Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Рідний край · “Це стимулюватиме розвиток туристичної інфраструктури, створення робочих місць”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу

Кукутень*Трипільська спадщина проситься у список ЮНЕСКО

Слово Просвіти, №30 за 2017 рік

Михайло ЦИМБАЛЮК, член Національної спілки письU менників України, Хмельницька область Відома нам із підручників ісU торії Трипільська культура в міжU народній історіографії має подU війну назву. Вона виводиться із двох топонімів — від назви украU їнського села Трипілля та румунU ського Кукутень. За археологічU ними знахідками біля них і розU почалася систематизація відоU мостей про історичну епоху, коли закладалися підвалини переданU тичної цивілізації на території Європи. — Ці дві назви стосуються одU ного культурного феномену. ВчеU ні так і називають його — “кульU турна спільність КукутеньUТриU пілля”, — пояснив авторитетний у всьому світі дослідник ТрипільU ської культури, завідувач наукоU воUдослідної лабораторії археолоU гії Київського університету імені Бориса Грінченка Михайло ВіU дейко. — Вона проіснувала понад дві тисячі років на території від Карпат до Дніпра і нині поділена Жванецький замок між сучасними країнами РумуніU єю, Молдовою й Україною. ЗазU вичай широку, не надто обізнану публіку хвилюють питання: “Хто давніший?”, “Де був центр?”. СуU часні вчені перейшли до вивченU ня цього феномену як певної ціU лісності, визначної за мірками тіU єї епохи для Центральної та ПівU денноUСхідної Європи. Культура ТрипілляUКукутень була східною частиною цивілізованої Європи 5—4 тисячоліть до нашої ери. Територія спільноти КукуU теньUТрипілля охоплює понад 350 тисяч квадратних кілометрів лісостепової смуги між ТрансільU ванією та Прикарпаттям на захоU ді й долиною Дніпра на сході. На цій ойкумені досліджено більше чотирьох тисяч міст і поселень древньої цивілізації. Її виникненU ня понад сім тисячоліть тому втіU лилося в соціальноUекономічний та військовий розвиток, у виникU нення аграрних технологій і меU талургії, у формування протоміст, а також у становлення особливоU го світогляду й сакральної обряU довості. Усе це варте глибшого вивченU ня й більшої уваги світової спільU ноти. І реалізацію транскордонU ного проекту номінації культури КукутеньUТрипілля розпочали цього року в Генеральному конU сульстві Румунії у Чернівцях. Туту січні відбулася нарада експертів з України й Румунії. Саме за такоU го ж представництва у 2014 році науковці в Чернівцях ініціювали спільне видання п’ятитомної енU циклопедії цивілізації КукутеньU Трипілля для популяризації цієї культури у світі. А клопотання пеU ред ЮНЕСКО щодо номінування спадку КукутеньUТрипілля на внесення у перелік світової спадU щини бере на себе румунська стоU рона. Фінансову й організаційну допомогу проекту надає благодійU ний фонд “ПЛАТАР. Пам’яті СерU гія Платонова”, заснований СерU гієм Тарутою, Сергієм та МикоU лою Платоновими. — Останнім до списку ВсесU вітньої спадщини від України потрапив ансамбль історичного центру Львова ще 1998 року. І 13 наступних років українські об’єкU ти не номінуваU лися. Завдяки зуU силлям ЧерніU вецького націоU нального універU ситету РезиденU цію БуковинU ських та ДалмаU тинських митроU политів (нині буU динок національU ного університету імені Юрія ФедьU ковича) 2011 року включили до списку, — сказала виконавчий диU ректор УкраїнU ського націоU нального комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІСОМОS) Олена Сердюк. За її словами, в університеті створено потужний центр ЮНЕСКО, й тутешні науковці здатні підтримати проект КукуU теньUТрипілля. Тим паче, на теU риторії Буковини досліджено поU над три сотні об’єктів ТрипільU ської культури. У транскордонному проекті від України беруть участь ТерноU пільська область (із сакральним об’єктом “Печера Вертеба” зі святилищем та поселенням біля села БільчеUЗолоте в БорщівU ському районі), Київська (саме Трипілля), Кіровоградська (238U гектарний мегаполіс часів мідноU го віку в Новоархангельському районі) й Черкаська області, які представляють протоміста і об’єкти соціальноUекономічного розвитку. Хмельницька область додає до проекту древній ремісU ничий центр на півдні краю. — Трипільське поселення в урочищі Лиса Гора, або Щовб, біU ля села Жванець Кам’янецьUПоU дільського району є унікальним об’єктом. Археологічні розкопки на мисі між Жванцем та його маU леньким допливом у шістдесяU тихUсімдесятих роках минулого століття виявили укріплений реU місничий центр, — розповів член ІКОМОС Сергій Шпаковський, який очолює Хмельницький обU ласний відділ охорони пам’яток історії та культури. — Тут над зріU зами кам’яних кар’єрів під керівU ництвом кандидата історичних наук Тамари Григорівни Мовші відкрито шість двоярусних гонU чарних печей. У печах виявлено розписну й кухонну кераміку IVU III тисячоліть до нашої ери. Трипільському ремісничому гончарному центру в Жванці, каU жуть в ІКОМОСі, в Європі анаU логів немає. Тому він вартий представлення в переліку всесвітU ньої спадщини ЮНЕСКО. Про це йшлося на виїзній нараді фаU хівців обласного управління культури, Українського націоU нального комітету ІКОМОС, відU ділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області, а також службовців із місцевої влади. А унікальність карстової пеU чери Вертеба в Борщівському раU йоні Тернопільщини полягає утрьох верствах енеолітичної кульU тури Трипілля. В печері досліджеU но восьмикілометровий лабіринту відкладеннях гіпсу. ЕкскурсійU ний маршрут залами й коридораU ми проліг на цілий кілометр, є окремий маршрут для підготовU лених спелеологів. “Колекцію ж матеріалів звідси свого часу викуU пили і вивезли до Краківського археологічного музею, — скрушU но зітхає директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький — В ній 35 тисяч фрагментів кераміки і понад 300 цілих посудин, 120 глиняних фіU гурок, вироби з глини, кості та рогу, з кременю і каменю, прикU раси з кості і мушлі. Були й мідні вироби, та...” У нараді про номінування Вертеби до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО взяв участь голова Тернопільської облдержадU міністрації Степан Барна. “ПлаU нуємо відновити фестиваль “ТриU пільське коло”, — зазначив він. — При цьому хочемо зробити до пеU чери дорогу. І готові брати участь в інших проектах, які можуть бути потенційно пов’язані з популяриU зацією печери Вертеба та трипільU ської культури загалом”. За словами його черкаського колеги Юрія Ткаченка, задля представлення культури КукуU теньUТрипілля у світовій спадщині ЮНЕСКО, в Черкаській області попрацюють над поліпшенням інфраструктури єдиного структуU рованого закладу — Державного історикоUкультурного заповідниU ка “Трипільська культура”. — Зараз плануємо упорядкуU вання нинішніх об’єктів і додаU вання нових задля повноцінних туристичних маршрутів, — запевU нив Юрій Ткаченко. Музеєфікувати ж давньореU місничий об’єкт на ХмельниччиU ні неперспективно. За словами головного спеціаліста обласного управління культури, національU ностей, релігій та туризму ХмельU ницької облдержадміністрації Валентини Лукашук, урочище Щовб більш привабливе для вузького кола фахівців, “оскільки Місце давнього ремісничого поселення на Жванці Реконструкція трипільського поселення у печері Вертеба ландшафт і культурний шар об’єкту зберігся недоторканU ним”. — Тут проглядаються два культурні шари — кінця п’ятого тисячоліття до нашої ери і кінця третього тисячоліття, — каже воU на. — На щастя, залишки городиU ща не є проблемними відносно сторонніх забудов або чиєїсь власності. Як то, на жаль, бачимо у випадку зі Смотрицьким каньU йоном в Кам’янціUПодільському, що поряд. Порушення будівельU никами охоронного режиму позU бавило його місця у списку ЮНЕСКО. Хоча й на Щовбі вже планувалося встановити геліоU електричну станцію. Навпроти нього, на високому березі річки Жванець, збереглися залишки оборонного замку, заноU во зведеного в кінці ХVІ — на поU чатку ХVІІ століть. Вони є пам’яткою історії й архітектури, і сільський голова Олександр СолU тинський має твердий намір пожU вавити до нього туристичну стежU ку. З нього й відкривається чудесU ний вигляд на давній ремісничий центр Трипілля. До того ж, у Жванці є доволі приміщень, у яких можна створити інтерактивU ний музей об’єкту, що номінуєтьU ся до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У ньому буде розтаU шовано експонати, при допомозі яких реконструюють вид посеU лення, відтворюватимуть запахи і звуки, що передаватимуть антуU раж давнього поселення. “А це стимулюватиме розвиток турисU тичної інфраструктури, створенU ня робочих місць”, — переконаU ний сільський голова. Чотири області бере участь у підготовці номінаційного досьє для внесення у попередній Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО археологічної культури Кукутень як Україно;Румуно;Молдовська транскордонна номінація. В Хмельницькій області однією з найвиразніших пам’яток першої на планеті землеробської цивілізації є залишки ремісничого поселення в урочищі Лиса Гора (або “Щовб”). Це у селі Жванець за півкілометра до влиття Жванця у Дністер.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин