З книги життя · “У своєму творчому спадку він залишив нам надію здобути в борні свою Україну”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Лункі кроки Письменника
Слово Просвіти, №30 за 2021 рік
2019); премія ім. Б. Нечерди за “Полювання на світло” з незмінним ведучим церемонії нагородження – “нашим Федотовичем”; там же, у столичному Музеї літератури, – двогодинна презентація “Недільних небес” із золотоустим Михайлом Федотовичем; виступ на моєму творчому вечорів Національному музеї Тараса Шевченка (коли номінувалася із “Групою крові” на Шевченківську премію) і який сам по собі став мені, сільській учительці, за високу нагороду... Зустрічі-розмови на письменницьких з’їздах, телефонні дзвінки-бесіди... А скільки яскравих вражень привезла з Києва додому із презентації “Протирання дзеркала”, що проходила у великій концертній залі радіо Культура! Не могла наоповідатися своїм учням, демонструючи розкішну книгу з дорогим серцю автографом... А їх, тих цікавезних творів, ого-го скільки в домашній бібліотеці! Й самого Михайла Федотовича, й інших достойних авторів, виданих у “Ярославовому Валу”... Вдячна Богові за присутність у моїй долі Світоча українського духовного життя. Дякую великій Душі Михайла Федотовича за безконечний потік світла, у якому гріється-ніжиться і моя душа...
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
