Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №31 за 1997 рік

Слово Просвіти, №31 за 1997 рік

«У СРОСВЯЧІ ь: 1868-199/ п - Я. Промовуї принципи - |, Пестримно пине чос Ноче недовно цу ВШОувся У збад ношого ім. Т. Шевченко . | Збеукроїнського товариство, о вже й миноє п а яць ї зпершим відірваним пистком кален- - дорнового, 1997 року оповіщає, що всього . через рік це Товариство відзначатиме свій . о Т9Юмлітній ювілей. | дуже можливо, що 8 грудня -- день заснування «Просвіти» -- буде знесено до календаря наших націонольно- . держовних свят. Адже недарма Президент ЛО Д Кучмо у своєму привітонні з'їздові висловив перекононня в тому, що з усіх модських організацій саме «Просвіта» роє помітну консолідуючу роль. А віцеєр-міністр І Ф Курос, немовби и висповлене Президентом, го- - о ворив про нашу організацію як таку, що від . свого заснування і в наш чос обстоювання |. незалежності, сгенеруволо ідеї національновного відродження» | нині може єднати дії всіх громадських організацій, «рім антидержавних. | підставою тому є, зокремо, її конструктивне співробітництво з органами державної влади. Відрадно й те, що й святійший Філарет, Патріарх Київський г всієї Руси-України у своєму благословенні з'їздові відзначив консолідуючу роль Товориство, його обстоювання у церковних спровах ідеї єдиної Помісної Української Церкви. Тож не дивно, що ця послідовна позиція - Товариства на конструктивне співробітни- | щтВО знаходить відповідне порозуміння |і підтримку органів влоди. Свідченням тому є, зокремо, й останнє доручення Президента, за яким Прем'єр-Міністра Павла Лазаренка зобов'язано до Ї пютого розв'язати питання про покладення на Державний комітет у справах національностей та міграції контрольних г координаційних функцій в гапузі мовної політики, про введення посади заступника голови Комітету та утворення відповідного підрозділу з цих питань. Крім того, будуть розроблені нова редакція Закону про мови то Комплексно програма розвитку укроїнської мови. | До цього ж ряду заходів з боку глави держави . можемо зарахувати | розпорядня про обов'язкове інформування населення в країні, без чого нині неможлирий процес формування громадянської свідомості, не кажучи вже про ноціональнопатріотичне виховання. Однак тут ми в праві запитати себе Чи не стонеться з цими новими урядовими заходами те соме, що ий із попередніми -- тим же Законом про мови та Програмою його реалізації, виконання якої в нашій області уже мало б завершитись? Таке справді може статись. Особливо втому разі, якщо вжиті заходи не будуть належно підтримані якомога ширшою (| послідовною роботою всіх національнопатріотичних організацій, якомога тіснішим конструктивним співробітництвом із державними заклодами то одміністративними структурами, зрештою - широкими верствами громадянства. Це побоювання випливоє ІЗ ниніШшньОГгоО СсТОану укроїнського національно-духовного відродження та патріотично-просвітницького руху в крої то и Україні в цілому Недостатність його цілком очевидна А важливішими причинами такого стану, крім економічної розрухи, яко викликало зубожіння і збайдужіння значних верств людності, бупа наростаючо партійно-політично диференціація | пов'язане з нею політичне протистояння. Та й просто таке собі змагання за свої партійно-групові інтереси, в якому забувалося про увагу |не кажу вже про плідне співробітництво) до того Товариство, яке свого часу було копискоюг усіх наших націонапльно-патріотичних рухів | яке Сільшовицько-проросійський режим не "льки нищив, д и саму пам'ять про нього есляко дискредитував Зрештою, запишки тієї дискредитації і нинішнє розшарування сил спричинилися в нашій області до того, що владні структури були більше заоклопо тОні налогодженням СТОСУНКІВ ІЗ партями, Оніж ІЗ тОКОЮ організацією , як «Просвіта» У результаті, но відміну від сусідніх облас гей, у нос донедавна всі "Іпки ВЛОДдИи по СУТІ відмежувалися від безпосередньої участі в нти. А пригадаймо, як-то кописСь педве чи не влосне виживання, вигідніше узаплежнюва- Тись Звідси стає зрозумілим, чому в більшості районів області і досі немає осередків «Просвіти», а в Хотині він зоявив про себе пише після того, як упав з п'єдесталу «вождь» та був увільнений голово роиодміністрації Зрозумілішим стає також, чому членами Товариства «Просвіта» є переважно вчи: телі, незважаючи но те, що їм по півроку не платять зарплати. Гак, вони змушені вдавотись до страйків, вимагаючи хочо б частково повернути їм борги Але ці вчителі-просвітяни свідомі того, що свято справа утвердження нашої державної незалежності потребує не тільКИ їхньої праці фахівця освіти, а й їхньої громадянської енергії та Ініціативи | хіба не дивною виглядає панівно поки що логіка, що це святе почуття патріотизму має виявляти рядовий учитель чи інший якийсь там простий уболівальник, а працівникові управління, державної адміністрації, депутатові Рад, керівникові підприємства, редакторові газети, настоятелеві храму це вже не личить, бо він, мовляв, і так робить вожливу державну справу А рядовий учитель хіба не робить її, щоденно сіючи розумне, добре, вічне? Ця «новономенклатурницька» логіка у поглядах на участь у громадсько-патріотичних організаціях відчутно підживлює іронічне ставлення до них з боку пасивніших, не кажу вже ворожих, верств громадянства, сприяючи поширенню антипатріотичних, пюдина» дуже розпливчате Обиватель теж по-своєму пюдина хорошо Але коли Він, постійно живучи серед народу, а тим більше ще й вибившись у чини, звертається до нього з високої трибуни : гукає но всю державу недержавною мовою, ТО, питається, чи ж поважає він цей народ, чи справд! хоче вн йому добро, чи ж є він патріотом цієї держа: ви? Тобто чи ж хорошо він врешті пюдино Адже пора нам усім усвідомити, що ворогом нашо: державності є че ТІЛЬКИ РАКА НА убогість її громадян, а й насаджена російським царизмом то більшовизмом ота двомовність, яко споконвіків уарсеналі мперіалістів бупа знаряддям розколу ! резмивання духовних сип підкорювоних НОРОДІВ Отже, справа тут полягає справд! ще :! в морал! Адже поважати закони держави і виконувати їх -- це не тільки правовий, а ми моральний обов'язок кожного громадянина. Тому тут мов би діяти й інший принцип. Якщо ти не хочеш прийняти том закон, який захищоє духовні основи корінного народу цієї держави, то тобі належить скористатися гарантованим Конституцією правом вибору іншого місця проживання. А не підминати п закони під себе. І це буде вчинок справді хорошої людини 2. Про символи, мораль і політику Почну з парадоксу доби: одних законів нам бракує, іншими нехтуємо. | особливо прикро, коли останнє - з боку владних осіб занепадницьких поглядів на життя взагалі І нашу державу зокрема, сприяючи огульним звинуваченням у всіх нинішніх труднощах саме її, її «нєзалєжності». Гостро та влучно про останнє сказав поет, голова «Просвіти» Херсонщини Микола Братан: У міщанина «принцип» є, | до сьогодні так ведеться В криницю спершу наплює, Затим... води звідтіль нап'ється До результатів існуючого морально-політичного клімату відносяться і непоодинокі факти нехтування з боку влоди пропозиціями, ініціативами національно-патріотичних товориств та ий самими правовими, конституційними положеннями Найперше це стосується виконання Закону про мови, а нині вже й 10-ї статті Конституції України. Правда, в системі освіти наша п'ятимовна (українська, румунська, російська, єврейська, польська) область сягнуло незрівнянно кращих результатів у порівнянні, скажімо, із Запорізькою, де мені випало побувати на конференції нашого Товариство, за результатами приведення мовного статусу навчольних закладів у ВІДПОВІДНІСТЬ ДО НОаЦІОНалЛьЬнНоОгГО складу населення. Однак тепер потрібна подальша наполеглива і послідовна робота. Адже не секрет, що і в школах, і вузах міста далеко ще не все гаразд. Є вчителі і викладачі, які досі не перейшли но ведення свого предмета державною мовою У позакласній роботі нерідко панують т зв «престижні» мови, Пільки не укроїнська. Як приклад назву популярні студії чи гуртки