Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №31 за 1997 рік

Слово Просвіти, №31 за 1997 рік

о з , ЖЕ | слово ПРОСВІТУ письмЕННИК... їсСвВвЯяТтІм Б57 | і (| 'Ї І) ІЬ| | | З3Т1ім іс» ВЕР '1і | ІТНІ |ДЯЧІ | | 1 їя Кі | 1 и! рІрЕрАЛОЇ 1 АГеТ І Її І го Ч і П''Ь із ПІ їі І йо р»і їі 11) ПРА РАМАО Ір ТТ ГПпІібекН ІС ТАК | ба Іс» Ом ГАУРу||)1|10хХ І ТОМІЄМ ГОЇ Г() Жі н. . | і І|РБиЄЕ ПЧ І ІСОМОЮІ ІісчІа "СЬкОмМ ) Кавури вур Іру Є НМ Я МО і 2 | Таві і написано пронього нє так пПЖже м багато Ас гугопуУЮТЬ УВаГгиИ кИ га |( ) ліана ШПелевича ІСТ рія «ОКИТУ М анявськоГгоО ( Львів, 15357) праця гармОМма «ТІреподо бвнийп ТОВ Поч іІнський ( ПіігніПпеі | «5 / ) ГОТТЯ інагіа ( крипниика г|Їов ІТоча вський ід ЛІЗО» («Таша віра 199. ч 5). Також подпбуємо ще деякі ЗІДдДОМЕН її б ООГОС ЛОВСЬКІЙ побіжні зга ІКП Ким же був Йов ||ОЧЗЇВСЬКИЙМ, ЩО НОГО 1о реєс г)» святих 7 як ВвВо ' родини, пІСрРратурі, чно «АТІСЄЄС СТІкають біогр ри ПОХОЛИВ ПІН яка мешкала в Угорийнках на КОоломий Дехто р ЛОСЛІЛНИКІВ с пираюмтись шо то був гір Новосілки. -правжиє Залізо, Народився він 1552 вали Іваном та ІДМОЖНИМИ ЦІЛЯХ сучами 060 на Ві ІМІНУ ВІД СЄСЛЯН, МА.ТИ Часто з ними хлопчикові дДОВО Угорницькому тесять віддали На ІДОНОГО СКЛеСІ іяЯрха, тобто ІПРРЕРІЇ на перекачаи НАВІТЬ УТОЧНОІОЄ ТОрНиИцьЬКкИйИ ху :« пріавише Нова |ТОЧЛІВСЬКОГО іаимення Іван рок Батьків ПОГО «мгафи їм) 0 Ії ВОК прізвищ шилося бувати й в Р й і монастирі РОКІВ М наук 10 Так монаха-ключаря акин піддав Порядком служб Божих. У дван ІдДцятирічному Віці « Лопець прийняв пох гри Пігха вдача поєднана 3 ПИТЬНІСТЮ жалобою ДОМИ В я умогу зійти високо щаблями завдячує він цим 1 ИОовові який заклав Угорницький монастир, а ЗГОДОМ брав участь у уасну ванні НО улвиженського монастиря буля Маняви ( 1607) та відомого Манявсь кото скиту (1612), а також монастиря в Дермані. Щоправда, біографи таки в чо- «уУСсь ПОМИЛЯЮТЬСЯ, бо часом заснування Угорницького монастиря подають 1605 ІК Тобто в той час Йовові Початвському було уже понад 29; то як Він міг у тесятирічному віці стати помічником монаха-ключаря. Як ії Иов Киягиницький, уродженець Тиємениці на теперишии Івано-Франківщині, Йов Почаївський був шполинмною не сліпо відданою СЛУЖИШІЮ Богу, а самостійно мислячим. Тому Й знаємо його як палкого письменникаполеміста. То був час своєрідної ІДЕО ЛОГІЧНОЇ боротьби що постала ЯК рзезкціія на книгу польського пуболщистаєзуїта П. Скарги «Про єдність церкви у написану 1577 року. Звідси і а ЛИ НОМУ ДУХОВНОСТІ мияГгинНниИиЦцькоОоми ОЖОЇ», бере свій початок полемічна література, краші з творів якої послужили тому, аби на певному історичному єтапі українська Чо ЖЛВОЧІВОРИЧЬ || 5 і МИ спіломиста спою ПпІДдрУОНМІСТЬ ла па боротьбу проти ополячення узагалі, маємо два періоди життя і патьності 11 Її | ПІочрлІРи -Т.«281цО І |оркгІО по І«)рУРОрАРІ КьрУО АЛ" «ПАУРИСЄ РОТ» ВИ Те ібСуРмЕР1Ві ПЛрАРИЙ їй ЯКОМІУ ідо ПАУЗИ 1АДОМ підЛОМИ х АНТОН Іі! ра" 1) нят До І "14 |) їзР Є) а) монастиря 0 обла ої житла монтажний : ХРАМІрІРІКОНОМ 11 ПО ДОСІ ЦІІОЖНОа ВІЛШУ ВАТИ (упришини НОГО па кругтосхи ло річки сліди. Гут стояла ші рква 1 давіниця, кам ЛИЦЩИ були рдеж и Фтобаєнбі КеСЛІЇ господарські споруди Дзвииця з сера шити 16 століття збереглася ДОНИНІ Отвори-бійни в п стінах свідчать про С, ЩО прям призначення, монастир мав і оборонне значення Як свідчать краєзнавці монастир ВІПСТОЯвВ страшний турецький погром 1626 року, вчинений в Отинії й Угорниках. Це ж підтверджують залишки двох велетенських могил на давньому цвинтарі г то жертви побощі: там лежать 1 миряни, ! монахи | Другий період у житті Йова Почаідського -- це подвижніцьке життя 1 праця У ШПочатврському монасти рі, ЩО В геперишньому Кременецькому районі на Гернопільщині, котрий 1333 року перейменували у лавру. Заснований у 16 столітті, монастир був одним з осередків щідсологічної боротьби в краї проти полонізати. Доречі, тут заспували одну з найстариших україшських друкарень, у якій ще І61ІЗ року видрукували працю Кирила Транктіліона Ставровецького «Зерцало Богословій», Згодом від назви монастиря своє прізвисько отримав 1 Йов Почаївський. Як пише про Йова Почаївського в «Автобіографії» відомий історик Микола Костомаров, який 1845 року відвідав монастир, у великому крутзому коридорі, що веде ВІД ГОЛОВНОЇ церкви, по стіні написана історія чуда визволення Почаєва від турецького нападу. Монастир в той час ще був православним, ігуменом там був Мов Залізо; турецький паша вчинив напад на польський бік, багато сусідньої шляхти втекло до Почаївського монастиря, вагаючись чи дати відсіч ворогові. Скоро осаджені почали терпіти від нестачі їЖІ й у відчаї вирішили вийти, аби, вступивши до бою з ворогами, полягти у січі. Отець Иов служив останню службу, готулочи осаджених до їхнього рішучого подвигу Далі автор оповідає, як сталося чудо іна хресті монастирського храму з явплося зображення Божої Матері, яка рукою грозила турецькому війську. Гарматне ядро, випущене осадниками у бік цього зображення, повернулося до турків. Це й стало причиною панічного страху серед ворогів, а отже, й причиною скорої перемоги польського війська. Тут же Микола Костомаров пише: «У цьому ж монастирі показують яму, вирубану в скелі, куди преподобний Йов інколи залазив, бажаючи усамітнитися для роздумів» Попри : ПОМ РАГУ - й ії Р г ті Фо а. іт дж їр но ій тт ж во й я - ЛИ п Ган Юнь «ов Шини меню ритетьо оо РРО я У йровазтав Ра тяж ше роя поро ніц, п урни - Р "ЖРРрояну -ійніні РОМ тато З ній ря при Гой ля и і Р Р г-но Р Р Жод Я вай й Вів Й бо нн я "ор няні пи оч "ло, - те х'ной чом ( Костомаров Н. Й. Автобиографния. - К., 1992, -- С. 125). Літературний набуток Йова Почаївського вивчений слабо, однак досліІДНиИКИ відзначають, що писав він просто І зрозуміло, вживаючи тодіштию українську літературну мову. Нинішні дослідники змушеш покликатися на чужу думку про ці зразки полемічної літератури, а не висловлювати свою з тієї простої причини, що десь із вісімдесят творів Йова чщиїюаоят сь я нених би я щем Почаївського, які б могли нам привідкрити ще одну сторінку його життя 1 праці, загинули у Варшаві, куди їх забрали 1932 року разом з архівом Почаївської лаври. Однак Йовові Почаївському, певне, як нікому іншому з письменників, поталанило. За зас перед церквою його канонізували. 19 травня за православшим календарем відзначають день пам'яті преподобного Йова Почаївського. Микола ВАСИЛЬЧУК Во ім'я Отця ї Сина і Святого Духа! Освячений Архієрейський Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату після старанного дослідження життя І! святительського служіння Київського Митрополита Петра Могили, ревності по Богу ! благодаті Святого Духу сповненого, знаходить нині, в рік його 400-ліття від дня народження, вчасним канонізувати і приєднати до лику великого Київського Митрополита ДІЯННЯ ОСВЯЧЕНОГО АРХІЄРЕЙСЬКОГО СОБОРУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ «ПРО КАНОНІЗАЦІЮ СВЯТИТЕЛЯ ПЕТРА МОГИЛИ (1596--1647), МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО» Святитель Петро Могила є окрасою Церкви Христової, ревнителем православія, подвижником благочестя І взірцем архіпастирського служіння Своєю освіченістю і трудами на благо освіти в Україні Святитель Петро Могила перевершував усіх сучасних йомуієрархів не тільки в Українській ! Руській Церквах, але й в усій Східній Церкві, Він заснував Києво- Могилянську Академію, що стала розсадником І вЗірцем для духовних шкіл у Росії та інших православних країнах Господь запалив цей світильник у той час, коли після Брестської унії 1596 року православіє в Україні знаходилось у занепаді Протягом усього архіпастирського служіння Святитель Петро мужньо захищав святе православіє, зміцнював церковну дисципліну, оновлював духовно-моральне життя своєї пастви, легалізував Українську Православну Церкву | тим Самим дав ій можливість здійснювати своє спасительне служіння. Для всієї Східної Православної Церкви він склав «Православне Сповідання віри», прийняте : затверджене всіма Православними Патріархами, яке і до цього часу залишається її символічною книгою Заслугою Святителя Петра є видання «Требника» і «Служебника», що покладені воснову однаковості і благовидності православного богослужіння, і які стали взірцем для наступних видань цих важливих богослужбових книг Православної Церкви. Святитель Петро Могила багато доклав праці в справу оновлення 1 будівництва храмів Божих: він реставрував святу СофіюкКиївську після її запустіння, оновив церкву Спаса на Берестові, збудував храм на місці Десятинної церкви, спорудженої святим рівноапостольним князем Володимиром, та інше. Трудами Київського Митрополита були канонізовані угодиники Божі, які подвизалися в Києво-Печерській лаврі Усе своє майно, що дісталося від батьків, Святитель Петро використовував на справу Божу: освіту, будівництво храмів і монастирів, видання книжок, допомогу нужденним. Святитель Петро докладав чимало зусиль до з'єднання Східної І Західної Церкви на грунті віровчення єдиної Святої, Соборної і Апостольської Церкви Сучасники Святителя Петра Могили порівнювали його труди з трудами і подвигами св. Василія Великого, архієпископа Кесарії Кападокійської (ІМ ст.). Переконаний у подвижницькому житті і невтомній діяльності на благо святого Православ'я і Української Православної Церкви, зокрема, Митрополита Київського Петра Могили Освячений Собор визначає: 1. Приєднати Митрополита Київського Петра (Могилу) до лику святих для церковного шанування і занести його ім'я у православний церковний календар. 2 Чесні останки Святителя Петра, які загинули під час висадження у повітря Успенського собору Києво-Печерської лаври, віддати на волю Божу. 3. Пам'ять його святкувати 1 січня за новим стилем, у день його смерті. 4. Писати новопрославленому свЯятителю чесну ікону для поклоніння відповідно до визначення Сьомого Вселенського Собору. 5, Надрукувати житіє Святителя Петра, Митрополита Київського і скласти йому богослужіння, а до цього відправити службу за Загальною мінеєю. 6. Благословити будівництво храму на честь святителя Петра Могили, Митрополита Київського у місті Києві. 7. Від імені Архієрейського Собору оголосити українській Православній пастві про канонізацію Святителя Петра Могили і сповістити про це Предстоятелів Помісних Православних Церков. Предстательством і молитвами Святителя Петра хай об'єднає Господь православних людей в Україні в єдину Помісну Православну Церкву. зи б но 0 з 00 бен - - ПР і то БУР. ІРО РЧР ЧР РЕ -- Ків « аннійння -

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин