Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Не будеш мати вищого закону за добро української нації, тож підпорядкуй йому всі думки і вчинки цілого життя”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

«НЕМАЄ ПОЖЕРТВИ ЗАВЕЛИКОЇ, КОЛИ ЙДЕТЬСЯ ПРО УКРАЇНУ»

Слово Просвіти, №31 за 2007 рік

Олександр ШЕПНІВСЬКИЙ, просвітянин Фото автора Піднявшись із метро “Дорогожичі” на світ Божий, я був приємно вражений: над Бабиним Яром було синє небо і світило сонце, гурт людей із різнобарвними прапорами зібрався біля дерев’яного хреста — символічної могили Олени Теліги. Відкрив захід голова центрального проводу Українських націоналістів-державників Павло Дорожинський. Заупокійну молитву провів архієпископ Житомирський Ізяслав, допомагали йому отець Роман із Житомира і отець Іван з Іоано-Христительської церкви міста Києва. Павло Дорожинський коротко розповів про діяльність Олега Ольжича і надав слово голові Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих Євгену Пронюку, який наголосив на потребі правдиво розповідати про діяльність героїв, вивчати їхнє життя; важливо, щоб люди старшого покоління, які знають про війну, розповідали про неї правду молоді, правду про нашу історію, про таких героїв, як Теліга й Ольжич. Ведуча свята, артистка Галина Яблонська, надала слово пані Катерині Криворучко, старшому науковому співробітнику Центрального державного архіву, яка сказала, що сьогодні ми вперше відзначаємо разом дні народження Олени Теліги й Олега Ольжича. Ольжич скрізь писав, що він народився 8 липня. Пані Катерина дослідила, що народився Ольжич 8 липня за старим стилем, тобто за новим 21 липня (цей факт підтвердив Павло Дорожинський, отримавши копію метричних документів із Житомира, міста, де Ольжич з’явився на світ). Пані Катерина зацитувала вірш Олега “Білі лебеді”, розповіла біографію Олени Теліги й Олега Ольжича, а ще розповіла, що місяць тому серед документів знайшла написані рукою Ольжича заповіді до сучасників. Ось ці рядки, озвучені Катериною Криворучко, Ольжич написав 1941 року: “Пам’ятай, що скрізь і всюди ти є українець, та немає іншого імені ні перед, ні поза могилою, тому живи і чини так, щоб зневажати цього імені ти не дозволив нікому. Не будеш мати вищого закону за добро української нації, тож підпорядкуй йому всі думки і вчинки цілого твого життя. Нагадуй собі, спалюючи сором скрізь і завжди, що Україну поневолено, і жертвуй для її визволення все, що маєш. Немає пожертви завеликої, коли йдеться про Україну, всією силою свого розуму і серця зневажай ворогів твоєї Батьківщини, інакше залишишся бідним рабом. У кожному українцеві вбачай свого брата і його змагання до волі прийми за свої власні. У соборній єдності української нації непереможна сила, а в роз’єднанні — загибель. Пам’ятай, що право своє і народу здобудеш тільки боротьбою, тому не плач, не проси, не терпи покірно насильство ворога, твоя боязка покора засуджує твій нарід на пута і смерть. Покладайся лише на власні сили твоєї нації, та збільшуй їх усіма способами, її доля в твоїх руках. Шануй великі дні наших визвольних змагань, і схили голову перед героями, що поклали своє життя за честь і волю України. Їх смерть бери як найвище відзначення, і стань його гідним сам. Знай, що честь втрачається лише раз і назавжди, тому Батьківщині будь вірний до загину. Знай, що немає сили, яка б стримала український народ, коли всі його сини, як один муж, запрагнуть волі, свідомо та непохитно вестимуть бій в рядах української національної революції за створення самостійної соборної Української держави”. Від хреста — символічної могили Олени Теліги — учасники заходу пройшли колоною до вулиці Ольжича, де біля пам’ятної дошки на будинку продовжили вшановувати героя. Тут звучали вірші, пісні й добрі слова, присвячені Поету. ра, Києва, Коростеня, Малина, аби пошанувати пам’ять героїв. Біля пам’ятного знаку — маєво синьо-жовтих та червоно-чорних прапорів. Майже половина присутніх — молодь. Панахиду по загиблих героях відслужив священик Української Православної Церкви Київського патріархату отець Леонід. Відбувся мітинг громадськості, який вела Галина Жемацькас. Розпочав його сільський голова Федір Харченко. Виступили голова обласного товариства “Просвіта” Святослав Васильчук, який наголосив, що, незважаючи на всі намагання тоталітарного режиму, лютого ворога української державності, стерти з пам’яті народу героїчні сторінки його історії, — правда бере гору, все таємне стає явним. Виступили учасники боротьби ОУН-УПА Карпо Шостак, Михайло Франчук із Коростеня (на жаль, ще один учасник — Ольга Орловська — померла у березні ц. р.). Говорили на мітингу голова обласної організації ВО “Свобода” Руслан Коцюбинський, Дмитро Скоропад (“Національний альянс”), голова Коростенської організації ветеранів Борис Черниш, житель селища Буча Київської області Микола Трохименко, вчитель-етнограф Микола Брицун, автор книжки про УПА на Житомирщині Володимир Плотницький, якому днями виповнилося 85 років.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин