Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №31 за 1997 рік
Слово Просвіти, №31 за 1997 рік
шин 4 ИН 0| "ЯЖЮНЕ» 0 АЛННЯ
- се - Р А
-
С ИДСТЯЛЬГІЧНО ВЕРБИ ВЯВИЛОНСЬКІ |
Вавилонськими -- там
| ад рачкам м
«цуіли та й плакали, коОЛи гадували чи" | І
- т нМЬьОмІі;) ПОСІСІСЛИ про! юна"! На вероах у |
чи свої арфи | Книга Псаллив, 136 : 1,е
він з насіння ТПІС ЗОМЛІ, 1
| пллмо посіяв цого до насіннедого поля, узяно І
шсадив ОГО над всликими водами, не-
мов ту вероу
»
Книга пророка ( "зектіля, ! / 5
| | Після 586 року до Г Х., коли цар | Навуходон: сор Дру ги зруйнував Єру- | салим, переселивши частинку иого жителів до Вавилонті, з'явилися 1 вори | про вавилонс ча» неволю «(Згодом вони | увійшли До Бібті Особрливою поєти"ч- | ною силою вражає 1306 псалом Годі шукати автора цієї щирої піст: серця, | позбавленого Вітчизни Та вважається | встановленим фактом, що верби за тих | Часів оерегами сі афрату не росли, Тому вчені, після деякої суперечки, дійшли | думки, шби малося на уваз інше воло- | голюбне дерево, а саме О СОКІР | Напевно, стародавим ізраїльтянам бракувало розлогих верб, що й досі в | достатку ростуть берегами Иордану, | Кедрону та інших річок Святої Землі, і верби були для них поетичним обрая у спогадах про рідний край. А вже | аначно пізтше великий давньоримсь- | кий поет Верплій у «Буколиках» писав | про пастухів, які, сидячи ПІД вербами, тужили за втраченим коханням Росли верби у давній Вавилоні, чит, але вони стали символом туги за батьківщиною Особливо одна з них, | широковіта, розложиста, чиє гілля по-
| никає до само! землі гарним зеленим
маІСКАОаДдОМІ Гому М
АДАМ ПОТ СІ КО,
дістала вона назву Битаю. Ця південна верба не витримува-
схрестити 11! 331 нашою СО1ЛОТО
Вийшов міциий пОрид, що росте тепер по всій Україні і зветься прегарноло, або плакучоїо вербою Та ще до цього Тарас Шевченко присвятив імперським в'язням рядки 4 Псалмів Давидових»
Ша ріках круг Вавилона,
Под вербами, В ПОЛІ,
Сиділи ми і плакали
В далекій неволі
Гаша згадка про вербу теж стосується Вавилонського полону, куди священик Сзекіїль потрапив 3і своїм народом. Там вій був покликаний до пророчого служіння. У притчі про великого орла, яка є частиною його заповітної книги, Сзекиль радить бути терплячими 1 витриманими заради самозбереження Лише тоді народ зростатиме, наче верба, посаджена над річкою
Зацвітає верба однією з перших. В їй білих пухнастих бруньках, «коТтИКкаХ»?, квітки ховаються від приморозків. Коли ж суцвіття скинуть своє захисне вбрання, легко помітити, що з одних дерев летить жовтий пилок,інші ж мають лише жіночі квіти Отже, про вербу можна сказати, що це він або вона; такі рослини звуться роздільностатевими, або дводомиитми Надвесняними вербами завжди сновигають бджоли, добуваючи перший нектар В цей час прилітають до нас 1 співочі птахи. Вербова ж пілочка швидко пускає коріння, і тому всі верби легко розмножуються живцями -- кажуть, верба з тички росте. Та й до землі вона не перебірлива: полюбляє важкі, піскові,
гетри -
І взяв собі Яктв сирого кия тотолево-
|2о, і мигдалового, 1 кацітановогоці налутив: знит білит луштинм, вакрива очи білість, що на киятг була
| Книга Буття, 30 : 37
