“Чи здатна влада забезпечити захист своїх громадян?” · с. 2сторінка оригіналу ↗
ОЧИМА МОЛОДІ
Слово Просвіти, №30 за 2007 рік
Олена ТУНІК
Усі наполегливо спостерігають за передвиборною агітацією. Та нічого народ так не цінує, як ефективну роботу своєї влади. Тоді й піар не потрібен, голоси й без нього будуть. Хоч як би це цинічно звучало, але в наших політиків з’явилась унікальна можливість показати і довести, що вони щось усе-таки можуть. На Львівщині сталася страшна трагедія, кожен українець, і не тільки українець, спостерігає за роботами, які проводяться на місці. Жителі зазнали величезних матеріальних втрат, особливо селяни. Вода, ґрунт, овочі, фрукти, зернові, навіть паша для худоби — все отруєне. Тварин не дозволяється випускати на вулицю, не кажучи вже про людей. Мало того, що в Україні цей рік не надто врожайний, після виборів знову підвищаться ціни на все, то ці люди залишилися без картоплини! Держава, звісно ж, має надати допомогу, компенсацію. Але всі ми реалісти. Коли таке було, що держава повністю компенсувала витрати? Ось це і є прекрасний момент політикам допомогти людям. Не віддавали б гроші на рекламу, а віддали б на лікарні, для закупівлі медикаментів у випадку спалаху якогось захворювання; для більш ретельного очищення середовища. А журналісти й самі помітять активну діяльність політика. Адже український політик, який перед виборами серед народу ефективно та інтенсивно розвиває свою діяльність — це ж нонсенс! Тому робіть висновки, панове політики. Чим ви займаєтесь, нам невідомо, а отже, нічим корисним. Чи не вважаєте ви, що 16 років уже вистачило для експериментів над терпимістю народу?..
особливо коли йдеться про МНС. Хоч я й симпатизую Нестору Івановичу. Впевнений, він докладе зусиль, аби відвернути наслідки аварії.
Олександра і Віталій, студенти: 1) Ми співчуваємо всім, хто хоч якось постраждав від аварії. Це трагедія не випадкова, і те, що зараз навколо неї політичний ажіотаж замість дієвих заходів — показник. Багато чули про те, що це спланована трагедія, що тут залучені бізнесмени з Ізраїля, але чомусь платити довелося Україні — і матеріально, і людським здоров’ям. Зараз політичні партії намагаються допомогти місцевим жителям, але користі мало, адже 2 пляшки води на добу і медикаменти навряд чи зарадять. 2) Влада не може стовідсотково захистити усіх. Але якщо трапляються такі трагедії, треба швидко реагувати. Немає досвіду — треба звернутися до досвіду інших країн. А влада тільки товчеться на місці й запевняє, що все добре і ніяких наслідків немає. Те, що сталося, викликає багато сумнівів, і ясно одне — нам не говорять усієї правди. 3) Ставлення негативне, оскільки складається враження, що міністри самі не знають що робити. А кому як не їм вирішувати цю нагальну проблему. Не хотілося б, щоб трагедія набрала страшних обертів, бо це не проблема окремого селища або району. Але треба вірити в краще, не втрачаючи пильність.
Спілкувалася Марія СКРИННИК Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
