15 Палітра · “Василь Чебаник на основі кирилиці, українського бароко, розробив графічний вираз української мови”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Абетка Василя Чебаника
Слово Просвіти, №30 за 2018 рік
В центрі її уваги — багаторічна робота одного з найкращих українських графіків Василя Яковича Чебаника, який на противагу існуючий нині абетці пропонує графічний варіант, випрацюваний на підґрунті української національної традиції ще від часів Київській Русі, а по тому модернізована українським бароко. Про виставку “Графіка української мови” ми попросили розповісти її організаторів. Анатолій Горовий, куратор проекту, письменник: — Якщо Ви зайдете в мережу Інтернет, то побачите, що там всі команди російською або англійською мовами. Але не українською, бо у нас немає свого графічного зображення мови. Те, чим ми користуємося, це “громадянський шрифт”, створений за наказом Петра І, який у нас чомусь називають кирилицею. Інтелектуальну власність на цей шрифт має Росія. Це дає підстави нашим північним сусідам говорити, що немає ніякої української мови, а існує лише “нарєчіє” російської. Хоча насправді наша мова набагато давніша. У Верховній Раді України є законопроект щодо переходу на латиницю. Але цей варіант нам не підходить вже хоча б тому, що в українській мові є багато звуків, які не мають відповідників серед латинських букв. Ми не можемо просто прийнято латинські букви, все одно потрібно буде роботи український варіант. І якби сьогодні ввели латиницю, то ми всі стали безграмотними, адже не вміли б ні писати, ні читати. Натомість Василь Чебаник на основі кирилиці, українського бароко, розробив графічний вираз української мови. Ця абетка дуже легка, вона просто читається і засвоюється. На цю працю митець витратив більше десяти років життя. На жаль, в Україні ця унікальна робота допоки залишається непоміченою. Аби привернути увагу громадськості до цієї проблеми, ми вирішили організувати виставку “Графіка української мови”. У центрі експозиції ручна робота — “Проект абетки української мови”. Поруч — “Скоропис”. Крім цього на виставці представлено проект логотипа Міністерства культури України. Поки Василь Чебаник його розробляв, хтось зробив інший логотип, а роботу Василя Яковича навіть не розглядали. Ось таке ставлення в нашій державі до художника світового рівня. Василь Чебаник відомий як один з найкращих ілюстраторів та графіків не лише в Україні, але і в Європі. На виставці представлено його портрети Вільяма Шекспіра, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Людвіга ван Бетховена, Олександра Довженка, Михайла Лермонтова, поруч – зображення Рафаеля, Леонардо да Вінчі. А ще ілюстрації до драми Лесі Українки “Камінний господар” і роману Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Тут же світлини унікальних книжок, які оформив митець. Це “Конституція України”, на якій разом з “Пересопницьким Євангелієм” Президенти України дають клятву, “Требник Петра Могили”, подарунковий варіант Біблії. Валерій Франчук, лауреат Шевченківської премії, учень Василя Чебаника: — Мені дуже приємно згадувати про ті заняття, які Василь Якович проводив з нами — студентами графічного факультету Київського художнього інституту. Всі вони були дуже змістовні і емоційно наповнені. Василь Чебаник — людина світу, а його розробка українського шрифту унікальна. Він такий один єдиний, і після нього можливо більше не знайдеться іншого такої сили і величі митця, який би так якісно створив українську абетку, зробив до кожної букви оригінальне написання, зібрав їх у композицію. Зараз дивлюся на його фантастичні розробки шрифтових композицій і радію, що мені вдалося повчитися в такого славного майстра української каліграфії. Коли я намагаюся щось створити в шрифті, то завжди думаю, як би на це зреагував мій вчитель — Василь Якович. Тому для мене ця виставка щемка, пам’ятна і незвичайна. Ми звернулися до Василя Чебаника — він нам не відмовив у цій прекрасній можливості показати його унікальні композиції. Я дуже радий, що ми маємо виставку нашого маестро, нашого професора, великого викладача української школи шрифтового мистецтва. І велика честь для України, що вона має митця такої висоти і такої сили.
Проект Абетки української мови Василя Чебаника
Творчість Юрія Нагулка добре відома пооціновувачам сучасного українського образотворчого мистецтва. Його мистецтво викликає постійний інтерес і має багато шанувальників, адже художник звертається до образів та сюжетів, які близькі сучасникам. Роботи митця — захоплююча подорож-розповідь про буремне минуле і драматичне сьогодення нашої прадавньої української землі, в особливому часопросторі якої живуть і взаємодіють історичні постаті, вигадані істоти та реальні люди, впізнавані та незнайомі. Твори Юрія Нагулка належать до яскравих зразків сучасного українського національного мистецтва, в його картинах відчувається вплив і традиційної української ікони, і народної картини, а особливо, мистецтва українського бароко з його декоративністю та духовним змістом. Під час роботи виставки “Українська весна” художник поділився деякими таємницями творчості: “Україну я почав писати 2014 року. До цього були Афон, печерські старці, безліч інших тем, але української тематики не було. Українська тема з’явилася в мене по-справжньому в Парижі у січні 2014-го. Навіть пам’ятаю те місце, де стояв, коли зрозумів, хто я є і що повинен робити. Для мене образом тисячоліття є Оранта. Скільки було воєн, катаклізмів, а вона стоїть. Придивіться, Оранту не треба реставрувати, і поки вона стоятиме, в нас усе буде добре. Тепер щодо виставки. Одна з представлених робіт має назву “Українська Мадонна” і входить до циклу жіночих образів із різних регіонів України. На виставці
Муніципальна галерея мистецтв Центральної районної бібліотеки ім. Павла Загребельного Деснянського району столиці запросила на виставку “Графіка української мови”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