| Незвичну заплату вигадав собі Яків | за службу вдядька Лавана, до якого він утік від гніву брата свого, Ісава. Яків запропонував Лаванові, що йому дістануться з отари лише чорні вівці та | плямисті и крапчасті кози Коли ж Лаван охоче погодився на таку скромну "пропозицію, хитромудрий Яків захо- - о до покращення породи саме цих тварин Книга Буття твердить, що він, карізавши кийків з різних дерев 1 злупивши з них пасма кори, примусив кращих тварин з отари під час паруванчя дивитися на рябі кілки И таким пром одержав хоч 1 рябе, але міцне плем'я, яке, за угодою, забрав собі- Не | піддаючи сумніву генетичні заходи Яко- РА можна припустити, що йдеться про звичайні позначки, що ними користу- СТЬСЯ кожен селекціонер, аби відрізнити в отарі кращих особин від решти, де він провадить відбір Серед найбільших дерев, під якими рнараїля приносили свої боговідкуд ВАНичницькі жертви та вчиняли опоєя тая ря ня тинь», на звана й сія, 4 13) Мабуть, мається на Увазі саме біла тополя, бо лише о розповсюджена на півдні Близько- Бон ду, росте розлого й досягає |цього рової височини Стовбур та ГІЛКИ ва вкриті ясно-сірою а0ро ШО гладенькою корою, | лише У сіра ори стовбура кора темно" зісподу пРАРа ка Округлі, зубчасті, О1лікують г истки тополі грайливо виблис ри сильному подиху вітру ! Всє
Дегж СН
я виглядає. наче келих, повний ""ЯчЧого напою
| У за пла лука
і
Іси
ах наших річок біла топПОЛЯ че укремими групами ПО писоких Х ТИМ часом як її сусіда - ОСОКІР,; або чорна тополя "7 Чиренма і утворює суці тні ГАЇ
70 по Се ри | совах Ь пьта гах та пісковихХ ОСТ от маг
| осика
Прес»
лижЖча родичка О1ІЛОЇ гопоОЛлІ 7"
народі називають Іще
С ч ТО ТУ Лю , инсіт.кОою»' мМОВОГМО
| листки рем у ли, потиоля три мтича) 00 ПП и те нії з ри МТИТІ НиВвіті ВІД пепомітного
тн
зво -. вишойньньь ПО знкржинннння» 00040 закиююютетню пані ей
-ч--
о
РР ін ни нн
нання -и
р нн нні
жнив: | ИЮНЯ?
ПРИ ТОПОЛІ 7 СЕСТІРЯ ОСИКЯ
вітерця. Осика досить часто утворює з білою сестрою гібридну тополю спрувату, що має цікаве округле, Іноді фігурно вирізьблене кількалопатеве листя, зісподу струвато-повстисте, густо опушене Воно, як 1 в білої тополі, буває зовсім різне на одному дереві! Угледівши таке, мимоволі пригадаєш дивовижні генетичні експерименти старозаповітного Якова, його рябі
тополеві кілочки Образ тополі, тополини,
присутній у народних піснях і старовинних романсах («Їхав козак на війнонНЬьку»), є сумним, а часомі таємничим Він уособ-
лює гірку жіночу долю. Іноді дівчина
позбувається земних страждань, ставши тополею; це перетворення завжди трагічне, бо несумісне з християнським світоглядом. Тарас Шевченко розвинув цей сюжет у баладі «Тополя»:
«Рости ж, серце-тотоленько,
Все вгору та вгору;
Плавай, плавай, лебедонько,
По синьому морю!»
Таку тасні0 чорнобрива
В стетл застівала.
Зілля дива наробило --
Тополею стала.
Не вернулася додому,
Не діждала пари; Тонка-тонка та висока --
До самої хмари. Идеться про особливе дерево, не схоже на ті ТОПОЛІ, ЩО споконвіку ростуть в
Україні. Яке ж саме? Тут нема великої сталійська, або
таємниці 7- Це | пірамідальна тополя. Листки в неї загострені, майже трикутні, гілки при-
тиснут До стовбура и спрямовані угору Струнка Й гнучна, хитається вана ой вітром, шумить 1 виграє своїм Те .
зеленим листям Власне, спочатку тільки з й називали у нас тополет» (латинською мовою 7- попултос, що зкрлите народна або поширена) Вивезена 2 анти це У 15 СТОЛІТТІ, стала вона прикрасою мастків: залишилася Суто декоративним деревом | ДОСІ Та спочатку була рІідкІСнНОЮ,
вр іуужала У яву красою, що и
відображено У "7 ворчості народити: Н сно коли тополеві Ооруньки о ),
Й "рмияВвиої Ї» стають липкими И п ши єї ) ' і | |
приємний пркуватий запах, іх Потім сушать у затінку ! вико"
У відзарах ДЛЯ лікування | івипаданни м волосся Як
своєто
рюють
збирають ристовують | упежні?, опи
при
шани | им 0 яти 0 ДМ
-- - - -- РВЕ
р
иамулиєті перезположеті грунти 1 не до вподоби іншим деревам Ось воно спрапжеє дерево жити, провісник Пробудження природи!
Радиочи вербовому квітові, наши предки шанували иого У своїх весняних обрядах За гиждень перед Пас хою, у День в'їзду Ісуса Христа до Єрусалима, вербові гілки несуть перед храмовою процесією, це свято зветься у нас Вер бомою Неділею. Цього дня, повернувшися з утрені, наші дідусі й бабусі приносили додому вербіння. Ним жартома били лінивих, а надто тих, що заспали, примовляючи
Не я б'ю, верба б'є,
За тиждень -- Великдень,
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля
Свячену гілку садять перед хвірткою чи ворітьми, доглядають 1. аж поки виросте у дерево Його височина залежить від того, якого виду верба освячена Найвища в світі біла верба, заввишки 30 метрів, росте по всій Україні, цвіте у травні, коли її довге, загострене и зубчасте листя вже добре розвинеться Зісподу воно біле, шовковисто опушене Це помітно за раптових подихів вітру, особливо перед грозою. Кажуть-бо верби побіліли -- буде дощ! Височенькою буває й козяча верба, яка зустрічається на сухіших місцях, по лісових галявинах. Її листя ширше, а сірувате гілля -- товстіше. Інші види розрізняються важче! зростають удвічі нижчими. Це верби ламка, тритичаинкова, п'ятитичинкова, що дістали в народі збірну назву верболоз На верхівках старих прабатьківських верб, що біля садиб, люблять влаштовувати свої гнізда хранителі родинного вогнища -- білі лелеки.
тонізуючий і жарознижуючий засіб використовуються також саліциди и глюкозиди, що містяться у корі тополь.
Всі тополі, як і верби, -- дводомні рослини, тобто кожну окремо можна назвати «він» або «вона». Якщо чоловічі тополі навесні гублять свої сережки, встваючи ними дороги й бруківки, то
жіночі на початку літа сходять пухом У
"'кьицачнінин ою м м що ою ноя, - "и
се ко о поко» щої чо» у є
б нич
и,
чо що пи подо р о В ен нн
Р нн нкнаавалевидчноюч т
жо ошо то той ьо Зі и з ель Янь ньційь?бьійсйинний оз й в й Водою бо тод о і Ж
- г . чі б | Г 2 чо б, М Р ва. -
тонод ож йо я, оо чу роми ВО зо ЧИ я РУШ
п Й, Нр Р дн
лі ль мими хі . й "гово в ша о
п Чо б
(У -очз
мн Рон пор о п ПР у у бан нн МО РР поданьньйь я поточ о вч Р" Дю,
ан У - "и -. ін и чн ні и ери «о и чи М льно 1 оон 2 ж ух ця пс п У ЦИ о « ель вч ГТ іно чи Ра чи
- фон що бю
і п'я й - "м че - "аю 1 "о Я
нь
- ЯР РА
чом.
ч, Ч - ч, б ч з - Учи -
ваз'яМ '
з, о ХУложих Василь
Пи РЕ
Зо о у 1
Вік цього дерева можна порівняти з | подським, У 25 літ верби вже дорослі, біля 70-ти с гариоть, рідко ясивуть по- | над 100 рОКІВ Та скільки добра | встигають вони зробити! Зростаючи уздовж річок ставків, кОрінням сСВвоОІм | верби закріплюють бері ги, а КкОроною | густого бпіТття Ззахишаютюь воду спекот- | ного дня від перегрівання. Весняного водопілля зовсім не бояться -- тижня- | ми стоять затоплені, яка по коліна, яка | до попереку, а в якої лише верхівка, | наче чуб, на поверхні. Під водою пускає схоже на сиву бороду коріння, поміж | яким нерестяться щі знаходять приту- | лок риби та їнши річкові тварини. А як | виде вода -- знову пишається над річкою зелена верба! Віддавна з неї | роблять тарілки, ложки, ночви, барильця -- адже м'яка, пластична вербова деревина не боїться води -- не гниє Кора ж містить дубильні речовини та глюкозид саліцин, який широко застосовується у медицині Товченою вербовою корою козаки з Великого Лугу після бою посипали свіжі рани, зупиняли кровотечі
Ну, а з тоненьких плочок 1 досі плетуть кошики, меблі, іграшки, тини, рибальські верші й безліч інших речей. Все це виробляють переважно з пруття тих верб, що цвітуть до появи листя й ростуть кущами. По піщаних берегах -- червона верба, або шиелюга, на Поліссі та у Карпатах -- кошична, або прутовидна, по болотах 1 торфовищах -- низенька розмаринолиста, або ницелоз. Уявіть собі: в Україні росте до 30 різних верб, від маленьких кущиків до високих дерев. Хай всі вони нічого не родять -- та, за прислів'ям: «Дарма верба, що груш нема -- аби зеленлла»! Ми любимо вербу безкорисливо, по-християнськи. |
кожній пушинці мале насіннячко, яке за сприятливих умов може залетіти дуже далеко й вирости там у високе дерево | Та на відміну від інших, італійська опо | ля у нас не пушить, бо в культурі використовуються лише чоловічі екзем- | пляри. Це не заважає їй швидко рости, | де й розмножуватися живцями -- як, | зрештою, і всім іншим тополям.
го че ЛЬ
пек а Мчч
о ЇЇ
в
чу чи
чо
нини | ЗИНИННОО си
РР і занннниитт
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
