“Нерішучі владарі, щоб уникнути небезпеки в дану хвилину, найчастіше погоджуються на нейтралітет — і переважно гинуть”. Мак’явелі · с. 3сторінка оригіналу ↗
ПОГЛЯД
Слово Просвіти, №30 за 2008 рік
дин (інакше — два робочих дні на довгі 4— 5 років навчання), спонукало мене написати відкритого листа міністрові освіти. Убивчу ціну виставила методична рада Львівської політехніки гарантові національно-духового розвитку — державній мові та ідеологічним дисциплінам. На це рішення не вплинула заява-протест завідувачів кафедр Інституту гуманітарних і соціяльних наук та одноголосне звернення депутатів обласної ради до ректорів Львова та Львівської области, аби Політехніка припинила дискредитувати звання національного університету. Таке рішення грубо порушує права студентів отримувати повноцінну освіту, яка є університетською саме тому, що випускник вузько спрямованого закладу отримує базові знання із засадничих гуманітарних дисциплін ціннісного і свідоглядового спрямування. Таке рішення є насильним і брутальним відлученням молодих людей від грандіозних світових ідейних набутків, які можливо почерпнути передусім із до кореня обрізаних дисциплін. Особливе місце у цьому переліку посідають курси „ділової української мови” та “української мови професійного спілкування”, які так мало спільні зі шкільною програмою, як вища математика з математикою у школі. У країні склалася загрозлива ситуація не лише з національно-мовною ідентичністю у певних областях країни, але й з культурою мовлення. Мову перетворено у брудне (суржикове) маніпуляційне знаряддя, із неї вимито основний духово-національний і креативно-державницький сенс. Це свідчить про нагальну потребу збільшити ці курси щонайменше удвічі. Відповідь заступника міністра В. Шинкарука вразила багатослівною прелюдією про те, як у згаданому виші “докладають зусилля для збереження кадрового потенціалу фундаментальних та мовно-гуманітарних кафедр” [себто звільняючи викладачів через скорочення годин. — Авт.] і ані найменшою згадкою про такий предмет як “ділова українська мова” чи “українська мова професійного спілкування”. Направду, собака собаці хвоста не одкусить, а мужні народжуються від мужніх… І лише завершальне речення стало квінтесенцією проблеми: „Водночас, [з якоїсь рації чиновник там поставив кому: даються взнаки обрізані години вивчення української мови і в його часи] Міністерство освіти і науки не підтримує дії керівництва університету щодо скорочення гуманітарної підготовки бакалаврів, про що зауважено ректору [замість ректорові — бо це ж істота, а мо’, ні?] університету”. У цьому вся безпорадність і безвладність влади — “зауважено!” Не зупинено безпрецедентного нищення засад університетської освіти; не ухвалено відповідних галузевих стандартів із адекватним гуманітарним складником, у якому державна мова має відігравати провідне значення; не видано указу про розширене і поглиблене вивчення державної мови у всіх вишах як гаранта утвердження української державности та української освіти… І навіть більше. Після цього міністерського “зауважено!” 10 червня на прес-конференції ректор згаданого вишу Ю. Бобало з властивою риторичною майстерністю заявив: “…кількість годин на викладання гуманітарних предметів скоротили, щоб не випускати „бакалаврів-інвалідів”. Сліпці ведуть сліпців. Інваліди духу стали головною загрозою для країни в цілому, і зокрема, її майбутнього — студентів. Який був сенс до них апелювати? Аби правда про кожного була на поверхні. Це обов’язково робитиме нас вільними і зовсім не такими, як вони.
ни і постанова Конституційного суду з питання державної мови “им по-боку”. І я впевнений, що це не завадить зареєструватися таким “патріотам” кандидатами в президенти України. У цьому питанні нас випередила центральноазійська країна — Казахстан. Нар-султан Назарбаєв тричі складав іспит на знання казахської мови. І тричі ставав президентом Казахстану. В Україні очікуємо ухвалення такого закону і перевірку його дієвості, чи ні? Мабуть, не дочекаємося. А тепер ще раз про “тим паче”. У жодному словнику української мови і в Сучасному тлумачному словнику української мови цього слова немає. А є слово “паче” в “Словаре русского языка” С. І. Ожегова на с. 454 і означає “тем более” в перекладі на українську — “тим більше”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
