Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Консолідувати українське суспільство на основі національної пам’яті”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

ВИБОРИ З-ПІД ПОЛИ

Слово Просвіти, №30 за 2009 рік

Проте, наголосив О. Палій, політизація Церкви руйнує її саму. Він навів приклад Російської Православної Церкви, якій варто подумати про власні проблеми, а не втручатися в життя інших. За десятиліття чи й століття злиття Російської Церкви зі світською владою, обслуговування цієї влади, служіння рупором шовінізму й імперських посягань Росії Церква зазнає глибокої кризи. І річ не лише в тому, що в Росії, яка в кілька разів більша від України, не набагато більше парафій, ніж у нашій країні, а ще й утому, що російське православ’я втрачає вплив і вже не є опорою в духовному житті. Звідси численні соціальні проблеми Росії. Чимало священиків УПЦ МП заявляють, що вони не проти, щоб Україна мала власну незалежну Церкву, але, мовляв, потрібна згода Московського патріархату. На це Олександр Палій, історик за фахом, зазначив, що Російська Церква сама у XVI столітті неканонічно проголосила власну самостійність і понад півтора століття її не визнавало світове православ’я. Тому нема потреби просити дозволу в Московської Церкви. Для нас важливіша згода світового православ’я, зокрема Вселенського Патріархату. І на це з повним правом може претендувати держава з десятками мільйонів православних. селення, яка складалася з партійних і з непартійних кадрів, зі спеціалістів різних галузей господарства, — теж ставала національно свідомою. На виробництві визріла національно свідома інтелігенція, яка дуже обережно поводилася за радянського часу — часу несвободи. Обидві верстви наприкінці 1980-х об’єднувались. — Розкажіть, будь ласка, про роботу Інституту, який Ви очолюєте. Якою бачите його мету, які основні завдання перед ним? — Основне завдання Інституту національної пам’яті — це консолідація українського суспільства на основі національної пам’яті, формування національних основ суспільства. Це передусім. Те, що ми зараз зробили, — осмислення історії Другої світової війни, формування програми історії для середніх шкіл — основні підвалини того, над чим у майбутньому працюватиме Інститут. Безумовно, УІНП розглядатиме можливі шляхи розвитку держави, різні етапи історії. Слід дати історичну оцінку, щоб суспільство більше дізналося про всі злочини комуністичної системи. — Чи можете назвати проблеми в роботі Українського інституту національної пам’яті? Можливо, з переданням архівів, які досі в СБУ та інших службах? — Те, що зараз робить СБУ, — дуже корисна справа. Завдяки тому, що архівний відділ СБУ має зараз діяльного керівника — пана В’ятровича, ця установа стала активною в розкритті й систематизації, а також комплектації й наданні різноманітних документів, які є в її розпорядженні. Архівні документи СБУ, інших служб, наприклад, Служби зовнішньої розвідки, МВС, Міністерства оборони, які нам дісталися від Радянського Союзу, — все це має перейти до УІНП. Він — єдиний скарбник, обробник і має належно трактувати ці документи. Крім того, Інститут має бути задіяний Верховною Радою України з точки зору кваліфікації й оцінки соціальної вартості кандидатів, яких обирають на високі посади в державі. Держава має чітко знати, хто нею керує і хто може керувати. Спілкувався Богдан ОЛЕКСЮК Петро АНТОНЕНКО Недовго депутати парламенту відпочивали від народу, а він від них. Скандально закривши 16 липня чергову четверту сесію, вже через вісім днів зібралися на позачергову. Законодавство таке передбачає. Тож фракція БЮТ, зібравши 150 потрібних підписів депутатів, добилася проведення сесії. Правда, в разі її проведення повинні бути заздалегідь вказані питання, задля яких екстрено збирається парламент. Так вимагає закон. Але чи звикати не зважати на нього тим, хто закони пише? І знову розгорілися баталії: що ж розглядати? Врешті проголосували кілька законопроектів і розійшлися продовжувати півторамісячну відпустку. Враження, що основне, задля чого скликали екстрену сесію, — “проштовхнути” зміни в законодавстві про вибори Президента. Решта — не варте уваги: підтримка банків, закон щодо Конституційного суду. Не вдалося ухвалити постанову про підтримку аграрного сектору. Село потерпить, воно звикло терпіти. Не взялися затвердити законопроект про збільшення мінімальних зарплаті прожиткового мінімуму, через який реґіони блокували трибуну. Тепер фракція реґіоналів піддалася на вмовляння БЮТ і не стала наполягати на ухваленні закону, на виконання якого уряду невідомо де шукати кошти. Але вибори… У другому читанні на позачерговій сесії було ухвалено законопроект, який похапцем розглядали 1 червня. Законопроект, який “проштовхували” спільно БЮТ і Партія реґіонів, дуже скидався на чергову спробу таки поділити владу на двох. Стільки в ньому недемократичних положень, на які вказували політологи, експерти, громадськість! Це формування виборчих комісій лише з осіб, що мешкають у даному виборчому окрузі. Скорочено термін оскарження результатів виборів до двох днів. Недопущення на голосування спостерігачів від громадських організацій. Драконівські положення для засобів інформації з висвітлення виборчої кампанії, через які газету дуже просто закрити, принаймні, до кінця виборів. Право Центрвиборчкому просто зняти небажаного кандидата в Президенти з виборів майже без права оскарження. Надання права оскарження виборчих порушень лише одному з київських судів без права подальшої апеляції. Заборона в день виборів звертатися зі скаргами на порушення закону до Центрвиборчкому (нехай порушують!). Значне обмеження перевірки законності діяльності виборчих комісій. Тобто ті сотні й тисячі порушень, які й на минулих виборах зосталися майже безкарними, тепер пропонують просто залишити без реагування. Це далеко не все з того типу тоталітарних виборів, які пропонують суспільству. Невипадково все робили похапцем. Невипадково на законопроект було подано понад 400 поправок. Але всі їх просто не було можливості врахувати. Але закон проголосовано. Тепер голова Верховної Ради Литвин і ЦВК прогнозують колізії. Речниця Президента України заявила, що Віктор Ющенко накладе вето на законопроект. У відповідь пролунали запевнення, що вето буде подолано, і навіть не у вересні, на новій сесії, а на черговій позачерговій. Що ж, імовірно. Під час голосування 24 липня законопроект набрав 316 голосів, а для подолання вето вистачить 300. Тож обиратимемо…

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин