Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №31 за 1997 рік

Слово Просвіти, №31 за 1997 рік

і Р | и яні РО |: й за ДЖ СТ і Ге чо оч й / Шо» чо? "ЛК т Ж Пь ТКУ 5 і 1) А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон увів. Книга Вигід, 9 : 31 І сім янголів вийшли з граму, і сум кар вони мали. Вони були вдягнені в шати льняні, чисті и ясні... Об'явлення св. Івана Богослова, 15 : 6 У розповіді про Сьому кару, що її | наслав Господь на фараона єгипетсь- | Кого, згадкою про льон завершується | опис тих спустошень, які спричинив «тяженний град, що такого не бувало | в Єгипті від дня його заложення». Всі, хто боявся Господнього слова, загнали | свою худобу додому й самі заховалися, а хто не повірив у Божу пересторогу -- загинув: «Ї повбивав той град у всім | єгипетіськім краї все, що на полі, -- від | людини аж до худоби!». Загинула й польова рослинність. Вціліли лише пізні зернові, бо ще не утворили колосу; та | пропав ніжний льон, уражений під час | квітування. | За біблійних часів вирощували ви- -. пої СОРОЧКУ 7 ВІТРИЛО ключно високий, довговолокнистий прядивний льон, що був основним матеріалом для ткання У гробницях фараонів знайдені тканини, мистецьки вироблені 5 тисяч років тому з напівдикого вузьколистого льону Сорти ж, вирощувані заради багатого на олію насіння, з'явилися значно пізніше. Тому легко уявити поле полеглого льону, вкрите танучими велетенськими градинами завбільшки з волоський горіх упереміш з ніжними синіми пелюстками потрощених квітів.. Чимало пам'яток давньоєгипетської культури відображують розведення льону, прядіння 1 ткацтво з його волокон. Малюнки, які дійшли до нашого часу, свідчать, що вирощували 1 збирали льон чоловіки, пряло ж його і виготовляло тканину -- жіноцтво. З льону виробляли не лише одяг, а й мотузки, канати, а головне -- вітрила для мореплавства. Запозичивши льон у єгиптян, стародавні греки та римляни перш за все використали його на оснащення своїх кораблів; цей приклад наслідували слов'яни. Наші льон та коноплі вважалися найкращими у Європі, не дарма ж на ярмарки Сіверського Новгорода, Стародуба, Деб- нинішнього рянська ще на початку століття з''жджалися німецькі та скандинавські купці Адже без доброго шитва не виготовити вітрила, не скрути корабельних канатів, навіть міцної мотузки Біле ж льняне полотно з давніх-давен було символом цнотливості і моральної чистоти, тому-то св. Їван Богослов бачив янголів у білому вбранні. Культурний льон потрапив до нас перед початком нової ери, від скіфів, які вивезли його з Середньої А зії або Близького Сходу. Він є окрасою Полісся, бо чудово росте навіть на бідних грунтах У цілому світі відомі! українські льняні рушники, обруси, серветки Льонок, льоночок, льотиченько -- так ласкаво називаємо цю рослину. Вирощувати, чесати, прясти льон, виготовляти з нього тканину вміла чи не кожна друга волинянка, подолянка або галичанка. Мистецтво льонарства в Україні є давнім, звичаєвим, про що свідчить предметний і пісенний фольклор, от хочаб ця жартівлива пісня, записана наприкінці минулого століття Борисом Грінченком: Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, Ой там брала дівка льоночок дрібненький Не обійшла його увагою й народна медицина. Відвар з насіння посівного | льону допомагає позбутися різних запалень і навіть склерозу Вживається при катарі горла 1 бронхів, гастритах, харчових отруєннях, нефритах, болях у суглобах. Льняна олія Є цінним дієтичним продуктом, що виводить холестерин з крові, а також допомагає Залишається нагадати, що синьоокий культурний льон 1 його дикий вузьколистий предок -- не єдині представники цього славного роду в Україні У нас налічується ще 25 дикорослих видів льону, що мають сині, блакитні, сизо-голубі, жовті або навіть білі квіточки. Назви їхні свідчать про широке розповсюдження бессарабський, кримський, евксинський, яйлинський. Бо й справді ростуть по всій Україні, крім Карпатських гір 1 приморських солонців. А один, знайдений понад сто років тому на крутих крейдяних берегах Сіверського Дінця, названий харківським ботаніком Василем Черняєвим дуже просто Він відомий у всьому науковому світі як льон український. Андрій Топачевський З божого саду ПРОДОВЖЕННЯ. Початок див. ч. /, 8, 7-- 10, 1.2 1996 року СИМВОЛ СПРЯДНИЦТВЯЯ М МІ І Я вигубив був сперед нит Аморея, що його височінь, як високий той кедр, і втн міцний, як дуб. Книга пророка Амоса, 2 : 9 І пройшов Аврам то краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре.. І Господь явився Аврамуи сказав: «Я дам оцей Край потомстіву твоєму». Книга Буттяя, 12 : 6--7 г | | | | | | | | | | | Нарівні з тополею дуод згадується | середтих дерев, пд якими у дні забуття Бога приносилися язичницькі | жертви. Викриваючи марновірство | давніх євреїв, Єзекиль пророкував. «і | пазнаєте ви, що Я -- Господь, коли їхні забити будуть лежати серед іхніг | божків навколо іпднах жертовників на | всяктм висока м тідгітр'ї, на встя щитат | гтр,з лід усяким зеленим деревом, 1 т1д усяким густим дубом, на масці, де | вони приносили приємні пагхощі для | всіх своїх божків». Та, попри це, зали- | шилася Йй донині повага до гігантів | рослинного царства, дуби живуть Метушалахів вік, до тисячі років (Кни- | га Буття, 5 | 27), т іх шанують біля | християнських і мусульманських свя- | тинь. Адже всі рослини створені для добра! | Саме під високим дубом Господь | заповів Аврамові Край Обіцяний, за | свідченнями мандрівників до Святої Землі, цього Мамрійського дуба ревно | охороняли жителі місцевості Сихем, | показуючи прочанам ще багато століть | Так дерево стає священним уже у християнській традиції Дубове ж ли тя, як і вінок з страждання Христа, на думку деяких гернини, симролізутоть дослідників християнської історії, з цього дерева був зроблений хрест розп'яття. Наші дуби ще могутніші від палестинських. Сягають 40 метрів заввишки -- звичайно, у лісах, де вони стоять, немов колони. У поодиноких же крона крислата, розлога, а стовбур іноді -- майже утри обіймища. Такі дуби заслутовують шани як пам'ятки природи та історії, адже за їхнього життя змінилося кількадесят людських поколінь! Відомий історичний дуб у селі Верхня Хортиця біля Запоріжжя має віку 700 років; під Києвом, у Кончі-Заспі є хоч і невисоке, але товстелезне 900-літнє дерево. А у Чернігові, на Болдиній горі, над печерами, що їх заснувавсвятий Антоній, стоїть прегарний гайок стародавніх дубів, оберігає він святу місцину, зміцнюючи своїм корінням крутосхили гори 700 років тому для брянського князя Романа Михайловича, який після походу почав було втрачати зір, з Києво- Печерського монастиря везли ЧУДОДІЙНУ їКОНМУу, мальовану достославним ДАліпієм Вже коли допливали Дебрянська (так називали його, 00 заснований був у лісових «дебрях»), раптом «стала лодія на єдиному масці серед ріки Десни». Веслярі вирішили заночувати на широюкти чзарічшШти луці А аранці ікона зникла Кинулися шукати, вдарили чолом ї покликали князя. Нарешті, о диво, натрапили -- на крутому привому березі, на стовбурі пікового дуба! Враже- НИМ І проарілим, килав учини»м молитоу, ЛО 1 под Свинь, потім узявся за сокиру 1 сам цьому храм. Так з'явився Брянськом, МІСЦІ бля гирли річки Свенський монастир І хоча давно неми вжсее тієї першо дерми ВО ЙМОЇ церковки, Ми раз прокотилися над монастирем хвилі рутні відроджень, а предковічний дуб як стояв, так і стоїть ДОНИНІ У свідомості народній дуб залишився, як їі у Святому Письмі, уособленням доброчинності, міці й надійності. Якщо дівчина, за традицією, порівнюється з калиною або берізкою, то хлопець -- з молодим дубочком: «аби дубки, а берізки будуть» (мовляв, до парубків 1 дівчата знайдуться). При цьому краса величного дерева асоціюється з молодечими чеснотами, як у народній пісні, що її записав Степан Руданський: Ой ти, дубе кучерявий, Лист на тобі рясний Ти козаче чорнобривий, Слова ж твої красні 3-поміж дубових дерев у народі розрізняють нелиня, що не скидає листя на зиму. Вчені дослідили цей феномен 1 виявили два різновили звичайного дуба -- ранній 1 пізній, або літній. Перший зацвітає і розвивається на два тижні раніше, і його листя восени опадає Літній же цвіте й зеленіє пізніше, а сухе листя цілу зиму зберігається на молодих плках. Росте він гайками й поодиноко, часто у заплавах річок, утворюючи не завжди високу, але розложисту, крислату крону Від прадавніх часів поважаємо його тверду деревину, що з віком темитшає; звикли навіть казати по-біблійному -- ІмІЦНИЙ, ПОСАЄ дуб» З дуба, а надто морепого, Власне чорного, що проложав ПІД зодою довгі роки, й досі виготовляють меблі найвищого гал упнку, Ддіжкогрві клеп- ки й денця, двері Особливо піиувалосл ли старих Ччиосії ериничих имрим ня ! пода його не псувала А Є ПІД праслов'ян дім ло умитня мий струвати а морного дуба цілого стовбура найкрашці мовними, агодом добрі НІДОМІ І сіггі ським хронстам, які називали іх МОНОКСИлами, тобто однодеревками. У народі ж великий човен звався просто дубом Він підіймав кілька тонн вантажу й витримував морські походи до самого Царгорода, де часом його зустрічали грецьким вогнем (М Пселл, «Хронографія»). Меншими човниками, званими дубками, Днпром та його притоками плавали мирні рибалки. Ще у 40-х роках нинішнього століття невеличкі дубки вироблялися в Острі на Десні, та в Бучаці, що повище Канева Перед сучасними металевими човнами в однодеревок була суттєва перевага вони хоч 1 горіли, та не потопали! Не злічити проявів народної віри У добру силу цього дерева И досі поширені оздоровчі дитячі ванни з молодо! дубової кори. А схожі на горішки га ли, що утворюються на дубових листках наприкінці літа, вживали для загоєння вогнепальних ран 1 опіків. Наші діди використовували для цього навіть СТУ" ровинне атрамент, виготовлене 4 дубових галів (лятиною галла -- це «чорнильний горішок») Колись гаї вікових дубів рясно вкри"- М чорнило вали схили високих берегів Дніпра Десни біля Києва, Канева, Чернігова, Сіверського Новгорода. Нит діброви, ця окраса правобережних краєвиди», сте - цямриння ли рідкісними. І хоча є г Й чу | ч і ні рориться тепер (бетону, пчовниярсьек щлбутий. та все ОДМО ЇЗО дерево, ВЕНА уже столітні х дубів менша: промисел ІпоемоО»К прак щен по якусь миті, прискорено віІДрОДИТИ Навіть ПОСОДОеЄ пе кращим садівником воно ростими саме стільки часу, скильки пизаноамчию йому Всевишній. Так аростає І патріяре ПИДШІМХ ЛІСІВ, понмот у гпупиими серед УСТА дерев Саропи і. - ьо 0 баня | -- і і тн | | | | при опіках, ранах і виразках | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин