Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Руйнують та безжалісно нищать унікальну пам’ятку історії та садового мистецтва”. Читацьке віче 11 · с. 11сторінка оригіналу ↗

Тривоги садиби гетьманської

Слово Просвіти, №30 за 2013 рік

стан насаджень і внесла відповідні пропозиції. Цей пейзажний зразковий сад останніми роками дуже занімів. Значно зменшилася кількість співочих птахів, зникла велика колонія чапель. А все це через гуркіт техніки, яка цілодобово працює на території садиби. Загинуло багато ялин у центрі заповідних насаджень через сприятливі умови для розмноження короїдів, у зв’язку зі зменшенням птаства, яке стримувало їх. Порушено рівновагу через бездіяльність і захаращення території. Час від часу відбуваються зухвалі наскоки на заповідну землю. Були посягання на землі колишнього тваринницького табору, щоб будувати котеджі. У центрі цієї території знаходиться великий ставок, надлишки вод якого постійно стікають у Великий став. Із великими труднощами вдалося відбитися від такого посягання. Арборетум, тобто колекційну ділянку деревних рослин, віддано під сінокіс для домашньої худоби працівників. У 80-х роках там росло 1686 видів, різновидностей та форм дерев і чагарників. Із них 114 становили хвойні. Сьогодні залишилося не більше 10 % рослин. Особливо багато вирубали 2012 року. Фактично дослідний об’єкт з дендрології остаточно втрачений. Є у дендропарку й чимало інших проблем. 2007 року на ім’я Президента направили листа, підписаного чотирнадцятьма особами, зних вісім директорів заповідників і п’ять лауреатів премії ім. Т. Г. Шевченка. З пропозицією про захист від руйнування унікальної історичної пам’ятки — садиби гетьмана України Павла Скоропадського і створення поряд із Батуринським історико-культурним заповідником “Гетьманська столиця” та Музеєм гетьманства заповідника “Гетьманська садиба”, що комплексно відображатиме історію гетьманства. Найганебнішим є тростянецький вандалізм щодо пам’ятника Т. Г. Шевченка: наказом директора Дендрологічного заповідника “Тростянець” навесні 2009 року накинули на шию погруддя поета стальний трос і трактором так гепнули на землю, що бюст розсипався, потім його заволокли на склад, де й арматуру ліквідували. Уламками добротної цегли з п’єдесталу вимостили шматок паркової доріжки. Пам’ятник із армованого бетону встановили на відзнаку 150-річчя від дня народження великого поета. Сучасний вандал на власний розсуд розправився з пам’ятником. Газета “Сіверщина” наводить фальшиве твердження манкурта: “Це не пам’ятник, а стела… Її попереднє розміщення — біля містка у дендропарку — їй абсолютно не підходило. Цегляний постамент, на якому вона стояла, розсипався від старості сам. Стела гепнулася на землю”. Потім він “виправдовувався” тим, що пам’ятнику Тараса Шевченка не місце в Тростянці, бо він не посадив там жодного дерева. Горе-директор, на нашу біду, вільно почувається, зганьбивши Україну. Більше того, після такого вандалізму його відзначили Почесною грамотою Кабінету Міністрів України “за вагомий особистий внесок”. Не відстала й Академія наук, нагородивши відзнакою “За професійні здобутки”. Україна і весь світ готуються гідно відзначити двохсотріччя з дня народження Т. Г. Шевченка. У Києві створено громадський комітет для проведення широкомасштабних акцій “Шевченкова Україна”. Україна звернулася до ООН і ЮНЕСКО — оголосити 2014 рік Роком Тараса Шевченка. Це подання включено у порядок чергової сесії ЮНЕСКО. Указ Президента України від 11.04.2012 року передбачає приведення до належного стану всіх пам’ятних місць, об’єктів, пов’язаних із життям і творчістю Т. Г. Шевченка. Уже триває підготовка до відзначення ювілею Кобзаря. Уряд затвердив план заходів до цієї дати. Сподіваємося, що пам’ятник Тарасу Шевченку встановлять у Тростянці на старому місці. Також вирішиться питання про створення важливого історичного об’єкта — “Гетьманської садиби”. Слово за українською владою.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин