“Іноді, коли людина розтуляє рот, не знаєш, — плакати чи сміятися”. · с. 10сторінка оригіналу ↗
МОВА ЄДИНА УКРАЇНСЬКА ДЛЯ УГОРЦІВ
Слово Просвіти, №30 за 2008 рік
Олександр ЧЕРЕПАХА, заступник голови Закарпатського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка
Угорська громада Закарпаття — найбільша національна меншина. За переписом 2001 року, тут мешкало понад 151 тисяча угорців або 12,1 % населення області. Три чверті угорської громади компактно мешкає в Берегівському, Виноградівському, Мукачівському й Ужгородському районах. У радянські часи у Закарпатті в угорських і румунських школах обов’язково вивчали російську. Доросле сільське населення, яке до 1944 року жило в Угорській державі, в СРСР самотужки почало опановувати російську мову як засіб офіційного і міжнаціонального спілкування. Склалося так, що частина угорців не вивчила російської. Цьому сприяло і те, що в прикордонній смузі вони спокійно могли отримувати потрібну інформацію через угромовні місцеві та закордонні ЗМІ. Із 1991 року перед освітньо-виховною системою Закарпаття постало нове завдання: у навчальних закладах вивчати українську мову для інтеграції національних меншин в українську спільноту. Шкіл із угорською мовою навчання стало на дев’ять більше, з румунською — на одну. Якщо 1991—1992 роках загальну середню освіту одержували українською мовою 81,7 %, угорською — 8,8 %, румунською — 2,1 %, російською — 7,3 %, то у 2000—2001 відповідно 85,7 %, 10,3 %, 2,3 %, 1,7 %, словацькою — 0,05 %. Нині в області працює 122 загальноосвітні школи, де викладають мовами національних меншин, та дев’ять гімназій (3 880 учнів) і вісім ліцеїв (1 274 учні), серед яких одна гімназія і два ліцеї з угорською мовою навчання.
Понад 1 200 педагогів угорських шкіл пройшли курси підвищення кваліфікації в Угорщині. Учителів для угорських шкіл готують Ужгородський національний університет і Закарпатський угорський педагогічний інститут в м. Береговому. Угорською мовою здобувають фахову освіту студенти в Мукачівському державному аграрному технікумі, Ужгородському училищі культури, Берегівському медичному училищі. В місцях компактного проживання угорців — 82 клуби, бібліотеки з книжковим фондом 435 тис. примірників, а в Береговому діє єдиний в Україні угорський драматичний театр. Угорською мовою видають 10 часописів загальним накладом понад 200 тисяч. Попри поліпшення умов навчання, в угорських школах залишається нерозв’язаною проблема опанування учнями державної української мови. А в тих навчальних закладах, де її викладають, чимало проблем. Спеціалісти не мають відповідної фахової освіти: українські філологи не знають угорської мови та її особливостей, школи не забезпечені достатньою кількістю підручників, словників, методичною літературою. Українську в угорських школах як обов’язковий предмет слід запроваджувати з перших років навчання, особливо це важливо в сільській місцевості, де діти
— голова Луганської обласної організації УРП “Собор”. Він звернувся до Ленінського районного суду міста з позовною заявою до Луганської обласної ради про визнання постанови такою, що порушує його конституційні права як громадянина. Суд погодився з позицією А. Назаренка. Тоді Луганська обласна рада подала апеляційну скаргу на постанову Ленінського районного суду Луганська до Донецького апеляційного адміністративного суду. Судові процеси тривали понад рік. Але правда перемогла. Донецький апеляційний адміністративний суд став на захист прав А. Назаренка як громадянина України і скасував пункти постанови Луганської обласної ради, які ігнорують статус української мови як державної.
годнішні жаргоністи озвучують його як “кльово”, що нагадує російський суржик. Сленг, як і будь-яка інша говірка, — лише розмовний варіант на фонетичній і граматичній основі загальновживаної мови. Він вирізняється своїм неформальним, а транспорті й випадково, бо неможливо й ворухнутися, наступаємо комусь на ногу. І починаємо делікатно перепрошувати, але у відповідь — грубі, нечемні слова жаргону. Хіба це свідчить про культурний рівень скривдженого?
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
