“Просвіти” повинні сіяти ті “драконові зуби”, з яких · виросте нове покоління, котре буде боронити · волю українського народу”. · 8 На перехрестях історії · с. 8сторінка оригіналу ↗
Просвітянський з’їзд
Слово Просвіти, №30 за 2019 рік
Коло 1 години дня 20 вересня в залі Педагогічного музею розпочався перший
Всеукраїнський з’їзд представників “Просвіт”, який відкрито було генеральним секретарем народної освіти І. Стешенком.
В президіум з‘їзду обрано
О. Лотоцького, І. Ганицького та І. Чопівського, а згодом за почесного голову з’їзду ще і проф. М. Грушевського.
По обранню президіуму представники ріжних організацій висловлювали з’їздові привітання.
Перше привітання склав
І. Стешенко, генеральний секретар освіти, потім від імени Київської “Просвіти” голова з’їзду Лотоцький, від культурно просвітної комісії Всеукраїнської Ради військових депутатів О. Чопківський, від “Просвіти” 28
армейського корпусу Антончук, від Української Селянської Спілки та Української Партії Соціалістів-Революціонерів М. Ковалевський та від т-ва “Праця” І. Чопівський.
Представник Полтавської
“Просвіти” д-ій Коваленко в своєму привітанні зазначив, що на Полтавщині з часу революції “Просвіти” стали рости по селах, як гриби після дощу. Не знати відки знайшлось стільки свідомої української молоді, котра тепер щиро заходилась коло просвітної праці. Промовець в кінці радить в роботі “Просвіт” не йти сліпо за чужими зразками, бо вони до українського ґрунту не підходять.
Представник галицьких українців, голова Яворівської “Просвіти” Чайківський, привітавши з’їзд, підкреслив, що коли галицькі українці під цей час в других ділянках життя не можуть стати до роботи і дати поміч тутешній Україні, то в просвітній справі це можливо і вони напевне, скільки зможуть, будуть допомагати рідній справі.
Привітання М. Грушевського М. Грушевський, зустрінутий однодушними оплесками та покликами “слава”, привітав з’їзд, яко старіший робітник на просвітній ниві молодших своїх заступників. 3’осібна професор привітав представників “закордонних” “Просвіт” — з тих українських губерній, які російське правительство вилучило з меж автономної України — і висловив певність, що в наслідок праці цих просвітян скоро і ця частина України прилучиться до історичного і більш свідомого українського осередку. Так само звернувся промовець і до представників тих “Просвіт”, котрі працюють серед української людності по ріжних українських колоніях-островах серед чужонаціональної людности, — і закликав їх подбати в своїй просвітній праці про те, щоб ні один українецьвиселенець не згубив національної свідомости.
“Просвіти”, як сказав проф.
М. Грушевський, повинні сіяти ті “драконові зуби”, з яких виросте нове покоління, котре буде боронити як волю українського народу, так і волю тих инших російських народів, що горнуться тепер до України, бачучи в ній свого дужчого товариша.
*** Привітав з’їзд і голова Генерального Військового Комітету С. Петлюра та зазначив, що “Просвіти” повинні викувати серед широких шарів української людности національно-політич
М. Грушевський —
почесний голова з’їзду ну свідомість. Промовець закликав просвітян давати по змозі українську книжку на фронт, а також допомогти організуванню на місцях “Вільного Козацтва”.
Далі висловили привітання представник одеського українського військового товариства та одеської “Просвіти” д-р Луценко, представник роменського повітового з’їзду “Просвіт” Зацаринний та представник “Спілки Просвіт Слобожанщини” Волосенко, котрий засвідчив, що на Слобожанщині все селянство щиро бажає приєднання Слобожанщини до автономної України, але на Харьківщині “Просвітам” трудно працювати, бо по селах є ще чимало учителів- “общероссов”, котрі баламутять селянство.
Від імени комітету Національного Українського Театру вітав з’їзд Бурачок, а Благонадійний — від імени павлоградської “Просвіти”, який зазначив вороже відношення на Катеринославщині неукраїнської інтелігенції і навіть російських соціалістичних організацій до українського руху.
Наостанку привітали з’їзд салдат Шевченко — представник кишенівської “Просвіти” та инших українських організацій в Кишеневі, та С. Русова від імени Учительської Спілки.
Після привітання д-ка С. Русова зробила звіт про організацію з‘їзду, а потім, о 3 год., оповіщено було до 6 1/2 годин перерву на обід.
Роботу свою з’їзд має провадити по такій програмі:
1) повідомлення з місць; 2) освітна діяльність “Просвіт”;
3) політично-організаційна діяльність;
4) утворення осередкової установи “Просвіт” в Київі;
5) губерніяльні, повітові, районні та волостні об’єднання “Просвіт”;
6) єднання та стосунки “Просвіт” з иншими селянськими та робітницькими організаціями;
7) вироблення та затвердження статуту “Просвіт”.
*** На першому засіданні з’їзду було більше 300 душ представників. Є чимало представників і від тих “Просвіт”, котрі знаходяться на українських колоніях в ріжних краях Росії.
Вечірнє засідання 20 вересня Розпочалось вечірнє засідання в 7 годин і зразу ж приступлено було до повідомлень з місць, котрі ухвалено було розбити на групи — по губерніях, в алфавітному порядку. Повідомлення ці зпочатку були досить неінтересними, так що була навіть внесена порада зовсім припинити їх, але потім деякі повідомлення були дуже інтересними і кольористими, так що з’їзд уважно їх вислухував і деякі вітав оплесками. Особливо вдатними були доклади д-ки Ішуніної та д-ія М. Левицького.
