Нащадок Михайла Грушевського з Кубані хоче бути просвітянином. · с. 7сторінка оригіналу ↗
«ВЕСЕЛА АБЕТКА» — ДЛЯ ДБАЙЛИВИХ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ Найбільшому в Мережі українськомовному сайту для дітей — 5 років!
Слово Просвіти, №31 за 2007 рік
Богдана ПРОЦАК, голова Союзу українок, просвітянка, м. Севастополь
“Є надія, що ця сторінка стане притул( ком для української дитини, затишним ку( точком у безмежному океані чужомовної Мережі. Є надія, що дорослі дяді й тьоті, які проциндрюють народні гроші на чужі й ворожі Україні справи, як(то кавеени, ма( маду(какаду, вєрок сердючок, урешті( решт згадають, що у них є свої, українські діти”. Із цих слів почалося існування в Інтернеті сайту “Весела Абетка” http://abetka.ukrli- fe.org/ — складової порталу “Українське життя в Севастополі” http://ukrlife.org/. Важливість цього ресурсу важко переоцінити, а радість від знайомства з доступними матеріалами — відчутна і тривала. Про це я довідалася після того, як наш журналіст і невтомний трудар просвітницької ниви Микола Владзімірський показав вебсайт. Сторінка справді стала притулком для дбайливих батьків і дітей, відвідують її вчителі, виховники і мовознавці, про що свідчать численні подяки, деякі з яких я додаю до повідомлення. “Нам своє робить. Розбудовуватимемо і цю сторінку”, — заявив п’ять років тому автор і досяг великої повноти відображення в Мережі творчості українських прозаїків, поетів, художників для дітей. Контакти з авторами, видавництвами, редакціями журналів і газет, сканування книжок, які надсилають нам добрі діаспоряни, — саме це, за словами п. Миколи, пішло на користь сайту “Весела Абетка”, обсяг якого уже перевищує 100 мегабайтів. Нині тільки колекція українських віршованих абеток на веб-сторінці сягає восьми десятків. А ще — народні й авторські казки, казки в мр3, які можна слухати вдома на комп’ютері, тисячі загадок і приказок, сотні скоромовок, лічилки, дитячі народні ігри,
колисанки в форматі мр3 і друковані, усмішки, великий і цікавий розділ “Читанка” — усі смаколики і цікавинки важко перерахувати. Власне, це знають відвідувачі Інтернету, кількість яких перевищує 1300 на добу. Із відгуками в гостьовій книзі сайту буде цікаво ознайомитись читачам газети. Олена з Южноукраїнська на Миколаївщині пише: “Ваша сторінка — СУПЕР! Можна показати дитині, що комп’ютер існує не лише для розваг. Щиро дякую за велику кількість цікавого, повчального, потрібного матеріалу!” В’ячеслав, м. Київ: “Ваша Веб-сторінка чудова і корисна. Корисна для розвитку і дорослої людини, і малечі. Цікаве й оригінальне оформлення залишає після її перегляду приємне відчуття на серці. Дякую Вам за Ваш сайт”. Отаман, м. Одеса: “Дуже дякую за чудо= вий та необхідний сайт, зараз готую за його допомогою інформацію для школярів до ко= зацького куточку! Для свого молодшого сина “скачав” колисанки — ще раз дякую”. Оля, м. Мюнхен, Німеччина: “Дуже дякуємо Вам за таку чудову сторінку. Завтра вивісимо Вашу адресу в українській суботній школі. Чекайте на нових відвідувачів. Успіхів Вам в усіх подальших починаннях, стійкості та оптимізму. З повагою вчителі, учні, батьківський комітет”. Володимир Татусь, м. Львів: “Класна ідея, класне виконання, класне наповнення, класна ідеологія. Один із небагатьох сайтів, які можна сміливо рекомендувати сину. Дякую автору”. Галина Волчкова, м. Еверет, США: “Мабуть, ніхто не тішився вашим сайтом так, як я! Цього тижня я починаю викладати українську мову в містечку Еверет (штат Вашингтон), і все, що я знайшла тут, наче цілюще джерело в пустелі! Щира подяка вам і найкращі побажання”. Анатолій Доценко, м. Москва, Росія: “Моїй доньці вже 8. Ось би років зо 5 тому знайти мені подібний сайт! Утім, і зараз ще не пізно. Донька виросла в Москві, але україн= ською говорить вільно. А ми з дружиною якось заплануємо ще другу дитину, отже, сайт нам стане у пригоді! Велика подяка всім, хто причетний до створення сайту! Це — про= мінець сонечка в Укрнеті…” Олег Юркін, м. Берн, Швейцарія: “Щиро вдячний за цей сайт! Група однодумців уперше у Швейцарії зорганізувала українську школу під назвою “Соняшник”. Матеріали з Вашого сайту ми використовуємо на заняттях.
З повагою та альпійським привітом Олег Юркін, директор української школи “Соняшник” у Швейцарії”. Юрій Підопригора, сел. Грін Банк, Західна Вірджинія, США: “Господи, спаси Вас за такий сайт! Що казати… У мене сльози на очах”. Мирослава: “Живу в Празі з дітками, тому знайти Вашу сторінку — це повернутися додому. Дякую Вам і бажаю успіхів”. “Після перечитування гостьової книги та Ваших листів відчуваю себе людиною, яка робить потрібну справу”, — пише Микола Владзімірський. Автор у вступному слові висловлює щиру подяку п. доктору Марії Фішер-Слиж та п. Лесі Храпливій-Щур “за підтримку і розуміння необхідності розвою національного життя і в Мережі”. Є подяка й авторам, які надіслали в електронному вигляді свою творчість, та тим, які не відмовили у наданні можливості ознайомитись із їхніми кращими творами всім, хто захоче. Ще хочу зацитувати автора сайту з його вступного слова: “Якось на автобусній зупинці почув, як маленький севастополець говорив своїй мамі: “А знаешь, как будет “спасибо” по-украински? ДЯКУЮ!” На мою радість, хлопчик правильно зробив наголосу всіх словах, і в оченятах його була невимовна радість, що він знає щось таке, чого не знає мама”. Тішить це і нас, хто турбується про майбутнє України, зокрема і в Севастополі. “Сайт “Весела Абетка” в Мережі від 13 липня 2002 року виріс стократ, але досконалості немає меж, тому буду радий сам і потішу всіх дбайливих батьків і дітей, коли Ви надішлете щось своє чи скановане”, — закликає до співпраці відвідувачів веб-сторінки п. Владзімірський. З його дозволу подаю адресу для листування: а/с 121, Севастополь-6, 99006, Україна. Адреса електронної пошти є на сайті.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
