Незабутні · “Українська мова й українська етнографія були нашою природженою течією”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Пам’яті Василя Лісового
Слово Просвіти, №30 за 2012 рік
20 липня 2012 року в Києві після тяжкої хвороби помер філософ, організатор українського самвидаву в 1960—1970-х роках Василь Лісовий. Василь Лісовий народився у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області у селянській родині. 1962 року закінчив історико-філософський факультет Київського університету, викладав філософію в Тернопільському медичному інституті. Від 1969-го — співробітник Інституту філософії АН УРСР. 1971 року захистив кандидатську дисертацію на тему “Логіко-філософське дослідження побутової мови”. Самвидав розповсюджував із 1961 року. Від 1966-го, паралельно з науковою роботою, інтенсивно організовував його виготовлення, зберігання та розповсюдження серед аспірантів і в студентському середовищі. Лісовий — автор самвидавної статті “Лист виборця Антона Коваля”. Хвиля арештів інтелігенції 1972 року підштовхнула Лісового до відкритого протесту. Разом з Євгеном Пронюком видав №6 (“київський”) самвидавного журналу “Український вісник”, відновленого ними з метою дати громадськості інформацію про заарештованих і відвести від них звинувачення у виданні попередніх випусків. Лісовий також написав “Відкритий лист членам ЦК КПРС і ЦК КП України”, який призначався для розповсюдження в самвидаві. Лісовий устиг 5 липня відіслати один власноруч надрукований примірник на ім’я
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
