Сторінка · с. 9сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №3–4 за 1995 рік
Слово Просвіти, №3–4 за 1995 рік
«ДЕМОС-ПОЛІТИКУС», або ЧИ Є УКРАЇНЦІ НА ЛУГАНЩИНІ?
Торік Доноас мав стати першим украшським жертовним смолоскипом. По ліни порубіжжя Луганщини з Росією гаємно готувалася агресія на підтримку російського населення Донбасу. Тому так сміливо почували себе наші доморощені шовіністи, керовані лівими силами. Чому ж в останні хвилини війська не були введені?
Соціологічно-психологічні дослідження
переконали гарячі голови московських полІТИКІвВ Донбас не «русский», хоча 1 російськомовний За останні п'ятдесят років попри тотальну асиміляцію, Донбас не тільки не став "русским», а дивним чином виробив свій власний менталітет, -- до-
не схожий
на чисто український, але й не російський. Факт науково досліджений, але до кінця не
нбаський,
усвідомлений
| Етнічних українців -- За шістдесят відсотків. Решта -- переселенці. Повоєнна розруха привела на наші землі нечужинців, а своїх же, колишніх українців з ближніх областей Росії, Кубані, які до 1925 року входили до складу України, а також близьких нам по духу білорусів, багато осіло у нас вихідців із західних : центральних областей України. Лише мізерний відсоток складають інші національності. На Донбас іхали заробітчани, щоб покращити долю своїх дітей. Із селян перетворювалися на пролетаріїв. Саме цей фактор і вплинув на формування донбаського менталітету.
Попри тотальне винищення українства, український дух -- триматися своєї землі -- не винищено. Тому не випадково увесь Донбас проголосував за незалежність України, чим здивував Москву. А тут нічого дивного немає: народ може втратити свою незалежність, але характер 1 мова його завжди залишаються його природнім скарбом. І хоч мовно Донбас пристосувався до окупаційної мови, - ащо ви хочете, коли чужу мову підпирали кулемети, гулаги голодомори?! -- але характер народу, той глибинний, природній чинник, залишився українським. Тільки трохи дух зледачів.
Отже, «пролетарський менталітет» озирається на своє українське походження А, значить не стане класти своє життя, проливати свою кров За політичні амбіції Росії, Виявилося, що російського населен" ня, як на Донбасі російськомовне. А це не одне 1 теж
Відступила Москва від Донбасу Перекинулася на Крим. От коли вона там запалить свій жертовний смолоскип, Донбас буде змушений прийняти на себе другий удар Москви. І тут спраціює «пролетарський менталітет», б0 ВІН Має не тільки позитивні для держави риси, негативні: чия братиме верх? Воювати не будуть, але й оборонятися теж не стануть: життя дорожче за все. Ї ТОДІ, розгублений сьогодні пролетаріат очолить п'ята колона. А хто ж іще? У них влада. І першою політичною силою з їхнього боку стане мова. Другою -- вчорашня ! сьогоднішня байдужість українського УряДУ, є також політичних ЛІДерІВ ВІД демократи до мовної проблеми Донбасу. Його мовна проблема -- духовна, національна виразка України Поверхово ставитися до не! -- небезпечно У цивілізованому світ! держави. Вам
и
такого, немає. "-
а й
для усієї держави це чомусь розуміють Ус! ніхто з пересічного російськомовного громадянина Донбасу відверто Не скаже, що у нього чомусь душа болить за Україну. А вона болить. Болить українське душа А щоб вилікувати 1? Гро- Просвіти!
державна
що ми робимо, мадськими зусиллями ОДНІЄЇ болю не зарадиш Потрібна
соціально-духовна програме лікування. За
п еннннннно
три роки на державному рівні у нас нічого не змінилося. Інформаційний простір з чотирьох сторін: радіо, телебачення, преса 1 книгозбірня суцільно в руках комуно-шовіністів, себто у п'ятої колони, яку щедро фінансує Москва 1 бізнесмени від компартії 1 комсомолу. Зважте ще й на те, що і влада в області у руках цієї п'ятої колони на чолі з компартійним лідером.
