Nota bene · с. 16сторінка оригіналу ↗
РАЙ, ЯКИЙ НЕ ЗНИК
Слово Просвіти, №31 за 2005 рік
від спостережених архетипів, виявлених у її творчості). Рай — модель світу. Естетика Ю. Горбачова ґрунтується на особливих правилах спілкування з довкіллям заради уможливлення цієї моделі. Спілкування відбувається через ритм ліній, колорит, систему образів. Адже йдеться не про уречевлення (матеріалізацію) додаткових благ, а про створення й підтримання певного психологічного стану, що сприяє матеріалізації відповідних енергофлюїдів, — ідеться про концепт радості. Повернення світу доброї казки, де є фіолетовий слон і червоний тигр, де музика їде на півні. Абсолютно суголосний із ним за очищувальною, просвітлювальною силою світ благодаті, що його творить художник в іконописному циклі. На ґрунті наявних міфів Ю. Горбачов створює нові міфопоетичні сюжети, даючи нове смислове наповнення й емоційне, дещо іронічне, забарвлення — “Жінка і бик”, “Чоловік із прапором та жінкою”. Надзвичайно цікаво занурюватися у креатив як процес, розглядаючи 32 ескізи художника. Митець сам винайшов спосіб накладання на полотно, поверх олії, спеціальної суміші лаків. Загалом техніка виконання творів працює на загальний задум із виразним ефектом: полотно, олія, золото, бронза, мідь. Найчастіше саме в такому доборі. Ефект золотого віку. Нового чи вічно сущого? Хтозна. Золотого, як добро і краса. Видається: золото — не тло для творів, а спеціальним образ із системи образів митця. Образ, що є прихованою, глибинною метафорою, способом означення присутності Бога. А життя і є казкою, тому відгомін фольклорної основи — також метафора для виявлення реальності. У належному митцеві розумінні реального (а не лише видимого) світу. Тому й ростуть квіти завбільшки з дерево, а натюрморти стають живою натурою — райськими кущами. Скажете, вони дещо монументальні? Таж це — лики природи, такий пантеїстичний іконопис, де проривається правічна суть слов’ян. Художник не має потреби вигадувати, він уміє зчитувати зі світового міфу, дещо модернізуючи його, увібравши, як особистісний вияв, відлуння міфів інших етносів. Отож мчать червоні коні — слов’янський символ сонця — його творами, вишукуючи таких, як самі, в історії світового мистецтва...
А Київський літературно-меморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка запрошує пригадати дитинство й перше знайомство з творами Кобзаря, оглянувши невелику експозицію “Персонажі творів Тараса Шевченка в українській традиційній іграшці”. Кияни, та й не лише вони, уже, напевне, скучили за великими виставками української традиційної іграшки та ляльки, які щорічно (узимку) експонувалися в Національному музеї Тараса Шевченка як результат співпраці з Державним музеєм народної архітектури та побуту України, іншими закладами культури, окремими майстрами. Через ремонт музею виникла пауза. Отож Національний музей Тараса Шевченка, поєднавши експонати фондової колекції з фондовими набутками своєї філії, презентує у провулку Шевченка (будинок 8-А) спеціальну, невелику (через відсутність виставкової зали), але зворушливу експозицію. Тут і золотаве сяйво плетених із рогози витворів Я. і М. Ремінецьких, і ляльки Л. Костенко, і... А втім, маєте трохи часу? 15—20 хвилин уплинуть на вас, як промінчик сонця. І просвітліє душа ваша...
Тетяна ЧУЙКО
z
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
