівень життя у | стала Україна українсько-російською -- з | російсько-українською війною -- загарвиключаючи й зоройних Невже радянські м Прибалтиці ОУВ ВИЩИЙ, ніж у одинадцятьма міІіЛЬКЙОНам РОСІЯН |! оницькою. імперіалістичною 3 боку Росії П Симоненко, Б.Олійник, О.Мороз, | РОСТ; проте саме прибалтійські республіки | «російськомовних», значною МІрРою "З | і визвольною 3 боку України. Перемогла
найактивніше виступили свого часу за вихід із СРСР
Самовизначення нашій, їхня боротьба за державну незалежність -- процес самодостатній, економіІКа | в ньому - чинник суУПУТНІЙ, ВТОРИННИЙ, вторинний також і втому розумінні, що ефективність нашонального господарства забезпечується врешті-решт свободою виробника -- свободою особи 1 цЛОГО Народу, який є колек - тивним власником визначальних засобів виробництва. Якой Україна на початк)
пришельців!
Та це ще не все. Не мали ми, українці, спокою На свої землі | ЯК СВОЄріДНаОЯ національна меншина. Були ми меншиною, гнобленою і цькованою Росією. СВІТ | ми самі ще не усвідомИЛИ Й не ВІДЧУЛИ серцем, що УРСР була не просто колонією імпери -- протягом усіх сімдесяти радянських років український народ жив в умовах свіжО-ОКУПОВАНОЇ Країни, надзвичайного стану , коли за найменше порушення режиму на тебе чигала куля заво-
О Ткаченко, борючись нібито за «рівноправний союз», а не за «Велику Росію» почуваються такими сильними, мілітарно також, що розраховують перемогти в тій боротьбі з російськими шовіністами-ветикодержавниками 7 і навіщо їм вона, та боротьог" Якщо, звичайно, вони думають про комунізм, соціалізм ЧИ соціальну справедливість, а не про відновлення жорстокої. без перебільшення -- кривавої тоталітарної імпери, в якій розраховують
Росія. Подальші більшовицькі репресії проти України були нічим іншим, як продовженням цієї загароницької війни іншими методами, російською агресією у сфері ПОЛІТИКИ, культури, адмінІсТративного управління Кульмінацією війни став штучно створений в Україні голод 1932 -- 1933 років Мета акції -- зламати опір українського селянства, яке було джерелом і становило основну фізичну силу українства,
знову стати єдиною «керівною силою» Історична правда полягає в тому, що
ціякого СРСР як добровільного союзу
рівноправних республік-держав ніколи не
століття, після розпаду Російської імперії, утвердилася як незалежна держава, вона сьогодні за рівнем життя та економічного розвитку була б у ряду найбагатших,
йовника. У повітрі , яким дихали українці, постійно звучало питання: бути чи не сути? Окупант усією могутністю своє!
українського народу. Наслідки голодом мільйони жертв -- як у багатог'""7 світового масштабу війні!
Нас завоювали, але ми не 3177мся
було, СРСР не буві федеративною держа- | пропаганди відпоВІДав: не бути! процес | Скориставшись кризою російської в.