Вже саме життя довело, що державна політика України на першому етапі становлення державності повинна будуватися не на Заході, а на Сході та на Півдні України
Складається враження, що Донбас Україні не потрібний. Верховіття уряду шумить, аж листя злітає, а толку немає. Конкретної, кардинальної, комплексної програми по Сходу 1 Півдню так | не вироблено. Враження таке, що уряд - - це пожежна команда, до того ж непрофесійна, набрана під час стихійного лиха.
«Просвіта» зберегла себе як організація, зросла 1 зміцніла ії прийшла до дверей довір'я народу. І не гаслами, не мітингами, не домаганнями: «сьогодні 1 негайно», а копіткою, чорновою роботою. Ми посіяли трохи зерна, хай хоч на невеличких клаптиках землі, але посіяли і доглядаємо. А головне, ми зрозуміли, що українські гени -- живі! | їм треба допомогти вилізти 3- під шкарубки. Допомогти терпляче, розуміючи, що засохла шктрочка боляче одривається од тіла. Але ж під нею молода ї жива плоть. Ми вже не розраховуємо на державні програми тощо, -- молода держава, молодий уряд, молода | зелена політика 1 політики, -- Хай підростають, може, колись зрозуміють свої помилки Не було б тільки запізно.
У мене конкретні пропозиції. зважаючи на те, що уряд сьогодні невзмозі економічно захистити усю Україну, але найбільш уражену в мовному аспекті |
Луганську область -- треба підтримати Фінансово підтримати друковані органи обласної «Просвіти» в комплексі з | відкриттям першого в Україні юнацькодитячого видавничого Дому «Надія України». Тільки через дітей ми прийдемо до українського Донбасу. Затвердити фінансову програму регіонального Центру народознавства на базі академії наук України, лабораторія якого вже почала працювати у СШІ Ме 59 міста Луганська
Друга пропозиція. виступити просвітянам з вимогою чи зверненням до Уряду | президента: вища школа повинна працювати лише на державній мові
Цим ми допоможемо нашим східним 1 південним областям швидше стати на ноги на СВОїИ українській Землі І ВІДЧУТИ, що вони ніяк! не перевертні, не манкурти, не чужинці, а вс) ВОНИ від рідної неньки- України, її сини 1 ДОЧКИ Росі вони не потрібні, а в Україні почувають себе пасинками. Тому 1 ворохоблять Потурбуймося про них не лайкою 1 не запотиличниками, а любов'ю як до рідної дитини. І ви побачите результати, І світ упевниться, що в Донбасі живуть таки українці
Рагса ЛУК'ЯНЧУК, Голова Луганського обл. товариства «Просвіта»
ім. Тараса Шевченка
У національній державі інтелігенція служить інтересам нації, р колоніальній -- інтересам метрополії та колоніальної адміністрації. Нашіональні держави, ЯКІ досягли значного економічного розвитку та добробуту власного народу за останні піостоліття, перш за все через розвиток освіти створили потужний прошарок нашіональної інтелігенції.
Ї осьде четвертий рік незалежности Чи багато змінилося за цей час? Практично нічого. Як п'ять і десять років тому, злада в Південних і Східних областях України повністю знаходиться в руках колишньої колоніальної адміністрації. Вона контролює економіку і доклала немало зусиль, щоб розвалити її, фінанси, засоби інформації, освіту, хід виборчого процесу, фальсифікуючи його так, як їй необхідно. В значній своїй більшості вона складається з громадян іноземного походження або сучасних яничарів, ХОХЛІВ-виродків, які ненавидять і Україну, | українців
Яскраве свідчення цьому -- збереження пам'ятників тоталітаризму та колоніалізму, увічнення імен Лєніна, Постишева, Свердлова, Петровського та інших душогубів у назвах міст, вулиць та проспектів. Щоб плюнути нам у душу, показати у чиїх руках влада, у Харкові лійшли до ще більшого цинізму спорудження пам'ятника Г.Жукову, який брав безпосередніо участь У більшовицькому терорі. у винишенні українців Під час війни, видавав накази 1 здійснював депортацію кримських татар, калмиків, чеченців, українців, ІнГушів, турків-месхетинців, а, можливо, І ІНШИХ.
Щоб не допустити на Сході та Півдні України розвиток української культури, духовності та національної СВІДОМОСТІ, влада чинить тиск на тих підприємців, які нас могли 6 підтримувати; ВвИитТІСНЯЄ З державного радіо та телебачення українські програми, замінюючи їх примітивними, антиукратиськими; душить украгиську пресу, зокрема, чинячи всякі перепони доп поширення і в той же час широко відкриває двері для поширення брехливої антиукраїнської дезінформації, створює 1 підтримує так звані | приватні телерадіостанції, які деморалізують населення і споть зневагу до України; протиліє переходу навчальних закладів на державну мову викладання. Та обставина, шо на четвертому році незалежності України (школи | не забезпечені українськими підручниками, коли киижковий ринок завалений п1ишомовВноОю літературою, яка в значній мірі видається з Україні, а жоден ректор, призначений спого часу компарткомами та КГБ, не був зміщений зі своєї посади, свідчать про шлеспрямовану антиукраїнську політику внайбільш вразливому і дієпому напрямку підготовки національної інтелігенції і ду-
ховного розвитку українців -- ОСПІТІ Та вихованні,
Й ДЕРЖАВНІ
У сучасних умовах жодна держава не може існувати без власного інтелектуального прошарку, який ми називаємо інтелігенцією. Це інженери, вчителі, лікарі, журналісти, наукові, мистці тощо. Інтелігенція -- це керманич та еліта держави, це двигун та гарантія її
прогресу.
Майже дві третини населення Харкова -- українці, а на Слобожаншині українців близько 6072. Це згідно перепису 1989 р., який не був об'єктивний для українишів. Причин цьому кілька, і ВОНИ лобре віломі. Насправлі етнічних українців на Слобожаншині значно більше. Багато. а. можливо, 1 більшість з них бажають віддати дітей до української школи. Але -- зась! Адміністрація українців змушує писати заяви про навчання рідною мовою.
Як і раніше, насвоїй землі українець не може отримати освіту рідною мовою, відчуджений від національного виховання та української культури. Куций Закон про мови, прийнятий під тиском громадськості п'ять років тому, не виконується, саботується. Паростки національнотосвіти, які почали було проростати після проголошення незалежності, придушуються алміністрацією. В деяких містах Слобожаншини, де українців понал три чверті, немає жодної української школи. У багатьох харківських школах закриваються або знаходяться під загрозою закриття українські класи. Загальмувалося зростання кількості українських шкіл. Але школи -- то навіть не КВІТОЧКИ, а Лише орунечки.
Інтелігенція готується вишими навчальними заклалами. У Харкові їх 25, усі вони державні. Здавалось би, вони 1 мають перейти на державну мову викладання. Але на це спромігся лише педагогічний університет; мають бажання, але не дуже поспішають ше два-три вузи Деколонізація проводиться значно меншими темпами, ніж проводилась русифікація. В чім причина, яке виправлання, а, швидше, виверти колонізаторів?
Спочатку говорили, що студенти не знають української мови, а більшість викладачів нею не володіє або володіє не досконало. Пройшло 5 років. За цей час викладачі. як державні службовці, зобов'язані були вивчити державну мову, принаймні, ті, які ще недосягли пенсійного віку. І треба зазначити, що більшість викладачів, вузів м.Харкова може І готова перейти до викладання українською мовою вже з І вересня цього року. Я добре знаю це по своєму фізико-технічному факультету лержавного університету, а також від спілкУВання з виИКЛалачами нших вузів. Що стосується студентів, то всі Вони знають українську мову на рівні доброго п
сприйняття, алже вона є обов'язковою для вивчення в усіх школах України. Студент, який не знає української мови, має фальшивий атестат і мусить бути відрахований з навчального закладу.
Ї все ж таки з І вересня вузи Харкова не перейдуть на викладання державною мовою, Чому? Спротив адміністрації,
ігнорування нею державних потреб України
професор, голова Харківської "Просвіти"
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
