Про-читання · “Ми луною йдемо крізь сонне місто, наш звук дикий і нестримний; Полярне сяйво чаклує в шкірі”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
СЛАВА (SLAVA) Загреб, 2024
Слово Просвіти, №30 за 2026 рік
*** В ім’я любови та істини – Один повільно в’їхав на віслюку, Один влетів на балістичній ракеті. 03.03.2022
*** Між собою та коханням заплющ повіки. На мить. Поки я цілую тебе, поки мій розум сповнений задоволення. Коли ти відкриєш очі, птахи замовкнуть, бо людей продовжували вбивати, поки нам було добре. 05.03.2022
Поету Від твого погляду відбивається блиск меча і позолота тиші. Уся твоя повість – це історія побитого Каменяра біля підніжжя піраміди та поцілунку, пролитого між двома ковтками води. 06.03.2022
Цимбали Наші тіла – пара цимбалів в руках огрядного Місяця. Гойдалка триває одну ніч; для язика, просякнутого лихоманкою, для розвідника перед Києвом, для мішені у рідному місті. Там лютує лють, цимбали дзвенять у хвості вогню. Раптом, коли ми вже в божественній тиші,
Дмитро КОЛЯДЕНКО
Біблійний текст формувався впродовж тривалого часу. Витоки деяких образів, мотивів та висловів бачать у фольклорі та літературі ще кінця ІІ тисячоліття до н.е. (епос міста-держави Угарит на території
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
