Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Життя людського строки стислі. Немає часу на поразку”. Ліна Костенко · с. 10сторінка оригіналу ↗

ОЧЕВИДЕЦЬ І ЛІТОПИСЕЦЬ

Слово Просвіти, №31 за 2007 рік

Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, Національний університет “Києво#Могилянська академія” “Поквапся, — гетьман відповів, — Гармат і шабель час — не слів! З ворожих засідок наш шлях — На козака по п’ять рубак”. Дж. Байрон, поема “Мазепа” У Національному університеті “Києво-Могилянська академія” відбувся “круглий стіл” “Україна: випробування ювілеєм 300-ліття українсько-шведського союзу та Полтавської битви”. Ініціатором виступила саме Могилянка (її професори — доктор філологічних наук, віце-президент НаУКМА Володимир Панченко та доктор історичних наук, декан факультету гуманітарних наук Віталій Щербак). На зібранні були присутні вчені-історики, відомі громадські діячі Віктор Горобець, Михайло Кірсенко, Дмитро Павличко, Тарас Чухліб, Ігор Юхновський та багато інших. “Круглий стіл” поставив за мету розробити концепцію відзначення 300-річчя Полтавської битви, адже цю подію й досі трактують неоднозначно в українській, російській та шведській історії. Не менше запитань виникає й у зв’язку з постаттю гетьмана Івана Мазепи, який, як зауважують одні вчені, постає визволителем, інші — зрадником. Наслідки Полтавської битви також неоднозначні — і для професійних істориків України та Росії, і для пересічних громадян. Отже, хто такий Іван Мазепа? Чому Апостол та Скоропадський не підтримали його? Чим є Полтавська битва для України без ідеологічного контексту? На ці запитання і Мазепа. Малюнок Юрія Іллєнка Ганна ЧЕТВЕРИК, Ірина ПАШКО 25 липня 1687 року, під час Коломацької Ради, гетьманом України обрано Івана Степановича Мазепу. Урочистості на честь 320-річчя цієї знаменної події пройшли днями в смт. Коломак на Харківщині. Представникам Полтавських обласних організацій Народного руху України і Народного Союзу “Наша Україна” їхати довелося недовго, оскільки селище розташоване на кордоні наших областей. Крім полтавців, завітали на цю землю гості з Києва, Сум, Білої Церкви. Поблизу сцени розмістили виставку-продаж вишитих виробів, експозицію картин киянина Сергія Якутовича. Художник в алегоричний спосіб зобразив лінії долі гетьмана, його пригоди, поразки й перемоги. Зацікавлені роздивлялись, а в по- Якщо історія має чогось навчити, то чого зможе навчити викривлена історія? Проте все ж було запропоновано кілька форматів висвітлення Полтавської битви та постаті Івана Мазепи. Один із них — 300-річчя Полтавської битви має бути проектом примирення між різними антагоністичними силами в українському суспільстві. Другий пов’язано з тим, що самі поняття примирення і розколу (“Схід і Захід разом!”) настільки заполітизовані впродовж останніх років, що викличуть лише спротив та неприйняття. Важливою була теза про те, що потрібно видати фундаментальну працю, яка б офіційно подавала погляд української історії на Полтавську битву, та презентувати її в усіх містах України. Подібна практика з відзначенням Переяславської ради виявилася успішною. Автори великого видання проїхалися з презентаціями усією Україною і побачили на власні очі, що всі поділи на Схід і Захід, якими лякають із те- Режисер Юрій Іллєнко у своєму фільмі “Молитва за гетьмана Мазепу” зруйнував імперські стереотипи образу гетьмана І. Мазепи

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин