“Духовні проблеми мають бути базовими”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР Павло МОВЧАН: «ПРОГРЕС БЕЗ ДУХОВНОСТІ — ЦЕ ПРОГРЕС БЕЗ ЛЮДИНИ»
Слово Просвіти, №30 за 2007 рік
— Павле Михайловичу, УкраG їна знову на роздоріжжі. Схоже, на вічному роздоріжжі. Скажіть, де ми? Як і чому там опинилися? — Ми забуваємо, що є нетиповою європейською нацією з власним шляхом. А чому він такий повторюваний, і чому проблеми такі постійні? Передовсім треба відзначити, що соціалістичні ідеї, які були накинуті Україні і які й сьогодні визначальні, глобалістичні, окреслені як проблеми і теми виключно юдаїстичного характеру. Що мав на увазі Бердяєв і що маю я на увазі? Ідеться не про якісь антисемітичні погляди. Це далеке від того, що мав на увазі Бердяєв. Колективістська єврейська думка сформувалася в давні часи. Їхня модель світу — рай, який має бути на землі. І всі соціальні проблеми мусять бути розв’язані на землі. Тому ця ідеологема, яка вела єврейську націю протягом тисячоліть, гуртувала її, об’єднувала, рообхідно Україні. Чому на роздоріжжі й чому ми? Так-от, ми там тому, що ніколи не подолаємо свого “его”, ми важко консолідуємося, важко розуміємо одне одного. І ніколи не консолідуємося в оту цілісність, яка стала ідеєю фікс ще від часів Богдана. Коли треба було робити “штабну Україну”, за висловом Маланюка. Коли штаби були, коли полки і полкові містечка фактично сформували ту єдину державну цілісність, яка не могла довго проіснувати. Бо тримати все в силі й під силою не можна, — це азіатський принцип. Ми далекі від азіатчини, яка так само сповідує, але за іншою формою, індивідуалістичні, або семітичні, або єврейські моделі колективістського бачення тем, проблем. Коли земне є домінуючим. У нас же завжди, починаючи з народних легенд, казок, пісень, усе в ідеалі розглядається: кохання ідеальне, стосунки ідеальні. Нібито передбачався якийсь ще один позаземний пласт. Ця тема не дає мені спокою, вона потребує широкого наукового дослідження. Скажу одне: у всіх на устах — ціни, пенсії, зарплати, комунальні проблеми, тарифи, тобто, “соціальщина”. У всіх програмах, платформах партій, блоків — виключно “соціальщина”. Не лише цим з віків живе українець. Звичайно, він хоче добробуту, бо є всі підстави для нього: земля, кмітливість, працьовитість. Але ця “соціальщина” може бути тільки складовою духовного рівня. І якщо ми кажемо про глибину нашого коріння, духовного материка, то він справді формувався на великій культурі. Так сформувався наш генотип. Тільки в такому поєднанні українець буде українцем. А тут і мова, й історія, культура, і все виключно в сув’язі з цим. Я домагатимусь, аби в тому виборчому блоці, до якого входжу, духовні проблеми були базовими. Без їхнього розв’язання ми можемо стати такою собі причесаною Голландією. Я не хочу бути гарно підстриженою Голландією, яку турбують проблеми геїв, транссексуалів і таке інше. Це не розв’язує головних внутрішніх людських проблем. Бо для чого живе людина, для чого вона народжена? Українець завжди шукав і відповідав на це запитання. Тому був готовий навіть до принижень, бідності, як у післявоєнні роки, але головне, — зберіг отой свій духовний спадок. Щоб бути духовно виповненим: розумів, що земні строки короткі. Ми усвідомлювали, що це, земне життя, не є домінантою. Є вищі сфери, трансцендентні. Та політика мало цікавиться метафізикою, вона живе сьогоденням. Але велика політика, якщо говоримо про своєрідність української політики, в чому вона полягає? Так, віра. Так, Церква. Так, історична пам’ять, мова, звичаї. І соціальне буде розв’язане. Воно буде сукупне. — Отже, духовні проблеми у нас зараз далеко не на першому місці? — Та взагалі ні на якому! То ми будуємо мистецький Арсенал, то Батурин, то Тарасову церкву ніяк не вдасться збудувати. А хто ж не дає? Може, це москалі прийшли чи якісь кочівники? Самі ж себе звоювали. — Але зовні начебто ж імітуG ється якась духовність? — Не лише імітується: українці — надзвичайно талановита нація, суперталановита. Тому я й кажу: ДУХОВНЕ насподі лежить. Років 5 тому я наївно сподівався, що прийде новий керівник держави і скаже: “Шановні, ми підтягнемо паски, перейдемо на дуже скромне життя, бо нам треба праляти свою інформацію. Вона має всі популярні на будь-якому інтернет-ресурсі розділи (модулі) і безкоштовно розповсюджується світовим павутинням. На базі технології Joomla сьогодні створено сайти Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка (http://prosvityanin.org.ua) і “Молодої Просвіти” (http://molodaprosvita. org.ua). Інтернет-сторінка “Слова Просвіти” (http://slovoprosvity. com.ua) базується на дещо старішій і простішій технології — PHP- Nuke. Сьогодні ці три сторінки вицювати для дітей, сформувати нове покоління, забезпечити його роботою. То зробімо все для успіху економіки. Але духовне, культурне — пріоритетне. Щоб розвивалося мистецтво, функціонували бібліотеки, щоб духовне життя нації було повнокровним”. — Але ж побутують теорії, що нині не до духовності, що надто жорстокий, прагматичний вік. — Це нас сплавляють, як зрубані смереки сплавляють, виносять по річищу за межі цих земель. Що таке глобалістичні процеси? Вони почалися давно. Там панує теорія так званого прогресу: завтра буде краще, ніж сьогодні, а післязавтра ще краще. Риби буде двадцять сортів різного посолу, і комп’ютери будуть у кожного, і мобільники. І все буде… Але не буде ЛЮДИНИ. Прогрес — це жертвування вчорашнім, сьогоднішнім заради завтрашнього? А життя є сьогоднішнім, духовно наповненим чи духовною порожниною, пристосуванням чи самоствердженням. Чому ж треба відкидати наше вчорашнє, нашу міфологію? Чому потрібна деміфологізація світу, нашої свідомості, деукраїнізація? Все “де-”, ”де-”, “де-”. Я хочу стверджуватися з усім набутком тисяч поколінь, які формувалися на цій землі, які відстоювали, боронили її, формуючи, а не руйнуючи ландшафт. Хто буде тут господар? Чи нам переорють усі кринички, позабирають усі води? Тому питання української перспективи — це й питання минувшини і сьогодення. Якщо їх немає, про яку перспективу говорити? Ми мусимо бути господарями на землі, де були господарями тисячі поколінь наших предків.
Розмовляв Петро АНТОНЕНКО черпно відображають діяльність центральних органів “Просвіти”. Найближчим часом планується створення єдиної просвітянської спільноти (форуму), що об’єднає шанувальників усіх трьох ресурсів. У мережі можна відшукати ще низку просвітянських сайтів. Деякі з них належать обласним організаціям “Просвіти” і “Молодої Просвіти”, деякі є застарілими ресурсами і вже кілька років не поновлюються. Але з усіх них можна почерпнути багато цінної інформації про минуле й сучасне просвітницького руху.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
