“Ціна людини — у вартості достойних слів”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
БЕЗ ПРАВА НА ПОРАЗКУ
Слово Просвіти, №31 за 2007 рік
часу почався… Далі подаю стенограму своєї лекції, записаної на диктофоні. * * * 4 липня виповнилося 200 років із дня народження громадського, політичного і військового діяча, генерала і національного героя Італії Джузеппе Ґарібальді (1807— 1882 рр.) Ґарібальді — один із найвизначніших представників революційно-демократичного руху ХІХ ст. в боротьбі за свободу пригноблених народів Європи і Південної Америки. Тому його ще за життя називали “лицарем двох півкуль землі”. Ґарібальді відіграв вирішальну роль у доленосних для Італії подіях — обороні Римської республіки в 1849 р., бойових діях альпійських стрільців проти австрійських окупантів — 1859 р., висадці “Тисячі” на острові Сицилія і розгромі деспотичного режиму неаполітанських Бурбонів у 1860 р., визволенні Венеціанської області у 1866 р. тощо. …Відомо, що у визвольних походах Ґарібальді брали безпосередню участь не лише італійські, ай польські, хорватські, російські революціонери-добровольці. А чи не було серед них українців? Чи не існувало прямих зв’язків Ґарібальді з Україної, українцями? Відповідаючи на перше запитання, назвемо лише кілька імен. Ад’ютантом Ґарібальді в легендарному “поході тисячі” був географ і соціолог Лев Ілліч Мечников — брат відомого українського і російроку, перебуваючи в Італії, Красовський неодноразово зустрічався з Ґарібальді, знайомився з його досвідом революційної боротьби, вважав себе його учнем. Повернувшись в Україну, він знову поринув у вир революційного життя. Зокрема, Красовський поширював відозву до солдатів із закликом не придушувати силою зброї селянські заворушення. За це 1862 р. його було заарештовано і відправлено на довічну каторгу до Сибіру. У 1868 р. революціонер трагічно загинув під час невдалої втечі. Пропагандою ідей і діяльності Ґарібальді займався на шпальтах газети “Киевский телеграф” Я. Бекмен. Наприкінці 1850 р. на адресу штабу Ґарібальді в Генуї надходили з України гроші на придбання зброї і спорядження для визвольної армії. Подвиги Ґарібальді знайшли відображення в творчості Марка Вовчка, А. Свидницького, Г. Данилевського, М. Драгоманова, М. Максимовича, С. Русової, М. Коцюбинського. Педагог і літературознавець, громадська і культурно-освітня діячка Софія Русова, для прикладу, видала в Ростові-на- Дону в 1906 р. книгу “Биография Дж. Гарибальди, освободителя Италии”. …Тепер звернімося до другого питання: чи існують безпосередні, прямі зв’язки Ґарібальді з Україною, українцями? Син моряка, Ґарібальді рано полюбив море, став заправським ворив про те, над чим уже не раз замислювався Ґарібальді: про колишню велич Італії і про її теперішній принизливий стан, про сваволю феодальних правителів у країні, розірваній на вісім князівств і королівств, про ненависне гноблення австрійців, що захопили північ Італії… Промовець закликав вступати до таємного товариства “Молода Італія” і готуватися до збройного повстання… Якась сила підхопила Ґарібальді, він кинувся до незнайомця зі словами: “Клянуся, що з цієї миті я твій товариш на все життя!” І справді, ця випадкова зустріч перевернула все подальше життя Джузеппе Ґарібальді. Він вступив на шлях революційної боротьби і не зійшов із нього до кінця свого життя… (Зауважу, що до революції Таганрог і Таганрозький округ входили, як і Маріуполь і Маріупольський повіт, до Катеринославської губернії, тобто до складу України або, за тодішньою термінологією, Малоросії.) І сьогодні про цей яскравий епізод біографії Ґарібальді нагадує обеліск, що стоїть на березі Азовського моря в Таганрозі. На ньому — барельєф Ґарібальді і слова: “У 1833 році Джузеппе Ґарібальді, перебуваючи у Таганрозі, поклявся присвятити своє життя справі звільнення своєї батьківщини Італії. Під керівництвом національного героя Італії Джузеппе Ґарібальді країну було звільнено і возз’єднано”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