бальних танців, де наші діти, навіть в Укроїнському народному домів Чернівцях, навчаються танцювати під онгліиську І російську пісенну музику. Це при нинішньому поширенні українських авангордних гуртів Але що вже говорити про художню СОМОДдіІяЯльніІСТЬ Дітей, коли відповідні комісії при органах влоди по суті не працювали, а якщо й розглядали стан справ, то надто мляво 1, головне, неефективно. Бо якби про ефективність дбати, то реалізацію мовної політики треба було б почати безпосередньо з Рад (Верховної, обласної, міг кої) | проаналізувати, який приклад виконаннія закону | Конституції подають депутати, а з ЧИМИ 1 8сСЯ наша юєСтиція, яко покликана-ноОГглядати г Октивно с прияти ПЧиИКоОноОННІО їХНІХ ЗИМОЇ Пере конаний, що в "такому разі проблема 4 Ще один приклад стосовно ліквідації символів тоталітаризму. Сотні вулиць ще й донині в обласному і районних центрах носять назви різних його «героїв» -- від вірної подруги блудливого «вождя», до «легендарного комдива», що стов героєм анекдотів ще у ті самі тоталітарні часи А Ленінський район і пам'ятники Леніну? У Хотині, правда, він уже впав, але цікаво, що міліція одразу взялася розшукувати того, хто здійснив цей протиправовий вчинок. Га чи не важливіше було б своєчасно притягати ДО ВІДПОВІДОаЛЬНОСТІ тих «ВвідпОвІДаЛЬНнИиХ», котрі своїми зволіканнями чи то у ліквідації неплатежів населенню, чи у ліквідації антидержавних символів створюють соціальну напругу, яка загрожує не тільки окремими протиправними вчинками, а й новою коліївщиною, яка різномастих лужкових дуже порадувала б: адже це їхня тактика -- руйнувати «до основанія», а «затєм строїть» все ту ж імперію Як зайшла мова про пам'ятники «во- ждю», то варто згадати ще ий справу з будівництвом пам'ятника Шевченку в Чернівцях. Вона вже триває сьомий рік, ав результоті визначено пише місце для його зведення, яке до ТОГО ж не відпПОоОВвВІДаЄ Ні історико-архітектурним вимогом містозабудови, ні значенню Кобзаря у нашому ноціОНОЛЬНО-Ддержавному віДРрОДЖеннН І А натомість на проспекті Незалежності (коло дитячої полікліники) відведене місце для будівництва церкви, залежної від Московського Патріархату. Проект її розробляє той же архітектор, який все зробив |не без сприяння відповідного управління), аби цей пам'ятник відсунути подалі від мерії, за межі площі, в отой зафонтанений сквер . Зв'язок, може, й випадковий, та промовистий щодо тенденції «осквернення» наоціонольно-дер- ЖОВНИХ СИМВОЛІВ | МОЖЛИВО ДОВШОГО утримання тотолітОрних Звичайно, існуючі нині соціальні | націонольні проблеми зав'язалися складним, до того ще й чорноморським вузлом. І розв язати його не можна одразу, зусилплями самої лишо влади А тільки Тоді, Коли, як мовилось у Кобзаря, «і царята, і старчота» ставитимуть перед собою питання «Хто ми в Україні: її свідомі громадяни чи обивателід» старотимуться бути першими, а не останніми, | тут Товариству «Просвіта», можна скати, аст корти в руки Адже ЦО ВОНО СВОГО Слово ПРОСВІТИ - національностей як єдиного Українського народу. «Ми вс! укроїнці» -- має стати девізом нашого широкого громадянського єднання | цю роль Товариство відіграє, якщо пого осередки функціонуватимуть не лиш у новчальних заклодах, б и но підприємствах, в установах, а в них гургуватимуться пред: ставники ноиширших верств суспільності | ВСІ разом доклодатимуть зусиль для того. аби поступово та неухильно виходити |з стану духовної амнезії, як би це не бупо болісно для декого Бо безпам'ятство зпе позночається на долі не пише окремої пюдини, Да и ЦІЛОГО СУуспіЛЬСТВО Звичайно, об'єктом особливої Уваги цих широких верств просвітян мала б стати учнівська І студентська молодь, справа згуртування пворгонізаціях «Молодої Просвіти» Адже, як це не прикро, у ношому крої лише на Вижниччині маємо її районне об'єднання Показово, що причино токого становищо знову ж таки полягає у хибному розумінні просвітницького руху не пише но місцях, ай у Міністерстві освіти. Хіба не про це свідчить, скажімо, «Концепція гуманітарної освіти в