Волинь Першою виступила представниця Житомирської “Просвіти” д-ка Ускевич, а за нею — представник Сарненської, д-ій Казнай. В Сарнах “Просвіта” тримається переважно силами українців-залізничників та вояків місцевої залоги. В досить великому районі Сарнів темнота людности велика, а свідомих працьовників по селах майже зовсім нема і “Просвіта” ця сама не може задовольнити тих великих вимог, що ставить їй час.
З Катеринославщини Чудин, представник Катеринославської “Просвіти”, зробив докладне повідомлення про її діяльність. “Просвіта” ця має кілька відділів по селах і проявляє досить жваву діяльність: видає тижневу часопись та деякі книжки, упорядковує вистави, книгозбірні і таке инше. “Просвіта” взяла також на себе справу порозуміння з ворожими українству російськими елементами в Катеринославі і взагалі веде перед в місцевому українському житті. В останній час “Просвіта” заходилась коло упорядкування в Катеринославі загальноосвітних українських курсів. Перед цим лекційна комісія “Просвіти” улаштувала кілька окремих прилюдних лекцій. Всіх відділів ця “Просвіта” має по селах Катеринославщини 40, але праця т-ва іде не в такім широкім обсягу, як це здавалось керовникам на початку відновлення життя товариства.
Вовченко, від Луганської
“Просвіти”, розповів, що справи т-ва, котре заклалось в кінці травня, зпочатку йшли добре, — було багато членів і гарно ширились книжки з книгозбірні, але згодом місцеві “общероси” стали вести ворожу до українства агітацію поміж місцевими робітниками-шахтарями розпускаючи брехні, що український рух — то “німецька інтрига” і таке инше, через що багацько темного робітництва відкаснулось від “Просвіти”, і навіть кілька місцевих учителів-українців, що зпочатку працювали в “Просвіті” потім всі покинули її. Тепер зостався ще гурток щирих робітників, котрі самі мало що можуть зробити, тим більше, що вони примусили місцеву мійську думу дати їм одну школу, але тепер відколи вчителі повтікали від “Просвіти” і від української справи, нікому в тій школі вчити. Промовець закінчив проханням дати Луганській “Просвіті” допомогу інтелігентними людьми.
Рибченко докладно розказав про утворення та про працю Діївської “Просвіти”. Між иншим, ця “Просвіта” улаштувала до 30 вистав, котрі дали т-ву добрий зиск – пересічно по 300 карб. з вистави, — що дало т-ву можливість віддати до української гімназії в Катеринославі кількох селянських хлопців.
Благонадежний, представник
Павлоградської “Просвіти”, яка має в своєму повіті 11 відділів (філій) по селах та залізничних станціях (2) і коло якої купчиться все національне життя повіту. Місцеві російські, та і почасти єврейські, кола ставляться до діяльности “Просвіти” вороже і роблять проти неї виступи. Національно-свідома частина учительства та кооператори Павлоградського повіту багато допомагають “Просвіті” в позашкільній освіті серед людности повіту і зате друга частина учителів, між котрими мало не половина великоросів, всіма силами і засобами намагаються загальмувати відродження українського народу і поширення серед нього національної свідомости. Але “Просвіта” робить заходи, щоб ввійти в порозуміння і з цими учителями-чужинцями, та навернути, по змозі, і їх до просвітної роботи серед української людности. Т-во працює в тісному єднанні з відділом позашкільної просвіти місцевого земства, тим більше, що сам д-ій Б. є і завідуючим цим відділом, який через мандрівних лекторів веде систематичну освітну та організаційну працю по селах. Між иншим промовець дуже хвалив книжку Гната Хоткевича — “Хто ми і чого нам треба”, котра, на його думку, є чи не найкращою зо всіх українських агітаційних та освідомлюючнх брошур. Павлоградська Селянська Спілка зпочатку вороже ставилась до української справи і до “Просвіти”, але тепер цілком перемінила своє відношення і навіть винесла недавно постанову про прилучення повіту до автономної України.
Сніжко (з Вознесенського рудника, Бахмутського пов.). На руднику “Просвіта” поволі об’єднала коло себе біля 200 душ, але тільки після упертої ідейної боротьби з місцевими несвідомими українцями та росіянами. Тепер “Просвіта” навіть ввійшла в блок з організацією російських соціалістів-революціонерів та працює в єднанні з сусідньою Юзівською “Просвітою”. Т-во упорядковувало кілька разів вистави, котрі мали великий успіх серед місцевих робітників, але тамошній “Советъ рабочихъ депутатовъ” не дає
“Просвіті” для вистав народного дому, в котрому сам показує кінематографичні картини, які дають йому зиск.
*** А. Панов з Рильського повіту на Курщині, де є 6 українських волостей, зазначує вороже відношення до діяльности “Просвіти” більшости місцевих учительок та духовенства. “Просвіта” здебільшого упорядковувала читання та поширювала книжки, з котрих
Під таким заголовком у №№ 142—146 газети “Нова
Рада” за 1917 рік побачив світ розгорнутий репортаж про роботу першого Всеукраїнського з’їзду “Просвіт”. Робимо передрук цього матеріалу, щоби кожен читач “Слова Просвіти” зміг відчути атмосферу доби визвольних змагань та бурхливого просвітянського життя сто років тому (правопис збережено).
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
