Сторінка · с. 8сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №31 за 1997 рік
Слово Просвіти, №31 за 1997 рік
ВЯмог КІТ А
| Який же передпочаток того сяйва, що спалахнуло вперше в печері в далекій вифлиємській пустелі, а потім понад зем: рлею, світом, Всесвітом, прогнало морок пітьми, визволило людський дух з неволі гріха і вручило людству ключ од Царства Божого? 4; -Був День Господній, у яким ізраїльтяни ПРИНОСИЛИ сво! дари. Серед них | багатий ЧОЛОВІК Яким, що вирішив: нехай буде відо мого багатства всьому народові, а йому . Відпущення гріхів і милість од Бога.
Та не прийняв священик од нього ті , дерми, нагадавши про якийсь гріх, через який Господь не послав йому дитя Не можна, мовляв, тобі, Якиме, дари ці при- | носити, бо ти не подарував нащадка . | Зажуривсятяжко Яким та й став вивча- - ТисвІЙ родовідаж до дванадцятого коліна и Відкрив, що ва праведники того родо- , Вого древа залишили нащадків для свого краю.
Пішов Яким у пустелю і від немолодої своєї дружини Анни, й від численного багатства. Поставив намет, постував сорок днів і ночей, сказавши: «Не буду ні пити, ні Істи, допоки не змилостивиться наді мною Господь. А їжею й життям буде мені молитва».
Туга краяла серце й немолодої Анни. Вона усе оплакувала своє вимушене вдівство та свою бездітність Не розрадило й навіть нове Господнє свято Служниця ЮдіІф хотіла втішити свою господиню: «Скільки будеш плакати? Настав день Господній, | не можна тобі плакати». -- «Залиш мене в спокої, -- зронила Анна, -- чи ж не бачиш, що Господь принизив мене?» На що Юдіф промовила безжально: «Чого цея буду тебе вмовляти? Господь замкнув твоє лоно, щоб у тебе не було нащадка в Ізраїлі».
Ще більший біль стиснув Аннине серце, але вона вмилася, зодягла шлюбний одяг і вИЙШЛа в сад. (ла під лавром та й стала молитися, примовляючи: «Почуй мене, Господе, як почув Ти Сару й послав ти сина Ісака».
Звела жінка очі до неба й побачила на дереві гніздечко пташине Та мирна радісна картина лише додала печалі, і вона знову залилася слізьми: «Я стала прокляттям у синів Ізратлюї мене з насмішками відлучили од храму. Не схожа я на птахів небесних, бо в них є дітки, не схожа | на тварин безмовних, бо тварини безмовні мають нащадків у Тебе, Господе Не схожаяйна землю, бо й земля приносить в пору плоди й благословляє Тебе, Господе»
Поки плакала та примовляла, не помпила, як поруч став ангел Божий І сказав «Анно, Анно Господь почув твою молитву. Ти станеш плідною й народиш дитину Про твоїх Нащадків буде говори- ТИ СВІТ»
Днна витерла заплакані очій промовила щиро «Якщо я народжу дитину -- чи хлопчика, чи дівчинку, -- Віддам ії в дар Господу моєму і вона буде служити Йому все своє життя»?
Ангел Божий з'явився и до Якима І иому повідав, що молитва його почута І прокляття з них обох знято Аж тоді повернувся Яким додому, знову приніс дари Господу десять чистих якниць, дванад ЦЯТЬ МОЛОДИХ ТеляЯТІСТО КОЗЛЯТ ДЛЯ ВСЬОГО народу Незмигно дивився він на золоту пластину жреця (золоту пластину на Олакитній нитці носив на головному уборі, начолі, первосвященик Нею вимірювалася гріховність чи праведність) Цього разу
золота пластина на блакитній нитці показала, що чоловік очистився од свого гріха, г дари иого буде прийнято
Немолода Анна завагітніла и народила дівчинку, яку назвали Марією Око Боже спочивало на дитяті ще від зачаття Коли
виповнилося ги шіСТЬ МІСЯЦІВ, пПОСТавила її мати -- чи зможе вона стояти А Дівчинка зробила ам кроків г повернулася до матері
були тоді и матері захищені бронею віри и знаньт чітко розуміли, де проходить межа між грішним та праведним Пильно оберії алпася чистота ДІВЧИНКИ В І ріховному
БЕР РР ни они - но що о Ж - - п
СВІТЛО ТИХЕ
За протоєвангелієм іакова
світ. Поклялася Анна, що не ступить. Ії дитя по землі, аж поки вона не введе Ії до храму. Місце для дитяти було відведене особливе, куди нічого не заносили нечистого І доглядали за дитям дівчата-незайманиці
Річницю від дня народин святкували гучно Закликав Яким жреців, книжників, старших та весь люд простий І благословили жжреці дитя, благословили первосвященики, вітав народ її.
