Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 12сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №31 за 1997 рік

Слово Просвіти, №31 за 1997 рік

або «ТРУ Б о с-г м.АС09 ій ві їй Середній вік головних дійових ПОЛІТИКИ 8 основному 'КОли відчутним є пере- СИФорії, але своєю не знайде сил для усунення мдашевої сім'ї», то немину- ТЬСЯ на грані загибелі. В. , що Україна збудує свою ОДІ, коли матиме власну еліту. Варто додати - молоду еліту, не Уражену бацилою рабства. - Чи є СЬОГОДНІ достатні передумови для " морального та | інтелектуального зростання? 2 У МОЛОДіжному середовищі почасти ви- РУЮТЬ різнополюсові настрої - розгубленість та агресивність, невизначеність та самовпевненість. існує значний психологічний дискомфорт, породжений «Ризовими процесами посттоталітарної дійсності. Сьогодні як ніколи гостро стоїть, поруч з проблемою формування інтелек- Туального потенціалу України, | проблема його збереження. Головне - не допустити витікання інтелекту за кордон. За даними 1993 року Інституту соціології НАН України наша молодь не пов'язує свої професійні плани з економікою України: близько 6-1009/, респондентів, що уособлюють покоління 24--26-літніх, мають стійкі наміри емігрувати. Серед них Значна частка творчої, наукової, гуманітарної та інженерно-технічної інтелігенції. Коли ж взяти до уваги професійні спрямування молоді, то найвищии престиж отримала група виробничих професій: слюсар, токар, муляр- 7,79) від КіЛьКОСТІ Опитаних; телефоністка, секретар, офіціант, няня, продавець - 5 90/. Мінімальний престиж отримали професії груп: учений-гуманітарій - 0,069, агроном, модельєр - 0,9, ветеринар, учений-природник - по 0,49. Тривожна тенденція - крайня непопулярність наукової та викладацької діяльності. Такі дані є СВіДЧенням як впливу негативних аспектів ринку, так і повної кризи в системі освіти та інших виховних джерелах. Зменшився престиж не лише інтелектуальної праці, але и праці виробничої і будь-якої загалом. Відбувається переорієнтація на миттєву короткочасну працю: купив - продав, а там побачимо. Такий стан веде не лише до поглиблення економічної кризи, а й до деінтелектуалізації країни. Дослідження соціальної служби молоді м. Рівного на предмет визначення рівня соціально-психологічного напруження серед різних категорій молоді свідчить, що серед респондентів почувають себе роз дратованими - 1490, не довіряють радикальним змінам в особистому житті - 63"/о, відчувають страх за своє майбутнє - 59,39, домінує втома, апатія - 44,49; гіевтішні Дані гі щодо використання молоддю дозвілля. 3070 опитаних респондентів свій ВвіЛЬНИЙ час використовують для зустрічей з друзями, 23, - для прослуховування музичних записів, 8,790 - для перегляду телепередач, 3,590 - для читання цікавої літератури, 7,296 - для занять спортом, 570 - нічого не роблять, просто відпоОЧИВають, і 2,49 - змушені працюва-: ти, займаючись бізнесом. Понад 8009/ опитаних вживають спиртні напої з друзями! приятелями Щодо опитування на предмет вияву рівня національної свідомоСтТіІ у студентсь- КО! МОЛОДІ, можна констатувати, що студенти дев'яти досліджуваних ВУЗІВ України утворюють дві основні групи. Перша - респонденти з досить міЦцНИМ, - айна р ці З дних 0 ль - з- --- - т КОГО ЗАЗЛЕРЯ НЯЗВУТТЬ «ДЕРМИ? У Рівному досліджують МОЛОДІЖНИХ я й пн ні па. А пря і Й б ню п ню ати пар ацяби соби , " рон, титр в лі" Уийанк нано | "рай . усталеним у часі, національним переконанням; друга-респонденти, інтерес яких до національних проблем лише пробуджується під тиском подій сучасності. Їх співвідношення можна представити пропорцією 2:5. Надзвичайно низький ВІДСОТОК МОЛОДІ, що пов'язана з діяльністю громадських організацій, | тому плекати ілюзії щодо реальної можливості тепер кардинально ЗмМІінИТИ СОоЦіІальні настрої в молодіжному середовищі на краще не