“Руйнують та безжалісно нищать унікальну пам’ятку історії та садового мистецтва”. Читацьке віче 11 · с. 11сторінка оригіналу ↗
Бойківській церкві у «Шевченківському гаї» — 250 років!
Слово Просвіти, №30 за 2013 рік
Ігор ГАЛУЩАК, Львів
Церква — унікальна пам’ятка бойківської сакральної архітектури. Завдяки сприянню українських науковців М. Драгана й І. Свенціцького та великого духовного провідника митрополита Андрея Шептицького, церкву Св. Миколая перевезли із с. Кривки до Львова й установили у тій частині Кайзервальду, де з ініціативи митрополита створювалася Свято-Іванівська лавра Студійського уставу. 1931 року церкву заново змонтували й освятили як храм Премудрості Божої. Згодом у церкві встановили іконостас. Оскільки ори-
Михайло КУРДЮК, академік Української міжнародної академії оригінальних ідей, письменник
В останні роки шалено руйнують та безжалісно нищать унікальну пам’ятку історії та садового мистецтва — тростянецьку садибу Скоропадського. Її історія така. Хутір Тростянець Скоропадські придбали 1820 року, а 1834 року заклали один із найкращих садів у скарбниці світового садового мистецтва. 1918 року тут був радянський маєток, на базі якого згодом створено племзавод, із якого 1938 року виділено дендросад як самостійну одиницю з підпорядкуванням Раднаркому УРСР, а 1940 року реорганізовано у Державний дендрологічний заповідник “Тростянець” Академії наук УРСР. Палац Скоропадських зруйнували в роки громадянської війни. Залишилося чотири оригінальні кам’яні флігелі та кілька господарських будівель. Нещодавно виникла ідея створити фонд “Гетьманська садиба”, оскільки вітчизняні й зарубіжні меценати хочуть робити благодійні внески для відродження історії України. Одне із завдань Фонду — створення заповідника “Гетьманська садиба”, збереження історичної і духовної спадщини України та відтворення пам’ятки. Але останніми роками тут відбуваються недопустимі руйнації. Ведеться масова заготівля деревини за рахунок суцільних вирубок, що спотворює пейзажі й архітектоніку. 1996 року суцільні вирубки становили близько десяти гектарів, а тепер вони вдвічі більші. Нові посадки, якими замилюють очі, тільки вносять хаос своєю невідповідністю до стилю цього неперевершеного садового твору. За 30 років не було жодної перевірки (крім тих, що прикривали неподобства), яка б оцінила гінальний іконостас залишився у новому храмі села Кривки, тут вирішили пристосувати іконостас XVII століття із села Воля Жовтанецька, який зберігався в Національному музеї. Неподалік церкви є чернечий цвинтар. Одне з поховань нагадує про сумну подію — спробу знищити храм. Того дня вечірня служба закінчилася швидше, ніж зазвичай, а один чернець побачив у церкві “забутий” пакет і коли виносив його, стався вибух. Чернець загинув, але храм врятував. За радянських часів церква стала першим експонатом створеного 1966 року музею народної архітектури та побуту. Навесні 1990 року її передали монахам Студійського уставу. Урочистості розпочалися Архієрейською літургією у церкві за участю зведеного хору у складі хорів: “Осанна” Храму Божої Премудрості, Хорової капели “Боян”, “Вірую” Храму Ольги і Єлизавети та Хору гарнізонного храму Петра й Павла. А на галявині біля церкви виступили провідні наукові співробітники Інституту народознавства НАН України, представники делегації з с. Кривки та голова Всесвітнього Бойківського товариства. Відбулися презентація альбому “Мистецтво Бойківщини”, бойківські фестини за участю фольклорно-етнографічних колективів Львова та Бойківщини, автентичні танці з гуртом “Коралі”. А на найменших учасників дійства очікував пленер “Кривка очима дітей” і майстеркласи з різних видів ремесел.
- Правління Київського обласного об’єднання “Просвіти” висловлює щире співчуття активному просвітянинові, відомому політичному й громадському діячеві Євгену Дмитровичу ЖОВТЯКУ з приводу тяжкої втрати – смерті його батька, незламного борця за незалежність України ДМИ- ТРА ВАСИЛЬОВИЧА.
Головній церкві в центральній частині музею “Шевченківський гай”, яку сюди привіз митрополит Андрей Шептицький із с. Кривка Турківського району, виповнилося 250 років. Тож на території “Шевченківського гаю” відбулося урочисте святкування річниці унікального шедевра бойківської сакральної архітектури.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
