“Кожний домашній пес є не лише другом, а й лікарем родини”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
ЦІКАВО ЗНАТИ
Слово Просвіти, №30 за 2007 рік
Фото Олександра Литвиненка людині не вмикатиме імунного механізму “бий чужих!” Якщо сподівання виправдаються, медицину ХХІ століття чекає великий прогрес. Особливо перспективним є напрямок досліджень, які ґрунтуються на методах генної інженерії. В ембріони свині вводять спадкові часточки з клітин людини — ті, які контролюють структуру антигенів. Як і має бути, поросята народжуються поросятами, але їхні органи мають людський “прапорець”. Відтак при їхній трансплантації імунна система хворого лишається спокійною, “чуже” сприймаючи як “своє”. Фахівці з Великої Британії, де досягли найбільших успіхів у цій царині, прогнозуюють, що в найближчі 5—8 років буде створено близько 300 свиноферм для вирощування генетично трансформованих тварин. Водночас подвоїться кількість центрів трансплантації і кількість хворих, яким хірурги робитимуть рятівні пересадки органів. Найбільші кошти у ці дослідження вкладає фірма “Новартіс”. Вона ж, як передбачається, триматиме під контролем ринок органів для трансплантації. Спочатку інвестиції, а потім — прибутки: так функціонує цивілізований ринок. Останнім часом можливі здобутки на “поросячому фронті” дещо затьмарилися біотехнологічними і біомедичними перспективами, пов’язаними зі стовбуровими клітинами. Це окрема тема (і колись ми до неї повернемося), але в медицині жодна нова перспектива не скасовує інших. Лякає лише те, що в минулому столітті не раз і не два блискучі відкриття й винаходи зрештою не виправдовували надій, які на них покладалися. Але знаходить лише той, хто шукає. “Ми відповідаємо за всіх, кого приручили”, — цей вислів Антуана де Сент-Екзюпері від частого вжитку не втрачає сенсу. Є безліч прикладів і гуманного, і жорстокого ставлення до тварин; найбільше потерпають собаки і коні. Це дуже гидко. Любіть їх, бо це ми запросили чотириноге товариство з їхньої планети на свою. Це від них ми успадкували кращі риси своєї психіки. Якби сторожова собака Альфа не намагалася нагодувати осиротіле котеня, якби гени альтруїзму спочатку хаотично, а далі упорядковано не рухалися в еволюції “від них до нас”, людина не стала б тим, чим вона вміє і повинна бути. У це важко повірити, але етологи (фахівці, що вивчають поведінку тварин) засвідчили, що дельфіни та шимпанзе мають здатність до самоаналізу; миші співчувають своїм, якщо ті зазнали лиха; у пацюків є щось дуже подібне до почуття гумору… Різноманітні тварини поводяться так, нібито в них є емоції, разюче схожі на наші. Китайська панда Йа-йа (напрочуд мила ведмедиця, схожа на велику іграшку) випадково задавила своє дитинча — і, невтішна, поводилася так, як кожна людська мати — кричала, плакала і притискала до грудей неживе тільце. Признаюся, пані та панове: я остаточно зрозумів, що маю реальні шанси дожити до кінця СРСР, коли будівникам комунізму почали продавати в магазинах шапки з собачого хутра.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