доводиться. Але -- и опускати руки не варто. історія свідчить, що в усі періоди національного піднесення молодь ВІДІГравала чи не найвагомішу роль. Становлення та масовий розвиток найрізноманітніших громадських структур українського МОЛОДІЖНОГО руху спостерігаємо з кінця ХІХ ст. до середини 20-х років у радянській Україні і до кінця 30-х років ХХ ст. - у Західній Україні. До того ж це було характерним для всіх українських земель незалежно від того, до складу якої держави вони ВХОДИЛИ І упродовж всього періоду. Найактивнішу роль відігравала студентська та учнівська молодь. Розвивалися не лише українські МОЛОДіжнІі організації, але м ідентичні організації інших національностей. Чаичисленнішими були національні організації в Галичині. Це передусім «Сокіл»ь, «Січ», «Пласт», Багато молоді зиховала ! загартувала в національному дусі! «Просвіта». Сама історія свідчить про їхню величезну роль щодо формування в молоді роль і а п б. ї я ж Дж б - - ай в'я - би би ш мі і ов ся вриягргаа фу чия п т пін анна чик ли и и ли ни " з РЕЧИ я і и " | ні Ума, | Зуь щу КИ чена» би нки во фйнвивою око Гм но о Щ М й. Б дк й ар Че і мох ол о о чо ї - ч " т а воно і ь і 4 г чи " Ю о .- "и "я нн Ж - "и ок. : м і я й й Р У и о ак я з й ї "и - | " чо кока ой г національної свідомості, бо інакше 6 не було героїв Крутів, базару, Українських Січових Стрільців. У 30-х роках свідомою українською молоддю були переповнені сталінські | польські тюрми. Їх судили |і розстрілювали за національні переконання. Під час національно-визвольної боротьби 40-х років переважала в УПА знову ж таки молодь. В умовах тоталітаризму молодіжний рух мав і свою чорну сторінку: створено КСМ (пізніше ВЛКСМ), яка разом з каральними органами повела активну боротьбу з національними молодіжними структурами. Сьогодні у посттоталітарну спадщину чам залишено опісля усіх жовтенятськотонерсько-комсомольських «гартівь повну зневіру, апатію | байдужість до будь-яких громадських рухів. Прочиніть двері на засідання «Просвіти» або Союзу Українок, Чи багато побачите молодих облич? Процес залучення молоді До активної учас "пов громадсько-політичній ДІЯЛЬНОСТІ иде не так активно, як би того ХОТІЛОСЯ, незважаючи на певні потуги в полІПШеннІ законодавчої бази стосовно МОЛОДІЖНИХ проблем. У вересні 1995 р, З'явився | наказ Міністерства у справах МОЛОДІ та спорту «Про затвердження «Положенн дання державної місцевих організацій громадських точ Нова хвиля українського молодіжного руху, що на першому етапі свого розвитку характеризувався появою найрізноманітніших «неформальних об'єднань молоді», зародилася в середині 80-х років. «Неформали» були в той час альтернативою здеградованому ! розкладеному зсередини комсомолу. В ряді міст такі об'єднання нараховували від 500 до 3 тисяч осіб. Ці молодіжні об'єднання масово займалися проблемами зростання політичної культури молоді, пробудження національної самосвідомості, підвищення інтересу до історі України, етнографії українського народу. Незважаючи на складну політичну ситуацію, важке економічне становище, складнощі періоду розбудови українсько! державності, процес відродження та становлення набув якісно нового МОЛОДІЖНОГО руху в Україні. Скажімо, на Рівненщині станом на 9 серпня 1996 р. зареєстровані та ДІЮТЬ такі молодіжні громадськ! організації; Українська скаутська «Пласт? близько 400 членів в області. Мета виховання ПОВНОЦІННИХ особистостей, всебічно розвинених громадян України. Клуб української елітарної МО: лод! (КУЕМ), м, Рівне 50 членів. Мета: об'єднання аздібної МО! ЛОДІ для професійно! орієнтації вивчення Основ економіки та іноземних мов Дитяче козацьке товариство Рівненщини «Січ» (ДКТР «Січе) - 6 тисяч членів в області ня о -, | НІ. ІС те ну 2, 4( ПІ, дс ла ек ти Ст! тр. пр ТОЇ ОСІ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин