Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

Спадкоємцям Гербуртів

Слово Просвіти, №30–31 за 2020 рік

Я не була днями під Верховною Радою, не писала гнівних Галина ПАГУТЯК Ми поїхали обсервувати оборонний замок Гербуртів біля села Тарнава, що коло Добромиля, перевірити, в якому він зараз стані. Та в якому стані — по коліна у травах, по шию у заростях. Він витримав потоки води і бурі цього літа, і білий хижий птах прокричав нам сердито — де ви пропадали? — і полетів. Витримала потоп і церковця поч. XVII ст. у Великому, яку побудувала донька Яна Щасного Гербурта, бо два роки тому завдяки небайдужим людям, які воювали з владою, вдалося її захистити від повені. Витримав унікальний міський арсенал ХVI ст. в Добромилі, на який вже хотіли накласти лапу вандали — його відновлює власним коштом підприємець з Києва, уродженець Добромиля, щоб місто мало музей. З єврейських надгробків, якими 70 років мостили подвір’я, зробили на прадавньому окопиську Стіну пам’яті. За все довелось воювати, і єдине, що можна було почути від сірого обивателя: “А нащо вам то треба?”. Дехто з них при високих посадах. Отже, не всі у Добромилі байдужі, і владу можна дотиснути. Як дотисли вчора під Верховною Радою і по всій Україні. Тільки Замок Гербуртів на високій Сліпій горі, тих Гербуртів з моравських лицарів, які захищали 400 років край, що став для них Батьківщиною, досі сам-один захищає себе майстерністю будівничих і закляттям. Його магію відчуває кожен, хто входить через браму. Вона надзвичайно потужна, тепла, позитивна, але за межами — холод і напруження. Всередині просто зникають всі твої проблеми. Крім однієї: як оборонитись від того найлихішого ворога українців — пустоголів’я і байдужості? Кожного разу, коли я звинувачувала мешканців Добромиля в безвідповідальності й відсутності патріотизму, на мене звалювались хвиля негативу від місцевої псевдоеліти. В їхніх очах я — письменниця, яка не “доробилась” і вештається по горах з хлібом і водою в торбині, замість того, щоб їздити на крутій тачці й дружити з сильними світу цього. І яка разом з іншими такими ж “невдахами”, чий суспільний статус і вага, правда, у сто разів вищий, ніж у найбільшого добромильського багатія, лізе зі своїм статутом в чужий монастир. Перше — правда, друге — ні. Мій прапрадід Йосип Добромильський — з Добромиля, це теж моя земля. Вся українська земля і вся українська культура —моя. А не пляц з особняком і позолоченими левами при кованій брамі. З невихованими розбещеними нащадками, які просто паразитуватимуть на заробленому тяжкою працею або вкраденому, і змарнують своє життя в інший, приємніший, спосіб. Нехай лохи вирубують кущів замку, віддають гроші на відбудову і на увічнення пам’яті, ми заслужили рай, бо щедро давали на церкву. А чи давно ви були на службі в чудовому добромильському монастирі, де спочили кості дружини Гербурта — княгині Єлизавети Заславської, іде стіна Лева? Отож. Я знаю, що може раз на рік заїжджаєте на Спаса туди на машинах при повному параді, аби себе показати. І таке скрізь — не лише в Добромилі. Збудоване на піску, тлінне, нетривке. З таким ставленням до власної історії і до власних нащадків земної України не стане. Залишиться Україна небесна в серцях її небагатьох хранителів. І буде вона вічно. Чому? Бо так написано Святому Письмі — дух вищий за тіло. Доки вас захищатимуть обрані вами зайди — час самим захищати свої одвічні цінності. постів на захист нашої мови — написала їх дуже багато, коли все було тихо, як на цвинтарі. Рада, що інші це робили, і шкода, що я не в Києві. Вже не знаю, скільки часу не була в Києві. Але вчора ми відзначили з Ланою Перлулайнен, талановитою письменницею і послідовною, а не ситуативною патріоткою, день захисту нашого історичного спадку. ЯЗИК ДО СУДУ МОВУ ТЯГНЕ 10-11 ЧИ СТАНЕ МЕККОЮ ВОЛИНЬ?

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин