Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Не буває великих і малих літератур. · Кожна для свого народу велика”. Вперше українською · с. 12сторінка оригіналу ↗

Перлина киргизького героїчного епосу – українською мовою

Слово Просвіти, №30 за 2021 рік

Не буває великих і малих літератур. Кожна для свого народу велика. І робить неповторний внесок у світову літературу, без якого та не була б повноцінною, зазнала б непоправної втрати. Киргизька література збагатила світову щонайменше двома феноменальними явищами – творчістю Чингіза Айтматова і величним за обсягом, змістом і формою героїчним епосом “Манас”. Киргизька література до кінця ХІХ століття побутувала лише в усній формі, що дало змогу накопичити чималі фольклорні багатства. Насамперед це стосується героїчного епосу. Високою естетичною вартістю позначені епічні поеми про Коджожаша і його сина Молдожаша, Ер-Тоштюка, Джанила, Ер-Табилди, Курманбека та ін. На найвищі оцінки заслуговують романтичні поеми “Олджобай і Кишимхан”, “Саринджи-Бокьой”, “Мендірман”, сатирична поема “Кедейхан”. Кожен народ мав би за честь пишатися такими творами. Отже, доконечною є потреба перекладати й вивчати оригінальні й художньо досконалі киргизькі героїчні епічні поеми, які без перебільшення можна зарахувати до скарбниці світової культури. Першим після “Манаса” до українського читача рідною мовою потрапляє в цьому виданні героїчний епос “Ер-Тоштюк” (“щит, захисник народу”). Можна знайти чимало спільного між “Ер- Тоштюком” із фольклорними творами інших народів (типологічна подібність – поширене явище для міфології та давнього фольклору), наприклад – із нашим “Котигорошком”. Як і киргизький герой, Котигорошко потрапляє в підземний, “інший”, світ, на землю його виносить гриф, чиїх пташенят він урятував від повені (Ер- Тоштюка виносить птах, чиїх пташенят герой порятував від дракона). Навіть, як і Ер-Тоштюк, Котигорошко відрізає шмат власного м’яса, аби птиця могла підкріпитися й нарешті винести його на поверхню. Помічники киргизького героя Мамити (Маамити), наділені дивовижними здібностями неймовірно швидко бігати, чути найменші звуки тощо, мають своїх відповідників у казці про Котигорошка та інших українських казках – в образах Вернигори, Вернидуба, Прудивуса та ін. Киргизи вважають Ер-Тоштюка не лише неймовірним богатирем, а й оборонцем рідного краю й рідного етносу, тому славу і пам’ять про нього “Народ киргизький береже,/ Про силу мріяв нім живе!” Патріотичне звучання “Ер- Тоштюка” ставить його в один ряд із “Викраденням бика із Куальнге”, “Піснею про Роланда”, “Піснею про мого Сіда”, “Словом о полку Ігоревім”, українськими народними думами, сербськими юнацькими піснями… Переклад “Ер-Тоштюка” українською мовою здійснив Володимир Нарозя, чий внесок у розвиток і зміцнення українськокиргизьких взаємин важко переоцінити. Він із 1990 р. – засновник і художній керівник Українського народного ансамблю “Барвінок” у Бішкеку, із 1993 р. – засновник і голова ради Українського товариства Киргизької Республіки “Берегиня”, від 1998 року – засновник, автор, редактор і ведучий українськомовної передачі “Берегиня” на першому Національному радіоканалі Киргизстану, із 2006 року – віце-президент товариства дружби “Киргизстан – Україна”, з того ж року – редактор газети “Берегиня”. Володимир Нарозя не просто обіймав ці посади. Обсяг постійної його роботи – неймовірний. Це й організація значної кількості заходів, і музично-концертна діяльність, і налагодження українсько-киргизьких культурних контактів, і тісна співпраця з Посольством України в Киргизькій Республіці та Посольством КР в Україні, й наукова діяльність із дослідження буття українців у Киргизстані, й перекладацька діяльність (про яку трохи згодом), і збереження й навіть розвиток українських традицій і культури на киргизьких теренах… В українське перекладацтво В. Нарозя стрімко і переконливо ввійшов із виданням “Сказання про Манаса, Семетея і Сейтека” у 2017 році. А до цього були роки напруженої праці у пошуках відповідної лексики, ритміки, збереженні екзотизмів чи підборі їх українських відповідників тощо. Й ось новий внесок у скарбницю українських текстів світової літературної спадщини, її шедеврів – киргизький народний епос “Ер-Тоштюк”. Микола ВАСЬКІВ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин