“Наука і релігія – два величезні простори для мислення і вдосконалення людини, людства і всієї космічної цивілізації”. Запрошуємо до книги · с. 13сторінка оригіналу ↗
Павло Мовчан – лавреат Міжнародної премії імені Наджі Наамана
Слово Просвіти, №30 за 2021 рік
Прийде час – знадобляться вони. І від мене підмогу візьми: Мурашину ось, ногу візьми! Як здолають тебе вороги, Зразу ж ногу мою підпали – Я на поміч тобі прийду, Ще й мурах усіх приведу, Я віддячу тобі, Тоштюк, І від зла тебе захищу!” “Що ж, – подумав Тоштюк тоді, – Під землею теж друзі є Ця біда – не біда мені, Всюди ж друзі у мене є!”
Він знов пої́хав полем тьми… Підзе́мний вигинався схил, Ущент знесилена трава Затьмарена, і синизни Зірок, що світять, – там нема, Іскринки, як в степу́, – нема. Там крук нікуди не летить, Там крук нікому не кричить. Довкола тиша і пітьма – То Богом про́кляті місця.
А для Мамитів то був дім, Буденно почувались в нім, Ото, як вгледіли цапі́в – Поле́тіли за ними всі. Один за одним шпарко біг, Скакав, як козлик, скільки міг, А як зморилися вони, Тоді вже й спатоньки пішли…
В той час, коли вже світло від зір Погасло на далекій землі Й світанок жовтий сполум’янів, Земля пробуджувалась від снів, – Від сну прокинувсь і Тоштюк, Праворуч повернувсь Тоштюк, На місці все – і меч, і щит, І каже тут йому Мамит, Що чує землю кожну мить: “Гей, скорі́ш підіймайсь, Тоштюк, І за справу берись, Тоштюк! Сидимо під землею ми В царстві мороку і пітьми. Лютий велетень Кок-Доо-ха́н – Він у царстві цім волода́р, Величезний в нього живіт – Заковтнув би туди весь світ. Нездоланний і грізний він, Має доньку – зовуть Кулаїм1, Наймолодша із доньок трьох, За майстринь всіх земних сильніш. Як про тебе взнала вона, То тебе захтіла вона. Ти – герой і батир, Тоштюк, Переможеш підземну млу, А наразі треба тобі Подружитися з Кулаїм. З нами тут розлучайся ти, Далі сам відправляйся ти, А усіх Мамитів залиш, Чалкуйруком спокійно їдь, Щоб зустрітися з Кулаїм. Ер-Тоштюк – Елемана син. Подивись на красу її І спізнай кохання її. В мить невтішну, і в будь-яку Розраховуй на нас, Тоштюк, Буде треба, Тоштюк, зови, Лиш слова ти оці скажи: “Гей, Мамити, до мене йдіть!” – І прибудемо всі в ту ж мить. З Тоштюко́м-бо Мамити навік Честю й гідністю поклялись За́вжди поруч іти по житті – В дружбі – разом, а в смерті – навпі́л!”
Як шлях – то шлях, любов – то любов, А при́йде смерть – помре як герой, Без подорожніх їде Тоштюк, З ним вірний кінь – скакун Чалкуйрук, У далечінь прямує Тоштюк. Змикається пітьма перед ним, А за пітьмою жде Кулаїм, Безвісне коло поневірянь, Випро́бувань, звитяг і розлук, Шалене коло лю́дських страждань… Вперед знов їде, їде Тоштюк!
————————
Кулаї́м – ім’я підземної пері, переносне значення в контексті епосу – полонянка життєвих обставин, чия жива душа прагне до добра і світла.
Дмитро ЧИСТЯК, професор, міжнародний секретар секції літератури Європейської академії наук, мистецтв і літератури
Цього року вдев’ятнадцяте оголошено лавреатів Міжнародної премії імені Наджі Наамана, заснованої відомим ліванським письменником і культурним діячем із метою інтеграції світового літературного процесу шляхом рейтингового визначення провідних письменників міжнародного рівня для подальшої популяризації їхнього доробку. Серед 3217 номінантів цього року вже традиційно визначили лавреатів у категоріях: “Почесна нагорода за мистецький доробок”, “Нагорода за творчий пошук” і “Молодий талант”.
Члени Європейської академії наук, мистецтв і літератури при Сенаті Франції щорічно обирають низку відомих культурних
Павло Мовчан
Наджі Нааман діячів для висунення на здобуття Премії імені Наджі Наамана. Ось і цього року за поданням ЄАНМЛ на базі поетичного вибраного французькою мовою “Срібна кров”, що вийшло друком 2018-го у паризькому видавництві “Лярматтан” (у нашому спільному перекладі з Ніколь Лоран-Катріс), у категорії “Почесна нагорода за мистецький доробок” лавреатом проголошено відомого українського письменника, культурного діяча, дійсного члена ЄАНМЛ і НАМУ, багаторічного очільника Товариства “Просвіта” Павла Мовчана. Серед інших нагороджених цією відзнакою – дійсні члени ЄАНМЛ народна письменниця Азербайджану Афаг Масуд і професор Лісабонського університету Марія до Самейро Барозо.
Вітаючи шановного Павла Михайловича із заслуженою нагородою, секретаріат Європейської академії наук, мистецтв і літератури висловлює сподівання на подальшу плідну співпрацю з популяризації його творчого доробку, а також доробку знакових українських культурних діячів.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