вою: під назвою «СРСР»,«Радянський найпередовіших країн світу Це самооче- | інтернаціоналізації | життя, тобто | всерпні 199І року, ми проголосили -ьою Союз» ховалася звичайнісінька єдина дДервидно з русифікації народів, -- Оо0»єктивний, державну незалежність. Реакція Росії. 16 жава. російська централізована держава, Усі наці нинішні проблеми мають у | закономірний невблаганний -- ваша | мократичної, післяпутТчІвВСЬКОї Росії
у якій неросійські наци таїхні форм льно суверенні республіки реально не мали Навіть КУЛЬТУрНОЇ ОВТОНОМІЇ КОМУНІСТИЧНІЙ, СоціаліСстиИЧнІЙ, Селянський партіям доведеться а00 довесги протилежне, або визнати, що немає в них патріотичного історичного грунту під ногами і не про «оратерський союз» Клопочуться вони
|каво. 1 це теж аргумент проти інтеграторів, але самий рух за створення СРСР таки був, 1 був він У тих умовах закономірний, ішов ЗНИЗУ, ВІДПОВІДАЮЧИ інтересам | ноВОПОСТаЛИХ заданерки; оеспублік. Згадаймо історію. БІЛЬШОВИКИ перемагають на всьому терені російської мперії, за винятком ||ЇОЛЬЩІ Т2 Фінлянади Декларативно існують «респуоліки», але насправді, практично, влада залишається єдиною -- ВЛАДОЮ російської централізованої держави За цих умов рух за створення СРСР означав по суті 00- ротьбу не за обєднання, а за розгєднання оеспублік, склзати 0 по-сучасному -- за розмежування владних повноважень між суб»єктами радянського державного утворення, шо виникало на місці сторо! російсько! держави
Чим закінчилася та боротьба,
- шї -
своїй історичній основі одне джерело-етнічне, одне явище-- процес відродження | самовизначення українського єтносу, процес драматичний і трагічний. Трагедія почалася в середині 13-го століття
- Українська ранньофеодальна імперія, Київська Русь, як і належить імперії, розпалася, в п лоні, після розпаду, на п місц рорму валася окремІШня державність українців, білорусів, росіян - у кожного на своїх власних історичних землях. Вузол українсько-російських суперечностей був уже завеязаний, але він не став іще гордієвим вузлом, що Його, як відомо, можна розвгязати лише в один спосіб - розрубавши мечем. Усе промовляло за те, шо Україна постане невдовзі як єдина централізована держава зі столицею в Києві - держава українського етносу І в межах українських етнічних земель - усього їхнього простору
Цьому природному процесові стала на
перешкоді зовнішня сила - татаро-монгольська навала. Вона спотворила хід нашонально-- ПОЛІТИЧНОГО СЯаМОВИЗНАаЧен - ня східнослов»янських народів. Від неї ТЯГНеЄТЬСЯ, НС перериваючись, ЧОрніо НИЙ: гка Української Долі -- тягнеться лж до сьогоднішнього дня. На російському
нашональностнічна смерть неминуча! Без перебільшення: антиукратнська вседержлвна пропаганда була справжньою психологіЧчНОЮ ВІЙНОЮ, тотальною війною, яка не припинялася ні на годину Вона супроводжувалася постійними репо еосцям Міна ізних крормах, кримінальних також. То ж чи треба дивуватися, що люди не витримували й «інтернаціоналізувалися», пристосовувалися до російського середовища, соромлячисьчи боячись говорити українською мовою. І ця боязнь не була безпідставною саме лише послідовне вживання української мови автоматично виділЯялоО подину з «поміж російськомовних епростих радянських людей», протиставляло її середовищу (енародові»"!), і влада , зокрема п спецслужби негайно звертали увагу на цих людей, і наслідки були практичні від благонадійності людини в очах начальства залежлло ії реальне становище.
Розумію: коли я кажу «війна», «окупація», »надзвичайний стан» тощо, це звучить як метафора, пуоліцистичне перебільшення. На жаль, це не так ті слова означають реальний стан речей, |
ДОКИ ми у свои розмові про власнестано- ВИЦе, ПРОСЬОГОДНІШНІЙ і завтрашній день
політичний десант до Києва російських державців -- дооре знаних тоді І тепер А Собчака. Р. Хасбулатова та А. Руцкого, того самого генерала А. Руцкого, який згодом очолить об'єднання «Держава» - рух за відновлення СРСР
Українське керівництво не здається Імперія пробує знову викрутитися: вуста - ми М. Горбачова вона проголошує, що незалежність -- Це ще не означає без «союзу», поза Росією. Заманити нас не влається. Фізичних можливостей навести в Україні «КОНСТИТУЦІЙНИЙ Порядок» Росія не має, Україна закріплює свою незалежність волею народу -- високим авторитетом всеукратнського референду - му. Одначе ще живий СРСР -- його військові структури на територи України навколо неї! Росія, про всяк випадок, створює собі військовий плацдарм у тилу Укрлїни -- із заходу: перекидає в Придністров я з української території 14- ту армію. На півдні такий плацдарм уже є: Крим - Думаю, що в протиборстві з Росією- СРСР самопроголошена незалежна Україна не могла б вистояти, Адже мова
Продовження на с.б
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