Анна ж понесла дитину у висвячене місце спочивальні, стала її годувати, співати щасливо та славити Господа, що позбавив Ії ВІД насмішок та кпинів воропв. Тож нехай наслухають щасливий спів матері дванадцять колін Ізраглю, бо ж вона, недавно безплідна, проклята Богомі осміяна народом, годує грудьми дитя
Коли ж виповнилося дівчинцітри роки, як т було обіцяно, відвели її до храму Божого Вона сама піднялася східцями до вівтаря, а священик заніс її за царські ворота Зійшла на не! Божа Благодать, і всі це побачили по тому, як дитя веселилося, щебетало та стрибало від радості Тому йне плакало за батьками, не рвалося до них, коли вони залишали храм
Зростало віднині при храмі під опікою ангелів Навіть поживу приймало (з їхніх рук. Оберігали її і тримали в чистоті та святості. Стали радитися жреці, що ж ро: бити з нею, щоб вона де не оступилася та не осквернила святинь Первосвященик через молитву запитав у Господа, що ж
ке. Але жрець зупинив иого, суворо нагадавши, що перед тими, що насмілилися зневажити Бога, розверзлася земля.
Наполоханий Йосип взяв Марію й повів у свій дім, сказавши, що залишає її в нім, асамідетеслярувати Повернеться ж, коли Бог покличе його
Стала прясти Марія Якось, ідучи з глеком по воду, почула несподівано голос, що промовляв до нег «Радуйся, благодатна! Господь з Тобою, благословенна ти між жонами»
Сполохалася дівчина, повернулася додому г знову взялася за прядиво І Тоді з'явився перед нею ангели промовив! «Не бійся, Маріє, бо Ти одержала Благодать Божу і зачнеш за Словом Його»
Вона ж подумки відказала «Невже ж я зачну від Бога живого і народжу, як будьяка жінка народжує?» -- «Не так, Маріє, -- почула у відПОВІДЬ, - алесила Всевишнього осяє Тебе, тому й народжений Тобою святим наречеться, Сином Всевишнього | наречеш Його Ісус, бо Він спасе народ свій» На що Марія відповіла «Я -- раба Господа, і нехай буде, як ти сказав»
Марія пішла до своє! двоюрідної! сестри Єлизавети, що носила під серцем майбутнього хрестителя Спасителя -- Ївана Хрестителя Була просвітленою Єлизавета. була пророчицею, як і багато хто у цьому родоводі, що множив праведників Вона зустріла родичку захопленим вигуком «За що мені така честь, що прийшла мати Господа мого до мене? Бо ж малюк, що в
робити занею | знову з'явився ангел І мені, неначе застрибав благоловлаю ВІДПОВІВ «Захаріє, Захаріє, піди поклик Тебе» КО ЗОЛИ ВдІвціВ із народу ї нехай вони принесуть Марія ще не осягнула сповна татни, яку ПИЛИ ому ОСЛОДі», покаже знамення, повідавіи Архангел Гавриїл тому ис пов: гому Вона ! стане за дружину, зберігаючи Єлизавети видалися ій незроз МИЛІ ї б ААУ ЗМ | Лише промовила здивовано ра Я є Серед тих, що примли дО храму, був | ПОДИ, ЩО ВСІ чароди землі ; 5 б; вдівець, Тесля РМ Гетаг Та! ВиОр Божим впавна олагог ловлятимуть / У) оо Є НЬОГО ІЗ мого Палиці випетла гопуобка | обу па вона у рідні гри місяці й - закружляланадним покруглішало. а с грах пебінолиь о б Тори РІВНО" РАДІЄ ПІ О НІМ тебе оорано, повернулася додому й ховапл - - емо щоб взяв до себе и оберігав Діву господ дей Йшов їй ШІ тнадця! ог раз ню» ТаЙИосип запротестував, що і старий На шостому МІСЯЦІ її ваптносі ВРУ СИТМІВ уже дорослих має, и не хоче нувсяЙосигп Чодому Перек уріканани виставляти сере на пПосСміІХОПИСЬКО ПЮДОСЬ побачийп ва! ітну Марію У м! ПОрІї і ІнО Оув
блово ПРОСВІТИ
вражений Сховав Йосигі обличчя в дока нях, впав ниць !| довго плакав примовляючи! «Як же я тепер буду звер. татися до Бога мого, як буду молитися 3а Діву цю" Я ж привів піз храму незайманою і не зумів оберегти її. Хто обдурив мене? Хто заподіяв зле моєму дому | зганьбив Діву? Чи ж не сталося зі мною ТОГО, що сталося з Адамом? Коли той прославляв Господа, з явився змій, побачив Єву одну і спокусив 1. Те сталося й зі мною» Марі; ж сказав з докором «Ти була під опікою Божою, що ж Ти наробила? Ти забула Господа Бога свого! Для чого осквернила душу свою ти, що виросла в святому храм; страву приймала од ангела?»
