Освіта · “Здоров’я дітей — це здоров’я нації”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
ДИТЯЧИЙ ПРОСТІР У «ДОРОСЛОМУ» МУЗЕЇ
Слово Просвіти, №30 за 2009 рік
на спільно програма могла б знадобитися й у засвоєнні загальноосвітніх знань. Досвід краєзнавчого музею міста Нетішина, що на Хмельниччині, свідчить про зацікавлення такою формою роботи як музейний урок. Нині працівників цього музею добре знають не лише на Хмельниччині, а й у сусідніх областях. Охочих потрапити на такий урок багато, хоч він і не безплатний. Проте є й окремі вади. Наприклад, під час висвітлення теми “Гончарство — найдавніше ремесло” матеріал можна подати професійніше, а допомогти в цьому може Національний музей-заповідник українського гончарства, що в Опішному. Саме у нашому музеї можна ознайомитись із найбільшою в Україні добіркою видань з проблем гончарства, пізнати питання історії й технології виготовлення посуду тощо. Те саме можна сказати і про розробку Дніпропетровського історичного музею імені Д. Яворницького “Українська кухня”, де в контексті заняття розглядається глиняний посуд, пояснюються його назви і застосування. Роботі з дитячою аудиторією в Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному приділяємо багато уваги. Один із напрямів роботи з дітьми — археологічні експедиції, які впродовж 10 років очолює археолог, кандидат історичних наук Анатолій Гейко. Участь у розкопках беруть учні з Полтави, Миргорода, Шишаків. Співробітництво із Шишацькою гімназією триває від початку організації експедиції. Що приваблює дітей у такій роботі? Крім романтики життя у польових умовах, бажання тримати “історію” у власних руках, радість, яку приносять знахідки, усвідомлення власної причетності до справи. Охочих поїхати в експедицію з кожним роком стає дедалі більше. Дехто з перших учасників таких експедицій обрав професію археолога чи історика. Упродовж багатьох років наш музей — співорганізатор дитячих гончарських фестивалів, які проходять у Колегіумі мистецтв в Опішному. Для його учасників є справжнім відкриттям і сам музей, і гончарські скарби, які зберігаються в ньому. Майстер-класи з видатними гончарями Опішного, зустрічі з малювальницями та творчими майстрами допомагають юним митцям краще оволодіти прадавнім ремеслом. Музей приділяє увагу й молоді, зокрема співпрацює з Харківським інститутом культури. Щороку влітку до нас приїздять на десятиденну практику студенти другого курсу, що здобувають професію культуролога. Окрім екскурсій, музей організовує практичні заняття, під час яких знайомляться з виробничим процесом, пробують створити власний виріб; відвідують давні городища, розташовані в межах Опішного; плідно працюють з літературою в Гончарській книгозбірні. Зібрані матеріали стають основою для курсових, іноді й дипломних робіт.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
