З книги життя · “Зосталася оргія його книжок і проєктів, які і є Його новою формою життя”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Сонце української Галактики
Слово Просвіти, №30 за 2021 рік
ловідомі або заборонені імена українців, які з різних причин емігрували. Книжки про Т. Осьмачку, М. Башкірцеву та інших засвідчували колосальний інтелект автора. Зауважу, що буквально за кілька тижнів до сумної звістки про відхід М. Слабошпицького Юрій Микитенко замовив у видавництві “Ярославів Вал” томи Михайла Федотовича. До речі, другим улюбленим автором Олега Микитенка був письменник і дипломат Юрій Миколайович Щербак, письменник-інтелектуал з орбіти Михайла Слабошпицького, другі колега, причетний до формування образу України в світі. Здавалося, що двигун життя М. Слабошпицького ніколи не зупиниться. Він, думалося, має надзвичайний ген, який відповідав за нетипову енергію, що запалювала серця й поєднувала людей у часі й просторі. М. Слабошпицький був людиною діяльнісною. Його чин спрямований на утвердження українського світу. Михайло Федотович був ініціатором мого вступу до Національної спілки письменників України в 2012 р. Як письменник із величезним авторитетом, він максимально полегшив процедуру мого вступу (рекомендації написали Віктор Баранов, на той час голова НСПУ, Олег Микитенко, а також Любов Голота, чию підтримку відчуваю впродовж багатьох років). Михайло Федотович мав величезну обізнаність у світі літератур, був блискучим критиком (одним із лідерів української літературної критики свого покоління разом із В. Брюховецьким, В. Дончиком та ін.), коннектором людей української Галактики й промоутером (даруйте за ці англіцизми) українського слова. Із академіком В. Г. Дончиком у нього була багаторічна дружба, що передбачала розуміння один одного на рівні сердець. Неможливо було не захоплю-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