Прко заплакала Марія й промовила «Чиста я гне знаю мужа?. -- «То звідки у плід у лоні Твоїм?» Вона ж сказала щиро. сердно: «Клянуся Богом, що не знаю звідки». й
Наполохали Йосипа ті слова. Став він думати, що робити иому якщо він втаїть п гріх, то стане він ПОрушником Закону, а якщо розповість синам Ізраїлю, то віддасть безвинну кров на смерть Що ж робити з нею? І вирішив відпустити її Нехай іде собі, куди хоче
Вночі ж з'явився ДО нього ангел Господній уві сні і сказав: не бійся за Діву, бо те, що в ній, -- Від Духа Святого Народить вона Сина і ти назвеш Його Ісусом. Бо Він спасе народ твій від покари за гріхи»
Прокинувшись, Йосип прославив Бога і залишив Марію в себе Вранці прийшов до нього книжник Анна и запитав, чого той не був на вечірньому зібранні. Йосип відповів, що втомився з дороги й хотів відпочити Анна ж побачив ваптну Марію, побіг до першосвященика й сказав, що Йосип пішов проти Закону
Невдовзі прибігли слуги й повели Марію та Йосипа на судилище (Став доркати Марі первосвященик, навіщо, мовляв, Вона опорочила свою душу І! забула про Господа Бога свого. Жила ж у святині,
страву бралавідангела, слухала спів в вуст
його, раділа, відчуваючи світло иого по-
руч. А Марія знову плакала, як | перед
Йосипом, і знову клялася, що чиста вона йне знає мужа Тоді первосвященик став
дорікати Иосипу, а томи теж клявся, що не
мав гріха з Дівою
Перевіряли їхню гріховність водою, та гріховності не виявлено, | їх ВІДПУСТИЛИ. Посадив Йосип Марію на ослата и поман"
дрував у пустелю, щоб приховати її гріх Знайшли печеру, тесля запишив ваптну там із своїми синами, а сам пішов шукати повитуху на околиці Вифлиєма
| сталося диво-дивнеє з природою, навколишнім світом у годину, копи мав з'явитися Син Божий Йосип мовби ишов. але не рухався Вражений, роззирнувся ЧОЛОВІК побачив, що й повітря стало якесь інше -- завмерло й нічого в ньому ме сколихнеться, мовби затамувало подих ! пташки зупинилися у своєму леті ВідІрвав погляд од неба й подивився на землю " побачив людей робітніх, що саме обідали Сиділи навколо великого жбана, робили руками рухи, мовби беруть страву, але не брали її й не іли, бо теж знерухоміли " дивилися в небо Побачив Йосип овече котрих мовби й гнали, але вони стояли "МФ місці Пастух підняв руку, щоб гнати їх 2/" рука зависла в повітрі Перевів очі на РіА/
вона теж завмерла А кози що прийшли на водопій й торкалися губами, але вода не Текла В ІХНІ роти
Все живе зупинилося то! миті, за В пе жедчутті великого пришесй Д Спасителя
Повитуха вже прошкувала 3 гори : рушила з Йосипом до печери Вкляю" обоє, побачившиій хмару сайпиву старе
вмерло
а38е прорекла схвильовано «Душа моя 8 й «ЛО пичилась, бо я побачила диво Нард! У лішла Ч спадання їзраїтю А хмара ВІДМ ю - о, Ам "МАЛІ ще | їОДІ було витримати мого На см осі і "'аврую" зуло такого Сямво погасло, ! р яв М з 1 чу, Дитя и припало до Материних руд МОТРЯ Катеряма
ДГ
бо рояорРОдчцохкОогб
М
тор» С
- т орто ощо що зе» бог Ц о
-»
р» б оо? о "1
ст роцшцооцщ»ьмрооцятьао
я
янУт
Її
Й (г рег
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