Україні», де твердиться, що вона мусить «мати депопітизовану спрямованість», і в той же час нагопошується, ЩО навчальним закладам «надається | свобода викладання», о до того ж і повна свобода обстоювання «світоглядної позиції викладача » Гадаю, шкідливість цих тез нині особливо очевидна, оскільки наша доба з широко рекламованим культом споживацтва, як справедливо твердить Ю Шевельов |Шерех), «виховує людину з порожньою душею, людину без особистої і національної гордості» «Просвіта» мола б нині якнойтісніше поєднати свою роботу із системою освіти ще й з огляду на якомога ефективніше здійснення президентської програми «Діти України» Ми, буковинські просвітяни, мали б бути задоволені, що наше зусилля по відновленню видання журналу «Ластівка», який виходив г в часи чужоземного панування в краї, має прямий стосунок до неї Алеяк пояснити, що більшість районів, богато шкіл міста ще не прилучилися до його творення, бо навіть не розрахувалися за видані попередні номери. Кожного (разу журна перебуває під загрозою припинення видан». ня. І тільки спонсорська підтримка (здебільшого спорадична | неоперативно) дозволила видати дев'ять його номерів. | Отже, знову наголошу: чи не найперше наше завдання іти но ДОПОМОГУ школам, приходити до дітей з усім найкращим, найблагороднішим, що є в Людині, в загальнолюдських цінностях. А серед них - патріотичні почуття любов до рідної землі, мови, народу, ботьків ! Ботьківщини Це цінності морольні, та водночас і політичні | слушно сказав у своєму виступі на 2'їзді делегот-молодопросвітянин: «Ми вибрали «Просвіту» як найбільш стабільну організацію і тому, що не хочемо бути відчужені ВІД політики, культури, духовності народу» Виявляючи солідарність із промовцем, З ІЗД схвалив висловлену ним пропозицію - уже в травні 1997 року скликати «Молоду Просвіту» но її перший форум Так, якщо ми справді хочемо добро нашій державі, нам необхідно широко розгорнути послідовну паотріотично-просвітницьку роботу | не тільки в межах кожної області зокрема, а й у т зв'язках з діаспорою, 3 іншими областями Укроїни, наплагоджуючи, скажімо, обмін дітьми но період канікул ( як ми започатковуємо нині із Хортицьким ро" йоном м. Зопоріжжя), надаючи посильну допомогу для шкільної юні Східних областей (Донецьк і Севастополь) і ближнього зарубіжжя (|Сучавський повіт Румунії) тощо. будуючи державу, маємо будувоти ! себе в ній. А в цій справі не допоможуть мітингов! заперечення набутого досвіду, не тільки просвітницького, а и ток званого «парто" краотичного», згадаймо розпорядження Президента про обов'язкове інформування населення. Бо не форми відігроють вирішальну роль, а зміст, яким вони напов" нюються | наше завдання полягає 8 ТОМУ": щоб наповнити їх реальними справами; 9 ме розмовами, живою роботою Бо тільки З ній можна загартувати вопю, здатність до" | що пати труднощі, виховувати все Те, ух - , іі притаманне справжнім громадяно патріотам своєї незалежно: держави Віктор КОСЯ ЧЕНКО, голова Чернівецької обласно и «Просвіти», доцент УДУ, члем Спіяк іти письменників, відмінник Фе, Украї м нні РР нні" 20) керізники Їзо Сспонукою з партійної гори) | МОВОЮ Вб україне ькІй державі часу віІДПрРОЛО велику роль у процесах зхОдили до товариства «Знонна» го ше й зноаишла б напожне втілення Аджо все ноціОНнОЛьЬнНОГгО СсамоусвідОМЛення розмежо -плочували членські внески У "ому числі маю починається із спідомості, тобто з гопови нОмоОогОо іМПерськими кордонами нашого НП ВОЗ! , єтверту ВЛОду прег у. ЗМІ, ГА ТУТ шо и доб; хе ППДепудноО але псе ші народу Гож мому | умоп укрити око! дер зокрема оргонми обпаєгно | ройонниу Рад ІИЖжіг принци! Ла КОкОЯ розниша, на кОкоОм жОпної ноепзапожності тим Більше напежить о й з ік Ззабні мезопозжні видання, які умезо г говоріть, ліш би чел Лог бил харошій» дОаоти про ноціонольно держайбницько ожини ги! субуи мАг Т и зАгГуЖжпипі ь з огладу но Воно аеТ М Моно Го І ПОнНИТТЯ «хорошо самоуспідомленнія ромодян України С їх

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин